Актуальні питання призначення і контролю антигіпертензивної терапії в амбулаторній практиці (Клінічний випадок)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає артеріальну гіпертензію (АГ) як «провідний глобальний ризик підвищення смертності від серцево-судинних захворювань у світі». АГ є однією із найсерйозніших проблем охорони здоров’я через свою поширеність і наслідки.
Догляд за хворим на АГ з хронічною коморбідністю або без неї вимагає довгострокового цілісного підходу, орієнтованого на пацієнта. Метою лікування пацієнта з АГ є зменшення загального серцево-судинного ризику, а не лише досягнення контролю артеріального тиску.
Мета дослідження: аналіз можливості базисної медикаментозної терапії та контролю за її виконанням у пацієнтів з АГ у різних клінічних ситуаціях у практиці сімейного лікаря.
Вперше виявлена АГ у пацієнта вимагає його ретельного обстеження і призначення ефективного комплексного лікування. Тактику підбору антигіпертензивного лікування пацієнта з уперше виявленою АГ розглянуто на клінічному прикладі.
Покращення способу життя і відпрацювання здорових звичок життя необхідні всім пацієнтам з АГ, навіть коли медикаментозне антигіпертензивне лікування є обов’язковим. Важливо регулювати артеріальний тиск. Вибір ліків залежить від особливостей пацієнта та супутнього захворювання. Догляд за пацієнтом з АГ повинен здійснюватися цілісно з визначенням і контролем додаткових факторів ризику та ускладнень, паралельно із контролем артеріального тиску. Одночасно необхідно піклуватися про лікування деяких інших соматичних захворювань або психічних розладів, які можуть вплинути на результат лікування АГ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бабінець Л.С., Білочицька В.В. Клініко-лабораторні та інструментальні особливості гіпертонічної хвороби у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок в амбулаторній практиці // Здоров’я суспільства. – 2019. – Т. 8, № 1–2. – С. 30–35.
Наказ МОЗ України від 13.06.2016 № 564 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Профілактика серцево-судинних захворювань».
Сімейна медицина: реалії та перспективи / Навчальний посібник [Бабінець Л.С., Боровик І.О., Корильчук Н.І. та ін.]; за ред. Л.С. Бабінець. – 3-тє вид., доп. і перероб. – Тернопіль: ТНМУ, 2020. – 1162 с.
Сіренко Ю.М., Рековець О.Л. Методи вимірювання артеріального тиску лікарями та пацієнтами // Артериальная гіпертензия. – 2018. – № 2 (58). – С. 23–25.
ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension / The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Journal of Hypertension. – P.1281–1357.
Hypertension Canada’s Guidelines for Diagnosis, Risk Assessment, Prevention, and Treatment of Hypertension in Adults // Canadian Journal of Cardiology. – 2017. – Vol. 33. – P. 557–576.
Milica Katić, Igor Švab. Family medicine. Izdavač: Medicinska naklada, Zagreb;2017;512; 53–68.
Petek-Šter M. Arterijska hipertenzija. U: Švab I, Rotar-Pavlič D. Družinska medicina (Family Medicine). – Ljubljana: Združenje zdravnikov družinske medicine (Association of Family Physicians), 2012. 9-16: 61–73.
The Finnish Medical Society Duodecim https://www.duodecim.fi/
Verughese J, Chattopadhyay SK, Proia KK, et al. Economics of self-measured blood pressure monitoring: a community guide systematic review. Am J Prev Med. 2017;53(3):105–113.
