Пацієнт літнього віку з артеріальною гіпертензією в загальнолікарській практиці: клінічні особливості та антигіпертензивна терапія
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
З віком зростає поширеність артеріальної гіпертензії (АГ): серед осіб віком понад 60 років цей показник у загальній популяції перевищує більш ніж у 2 рази, 2/3 осіб віком понад 65 років страждають на АГ. Серед пацієнтів з АГ віком 65–89 років 2/3 припадає на ізольовану систолічну артеріальну гіпертензію (ІСАГ).
Особливістю АГ в осіб літнього віку є: лабільність артеріального тиску (АТ), підвищення частоти псевдогіпертензії, висока частота «гіпертензії білого халата», зменшення чутливості пресорних факторів до антигіпертензивних препаратів, висока частота резистентної до лікування АГ.
У нових рекомендаціях Європейського товариства кардіологів з діагностики та лікування артеріальної гіпертензії виділено дві групи літніх пацієнтів: віком 65–79 років і ≥80 років, в яких описано епідеміологічні особливості, поширеність факторів ризику розвитку кардіваскулярних подій, встановлено рівні АТ для початку антигіпертензивної терапії та цільового АТ, а також рекомендовано принципи медикаментозної терапії відмінні від пацієнтів молодого і середнього віку. Для більшості пацієнтів показані фіксовані комбінації в якості стартової АГТ, однак для терапії АГ у дуже літніх пацієнтів (віком понад 80 років) і літніх пацієнтів віком понад 65 років з наявністю синдрому сенильної астенії рекомендована монотерапія. Зниження артеріального тиску повинно здійснюватися поступово, з урахуванням підвищеного ризику ортостатичних реакцій у цьому віці.
З метою ефективного зниження частоти розвитку серцево-судинних ускладнень під час лікування літніх пацієнтів з АГ як європейські, так і американські експерти вважають препаратами першої лінії низькі дози, тіазидних діуретиків і антагоністи кальцієвих каналів (переважно дигідропіридинові), які особливо показані при ізольованій систолічній артеріальній гіпертензії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Кобалава Ж.Д., Шаварова Е.К. (2017). Клинические особенности артериальной гипертонии в пожилом и старческом возрасте и обоснование применения комбинации амлодипин/индапамид ретард. Кардиология, 57(8), 60–70.
Остроумова О.Д., Кочетков А.И., Черняева М.С. (2018). Артериальная гипертензия у пациентов пожилого и старческого возраста в свете новых Европейских рекомендаций 2018 года. Рациональная Фармакотерапия в Кардиологии, 14(5), 774–784.
Целуйко В.И. (2018). Реалии лечения артериальной гипертензии в Украине: результаты когортного исследования СИСТЕМА-2. Український кардіологічний журнал, 1, 13–20.
(2013). ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 34, 2159–2219.
Beckett N., Peters R., Leonetti G., et al. (2014). HYVET Study Group. Subgroup and per-protocol analysesfrom the Hypertension in the Very Elderly Trial. J Hypertens., 32, 1478–87. doi:10.1097/HJH.0000000000000195.
Benetos A., Bulpitt C.J., Petrovic M., et al. (2016). An expert opinion from the European Society of Hypertension-European Union Geriatric Medicine Society Working Group on the management of hypertensionin very old, frail subjects. Hypertension., 67, 820–5. doi:10.1161/HYPERTENSIONAHA.115.07020.
Briasoulis A., Agarwal V., Tousoulis D., Stefanadis C. (2014). Effects of antihypertensive treatment in patients over 65 years of age: a meta-analysis of randomised controlled studies. Heart, 100, 317–23. doi:10.1136/heartjnl-2013-304111.
Chobanian A.V. (2007). Clinical practice. Isolated systolic hypertension in the elderly. N Engl J Med, 357:789.
Corrao G., Mazzola P., Monzio Compagnoni M., et al. (2015). Antihypertensive medications, loop diuretics, and risk of hip fracture in the elderly: a population-based cohort study of 81,617 Italian patients newly treated between 2005 and 2009. Drugs Aging., 32, 927–36.
