Ефективність застосування гепатопротекторів у практиці сімейного лікаря
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Гепатопротектори – лікарські засоби, що є основою патогенетичного лікування різноманітних захворювань печінки. Вони сприяють відновленню порушених функції гепатоцитів, підвищують стійкість клітин печінки до впливу патологічних факторів, посилюють дезинтоксикаційну функцію гепатоцитів, володіють антиоксидантними властивостями. Загальноприйнятої класифікації гепатопротекторів на сьогодні немає, їх поділяють на декілька груп залежно від походження: засоби рослинного, тваринного, синтетичного походження; засоби, що містять ессенціальні фосфоліпіди, амінокислоти, вітаміни та інші групи.
Одним із широковідомих гепатопротекторів рослинного походження є гліциризин – основний активний компонент кореня солодки. Корінь солодки (Glycyrrhiza glabra) – лікарський засіб, який застосовують у медицині з давніх часів, на це вказують історичні відомості з Китаю, Японії, Індії, Греції та Європи. Корінь солодки на сьогодні широко використовується в медицині і в харчовій промисловості. Гліциризин – калієва та кальцієва сіль гліциризинової кислоти, володіє широким спектром властивостей. Застосовується переважно для лікування хронічних захворювань печінки. При неалкогольній жировій хворобі печінки застосування гліциризину зумовлює зменшення стеатозу, знижує ризик розвитку запалення в печінці, чинить антифібротичний ефект. Активно проводяться дослідження щодо застосування гліциризинової кислоти при гепатоцелюлярній карциномі, оскільки відомі її протипухлинні властивості. Вона входить у схеми лікування хронічних вірусних гепатитів. Дослідження in vitro продемонстрували противірусну активність гліциризину проти ВІЛ-1, вірусу, пов’язаного з ГРВІ, респіраторно-синцитіального вірусу, арбовірусів, тому обговорюються його потенційні можливості у боротьбі з коронавірусом. Вивчаються можливості застосування гліциризину і при серцево-судинних захворюваннях. У статті представлено огляд сучасних літературних даних про гліцеризин, його властивості та можливості застосування при захворюваннях печінки, інших хворобах, а також свої власні клінічні спостереження.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Степанов Ю.М., Ягмур В.Б., Саленко А.В. Гліциризинова кислота: патофізіологічні аспекти формування фіброзу та ефективність у лікуванні захворювань печінки // Gastroenterologia. 2018;52(3):150–156. doi: 10.22141/2308-2097.52.3.2018.141846.
Харченко Н.В. В поиске идеального антифибротического препарата: как сказать “нет” фиброзу печени? Здоров’я України. 2017;24:1–7.
Хухліна О.С., Антонів А.А., Мандрик О.Є. Вплив гліциризину в комбінації з гліцином і метіоніном на стан компонентів позаклітинного матриксу та інтенсивність фіброзування печінки у хворих на неалкогольний стеатогепатит за коморбідності з хронічною хворобою нирок. Сучасна гастроентерологія. 2017;5(97):29–35.
Abdel-Hamid N.M., Abass S.A., Mohamed A.A. et al. Herbal management of hepatocellular carcinoma through cutting the pathways of the common risk factors. Biomed Pharmacother. 2018;107:1246–1258. doi: 10.1016/j.biopha.2018.08.104.
Ashfaq U.A, Masoud M.S. Nawaz Z., Riazuddin S. Glycyrrhizin as antiviral agent against Hepatitis C Virus. J Transl Med. 2011;9:112. doi: 10.1186/1479-5876-9-112.
Baillya C., Vergotenb G. Glycyrrhizin: An alternative drug for the treatment of COVID-19 infection and the associated respiratory syndrome? Pharmacol Ther. 2020;214:107618. doi: 10.1016/j.pharmthera.2020.107618.
Choudhry N., Zhao X., Xu D. et al. Chinese Therapeutic Strategy for Fighting COVID-19 and Potential Small-Molecule Inhibitors against Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 (SARS-CoV-2). J Med Chem. 2020;63(22):13205–13227. doi: 10.1021/acs.jmedchem.0c00626.
Chrzanowski J., Chrzanowska A., Wojciech G. Glycyrrhizin: An old weapon against a novel coronavirus. Phytotherapy Research. 2020;1–8. https://doi.org/10.1002/ptr.6852.
Cai X., Wang X., Li J., Chen S. Protective effect of glycyrrhizin on myocardial ischemia/reperfusion injury-induced oxidative stress, inducible nitric oxide synthase and inflammatory reactions through high-mobility group box 1 and mitogen-activated protein kinase expression. Exp Ther Med. 2017 Aug; 14(2): 1219–1226.doi: 10.3892/etm.2017.4617
Czaja A.J. Hepatic inflammation and progressive liver fibrosis in chronic liver disease. World J. Gastroenterol. 2014;20:2515–2532. doi: 10.3748/wjg.v20.i10.2515.
