Поширеність захворювань щитоподібної залози та алгоритм діагностики тиреоїдної дисфункції
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) вважаються одними з найпоширеніших ендокринопатій. Це зумовлено впливом екологічно несприятливих чинників навколишнього середовища, шкідливими звичками, неправильним харчуванням, коморбідними станами, генетичною схильністю. З’ясування алгоритму діагностики тиреоїдної дисфункції задля своєчасного виявлення захворювань є доцільним і актуальним.
Мета дослідження: аналіз стану поширеності захворювань ЩЗ серед населення Київської області та визначення алгоритму діагностики на підставі визначення основних клінічних синдромів тиреоїдної дисфункції.
Матеріали та методи. Серед дорослого населення Київської області реєструється високий рівень захворюваності та поширеності захворювань ЩЗ. Зростання кількості випадків відбулося, насамперед, за рахунок вперше виявлених осіб з гіпотиреозом, тиреоїдитами. Маніфестація більшості захворювань пов’язана з розвитком тиреоїдної дисфункції. При гіпотиреозі виявляють: синдром нервово-психічних порушень з уповільненням рухової активності, зниженням когнітивних функцій; синдром вегетативно-трофічних розладів зі шкіряним муцинозом, полінейропатіями; синдром серцево-судинних змін зі зниженням скоротливості міокарда, уповільненням кровотоку, прогресуючим розвитком атеросклерозу; анемічний синдром; синдром ушкодження органів травлення з послабленням моторної та секреторної функцій травного тракту; синдром гормональних порушень зі зниженням секреції тиреоїдних гормонів, особливо Т4, підвищенням рівня ТТГ (при первинному гіпотиреозі) або зниженням ТТГ (при вторинному і третинному).
Результати. Тиреотоксикоз у пацієнтів визначається збільшенням ЩЗ з розвитком тиреотоксичної кардіоміопатії та систолічної артеріальної гіпертензії; тиреотоксичної енцефалопатії, синдрому нервово-психічних розладів з превалюванням процесів збудження, вегетосудинної дисфункції; тиреотоксичної офтальмопатії; синдрому ектодермальних порушень поряд зі зниженням продукції ТТГ та підвищенням рівня вільних фракцій Т4, Т3.
Заключення. Алгоритм діагностики гіпофункції та гіперфункції ЩЗ передбачає: з’ясування скарг і даних анамнезу, огляд пацієнта, додаткове лабораторно-інструментальне обстеження, що включає вивчення тиреоїдного статусу, можливої аутоагресії, аналіз метаболічних процесів, оцінювння патоморфологічних змін у щитоподібній залозі.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Макаров ИВ. Биосинтез, секреция, метаболизм и механизм действия тиреоидных гормонов. Методы исследования щитовидной железы. В: Караченцев ЮИ, Казаков АВ, Кравчун НА, Ильина ИМ, редакторы. 100 избранных лекций по эндокринологии (второй выпуск). Харьков: 2014;486–98.
Тронько НД, Большова ЕВ, редакторы. Заболевания щитовидной железы. В: Настольная книга врача-эндокринолога: справочник врача. Киев: ООО Библиотека «Здоровье Украины»; 2018;40–72.
Шкала ЛВ. Сучасна тиреоїдологія: монографія. Луганськ: ДЗ «Луганський державний медичний університет»; 2014. 156 с.
Livingston Edward H. Subclinical Hypothyroidism. JAMA. 2019 Jul; 322(2):180. DOI:10.1001/jama.2019.9508
Mubashir Alam K, Tasnim Ahsan, Urooj Lal R, Rukhshanda Jabeen, Saad Farouq. Subclinical Hypothyroidism: Frequency, clinical presentations and treatment indications. Pak. J. Med. Sci. 2017 Jul-Aug;33(4):818–22. DOI: 10.12669/pjms.334.12921
Razvi S, Ingoe L, Keeka G, Oates C, McMillan C, Weaver JU. The beneficial effect of L-thyroxine on cardiovascular risk factors, endothelial function, and quality of life in subclinical hypothyroidism: randomized, crossover trial. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2007 May; 92(5):1715–23. DOI: 10.1210/jc.2006-1869
Вербовой АФ, Шаронова ЛА. Синдром гипотиреоза: лекция. Журнал для непрерывного образования врачей. Эндокринология: новости, мнения, обучение. 2015;4:71–5.
Генделека ГФ, Генделека АН. Затруднения диагностики и терапевтическая тактика при аутоиммунном полигландулярном синдроме 2-го типа. Клиническое наблюдение. Міжнародний ендокринологічний журн. 2018;14(1):99–102.
Генделека ГФ. Аутоиммунный синдром перекреста (overlap-синдром) при заболеваниях щитовидной железы – terra incognita тиреоидологии. Міжнародний ендокринологічний журн. 2016; 2(74):140–51.
Бобирьова ЛЄ, Муравльова АВ, Городинська ОЮ. Автоімунний тиреоїдит: особливості клінічного перебігу та принципи диференційованої терапії. Міжнародний ендокринологічний журн. 2014;1(57):17–24.
Власенко МВ. Аутоиммунный тиреоидит у подростков. В: Караченцев ЮИ, Казаков АВ, Кравчун НА, Ильина ИМ, редакторы. 100 избранных лекций по эндокринологии. Харьков; 2009. с. 372–8.
Пашенцева АВ, Вербовой АФ. Диффузный токсический зоб. Клиническая медицина. 2017; 95(9):780–8. DOI: 10.18821/0023-2149-2017-95-9-780-788
Макар РД. Функциональная автономия щитовидной железы: современное состояние проблемы: В: Караченцев ЮИ, Казаков АВ, Кравчун НА, Ильина ИМ, редакторы. 100 избранных лекций по эндокринологии. Харьков; 2009. с. 446–52.
Петунина НА, Мартиросян НС, Трухина ЛВ. Синдром тиреотоксикоза. Подходы к диагностике и лечению. Эндокринология. 2012;10(1):20–4.
Кулабухова ИС, Елисеева ЛН. Состояние периферического кровотока у больных дуффузным токсическим зобом в зависимости от уровня компенсации тиреоидного статуса. Казанский медицинский журн. 2013;94(6):804–7. DOI: 10.17816/KMJ1794
Фархутдинова ЛМ, Бруй АЛ. Возрастные особенности диффузного токсического зоба: случай из практики. Архив внутренней медицины. 2015;(3):40–4. DOI: 10.20514/2226-6704-2015-0-3-40-44
Аристархов РВ. Об особенностях течения подострого тиреоидита де Кервена и современных методах лечения. В: Караченцев ЮИ, Казаков АВ, Кравчун НА, Ильина ИМ, редакторы. 100 избранных лекций по эндокринологии (второй выпуск). Харьков; 2014. с. 356–62.