Eigenbrodt M.L., Rose K.M., Couper D.J., et al. (2000). Orthostatic hypotension as a risk factor for stroke: the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) study, 1987-1996. Stroke, 31(10), 2307–13.
Elmstahl S., Widerstrom E. (2014). Orthostatic intolerance predicts mild cognitive impairment: incidence of mild cognitive impairment and dementia from the Swedish general population cohort Good Agingin Skane. Clin Interv Aging, 9, 1993-2002. doi:10.2147/CIA.S72316.
Fleg J.L., Evans G.W., Margolis K.L., et al. (2016). Orthostatic Hypotension in the ACCORD Blood PressureTrial: Prevalence, Incidence, and Prognostic Significance. Hypertension, 68(4), 888–95. doi:10.1161/HYPERTENSIONAHA.116.07474.
Forouzanfar M.H., Liu P., Roth G.A., et al. (2017). Global burden of hypertension and systolic blood pressure of at least 110 to 115 mm Hg, 1990-2015. JAMA, 317,165–82. doi:10.1001/jama.2016.19043.
Frewen J., Finucane C., Savva G.M., et al. (2014). Orthostatic hypotension is associated with lower cognitive performance in adults aged 50 plus with supine hypertension. J Gerontol A Biol Sci Med Sci, 69(7), 878–85. doi:10.1093/gerona/glt171.
Kjeldsen S.E., Stenehjem A., Os I., et al. (2016). Treatment of high blood pressure in elderly and octogenarians: European Society of Hypertension statement on blood pressure targets. Blood Press., 25, 333–6.
Lonn E.M., Bosch J., Lopez-Jaramillo P., et al. (2016). HOPE-3 Investigators. Blood-pressure lowering in intermediate risk persons without cardiovascular disease. N Engl J Med, 374, 2009–20.
Manolio T.A., Kronmal R.A., Burke G.L., et al. (1996). Short-term predictors of incident stroke in older adults. The Cardiovascular Health Study. Stroke, 27(9), 1479–86.
Marpillat N.L., Macquin-Mavier I., Tropeano A-I., et al. (2013). Antihypertensive classes, cognitive decline and incidence of dementia: a network meta-analysis. Journal of Hypertension, 31(6), 1073–82. doi:10.1097/HJH.0b013e3283603f53.
Masaki K.H., Schatz I.J., Burchfiel C.M., et al. (1998). Orthostatic hypotension predicts mortality in elderly men: the Honolulu Heart Program. Circulation., 98(21), 2290–5.
Papademetriou V., Farsang C., Elmfeldt D., et al. (2004). Study on Cognition and Prognosis in the Elderly study group. Stroke prevention with the angiotensin II type 1-receptor blocker candesartan in elderly patients with isolated systolic hypertension: the Study on Cognition and Prognosis in the Elderly (SCOPE). J Am Coll Cardiol., 44(6), 1175–80. doi:10.1016/j.jacc.2004.06.034
Singh-Manoux A, Marmot M. (2005). High blood pressure was associated with cognitive function in middle-age in the Whitehall II study. J Clin Epidemiol, 58(12), 1308–15.
Sonnesyn H., Nilsen D.W., Rongve A., et al. (2009). High prevalence of orthostatic hypotension in mild dementia. Dement Geriatr Cogn Disord, 28(4), 307–13. doi:10.1159/000247586.
Williams B., Mancia G., Spiering W., et al. (2018). ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). Eur Heart J., 39(33), 3021–104. doi:10.1093/eurheartj/ehy339.
Wolters F.J., Mattace-Raso F.U., Koudstaal P.J., et al. (2016). and Heart Brain Connection Collaborative Research Group Orthostatic Hypotension and the Long-Term Risk of Dementia: A Population-Based Study. PLOS Med, 13(10), e1002143. doi:10.1371/journal.pmed.1002143.
Zanchetti A., Grassi G., Mancia G. (2009). When should antihypertensive drug treatment be initiated and to what levels should systolic blood pressure be lowered? A critical reappraisal. J Hypertens., 27, 923–34. doi:10.1097/HJH.0b013e32832aa6b5.