Eu C.Н.А., Lim W.Y.A., Ton S.H., Kadir K. bin A. Glycyrrhizic acid improved lipoprotein lipase expression, insulin sensitivity, serum lipid and lipid deposition in high-fat diet-induced obese rats. Lipids Health Dis. 2010;9:81. doi: 10.1186/1476-511X-9-81
Fiore C., Eisenhut M., Krausse R. et al. A history of the therapeutic use of liquorice in Europe. J Ethnopharmacol. 2005;99(3):317–24. doi: 10.1016/j.jep.2005.04.015.
Fiore C., Eisenhut M., Ragazzi E. et al. Antiviral effects of Glycyrrhiza species. Phytother Res. 2008;22(2):141–148. doi: 10.1002/ptr.2295.
Haleagrahara N., Varkkey J., Chakravarthi S. Cardioprotective Effects of Glycyrrhizic Acid Against Isoproterenol-Induced Myocardial Ischemia in Rats. Int J Mol Sci. 2011; 12(10): 7100–7113. doi: 10.3390/ijms12107100.
Huang F., Li Y., Leung E.L.-H. et al. A review of therapeutic agents and Chinese herbal medicines against SARSCOV-2 (COVID-19). Pharmacol Res. 2020;158: 104929. doi: 10.1016/j.phrs.2020.104929.
Isbruc R.A., Burdock G.A. Risk and safety assessment on the consumption of Licorice root (Glycyrrhiza sp.), its extract and powder as a food ingredient, with emphasis on the pharmacology and toxicology of glycyrrhizin. Regul Toxicol Pharmacol. 2006;46(3):167–92. doi: 10.1016/j.yrtph.2006.06.002.
Kleiner D.E., Brunt E.M., Van Natta M. et al. Design and validation of a histological scoring system for nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2005;41:1313–1321. doi: 10.1002/hep.20701.
Li J.-Y., Cao H.-yan, Liu P. et al. Glycyrrhizic Acid in the Treatment of Liver Diseases: Literature Review. Biomed Res Int. 2014;2014:872139. doi: 10.1155/2014/872139.
Liang B., Guo X.-L., Jin J. et al. Glycyrrhizic acid inhibits apoptosis and fibrosis in carbon-tetrachloride-induced rat liver injury. World J Gastroenterol. 2015;21(17):5271–5280. doi: 10.3748/wjg.v21.i17.5271.
Lim W.Y.A., Yin C.Y., Liong S.Y. et al. Lipoprotein lipase expression, serum lipid and tissue lipid deposition in orally-administered glycyrrhizic acid-treated rats. Lipids Health Dis. 2009;8:31. doi: 10.1186/1476-511X-8-31.
Matsui S., Matsumoto H., Sonoda Y. et al. Glycyrrhizin and related compounds down-regulate production of inflammatory chemokines IL-8 and eotaxin 1 in a human lung fibroblast cell line. International munopharmacology. 2004;4(13):1633–1644.
Matsumoto Y. Matsuura T., Aoyagiet H. et al. Antiviral Activity of Glycyrrhizin against Hepatitis C Virus In Vitro. PLoS One. 2013;8(7):e68992. doi: 10.1371/journal.pone.0068992.
Merillon J.-M. and Ramawat G.K. The Pharmacological Activities of Glycyrrhizinic Acid (“Glycyrrhizin”) and Glycyrrhetinic Acid. Sweeteners. 2018:245–261. doi: 10.1007/978-3-319-27027-2_15.
Nakamoto N., Kanai T. Role of toll-like receptors in immune activation and tolerance in the liver. Front. Immunol. 2014;5 doi: 10.3389/fimmu.2014.00221.
Ojha S.K., Sharma C., Golechha M.J. et al. Licorice treatment prevents oxidative stress, restores cardiac function, and salvages myocardium in rat model of myocardial injury. Toxicol. Ind. Health. 2015;31:140–152. doi: 10.1177/0748233713491800.
Öztürk M., Altay V., Hakeem K.R., Akçiçek E. Pharmacological Activities and Phytochemical Constituents Liquorice. 2017:45–72. doi: 10.1007/978-3-319-74240-3_7.
Park H.-Y., Park S.-H., Yoon H.-K., Myung J.H., Kim D.-H. Anti-allergic activity of 18β-glycyrrhetinic acid-3-O-β-D-glucuronide. Archives of Pharmacal Research. 2004;27(1):57–60.
Pastorino G., Cornara L., Soares S. et al. Liquorice (Glycyrrhiza glabra): A phytochemical and pharmacological review. Phytother Res. 2018;32(12):2323–2339. doi: 10.1002/ptr.6178.
Peng C., Stewart A.G., Woodmanet O.L. et al. Non-Alcoholic Steatohepatitis: A Review of Its Mechanism, Models and Medical Treatments. Front Pharmacol. 2020;11:603926. doi: 10.3389/fphar.2020.603926.
Rockey D.C. Current and Future Antifibrotic Therapies for Chronic Liver Disease. Clin Liver Dis. 2008;12(4):939–xi. doi: 10.1016/j.cld.2008.07.011.
Selyutina O.Yu., Polyakov N.E. Glycyrrhizic acid as a multifunctional drug carrier – From physicochemical properties to biomedical applications: A modern insight on the ancient drug. Int J Pharm. 2019;559:271–279. doi: 10.1016/j.ijpharm.2019.01.047.
Sinha S.K., Prasad S.K., Islam Md A. Identification of bioactive compounds from Glycyrrhiza glabra as possible inhibitor of SARS-CoV-2 spike glycoprotein and non-structural protein-15: a pharmacoinformatics study. J Biomol Struct Dyn. 2020:1–15. doi: 10.1080/07391102.2020.1779132.
Tang Q., Cao Y., Xiong W. et al. Glycyrrhizic acid exerts protective effects against hypoxia/reoxygenation-induced human coronary artery endothelial cell damage by regulating mitochondria. Exp Ther Med. 2020; 20(1): 335–342. doi: 10.3892/etm.2020.8668.
Tsuchida T., Lee Y.A., Fujiwara N. et al. A simple diet– and chemical-induced murine NASH model with rapid progression of steatohepatitis, fibrosis and liver cancer. J. Hepatol. 2018;69: 385–395. doi: 10.1016/j.jhep.2018.03.011.
Wang H., Fang Z.-Z., Meng R. et al. Glycyrrhizin and glycyrrhetinic acid inhibits alpha-naphthyl isothiocyanate-induced liver injury and bile acid cycle disruption. Toxicology. 2017; 386:133–142. doi: 10.1016/j.tox.2017.05.012.
Wang Q.-S., Gao L.-N, Zhu X.-N. et al. Co-delivery of glycyrrhizin and doxorubicin by alginate nanogel particles attenuates the activation of macrophage and enhances the therapeutic efficacy for hepatocellular carcinoma. Theranostics. 2019;9(21):6239–6255. doi: 10.7150/thno.35972.
Wu H.-J., Yang J.-Y., Jinb M. et al. Glycyrrhetinic Acid Protects the Heart from Ischemia/Reperfusion Injury by Attenuating the Susceptibility and Incidence of Fatal Ventricular Arrhythmia During the Reperfusion Period in the Rat Hearts. Cell Physiol Biochem 2015;36:741–752. doi: 10.1159/000430134.
Xu Y., Guo W., Zhang C. et al. Herbal Medicine in the Treatment of Non-Alcoholic Fatty Liver Diseases-Efficacy, Action Mechanism, and Clinical Application. Front Pharmacol. 2020; 11:601. doi: 10.3389/fphar.2020.00601.
Yan T., Hong W., Cao L. et al. Glycyrrhizin Alleviates Nonalcoholic Steatohepatitis via Modulating Bile Acids and Meta-Inflammation. Drug Metab Dispos. 2018;46(9):1310–1319. doi: 10.1124/dmd.118.082008.
Yang J.D., Hainaut P., Gores G.J. et al. A global view of hepatocellular carcinoma: trends, risk, prevention and management. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2019;16(10):589–604. doi: 10.1038/s41575-019-0186-y.
Yu S., Zhu Y., Xu J. et al. Glycyrrhizic acid exerts inhibitory activity against the spike protein of SARS-CoV-2. Phytomedicine. 2020:153364. doi: 10.1016/j.phymed.2020.153364.
Zhai C.-L., Zhang M., Zhang Y. et al. Glycyrrhizin protects rat heart against ischemia-reperfusion injury through blockade of HMGB1-dependent phospho-JNK/Bax pathway. Acta Pharmacol Sin. 2012; 33(12): 1477–1487. doi: 10.1038/aps.2012.112.
Zhang X., Yang H., Yue S. et al. The mTOR inhibition in concurrence with ERK1/2 activation is involved in excessive autophagy induced by glycyrrhizin in hepatocellular carcinoma. Cancer Med. 2017;6(8):1941–1951. doi: 10.1002/cam4.1127.
