Дексібупрофен у практиці сімейного лікаря
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Біль – неприємне сенсорне й емоційне відчуття, пов’язане з пошкодженням тканини або описане в термінах такого ушкодження. Саме біль різної локалізації є одним із найбільш поширених симптомів у сучасній клінічній практиці й однією з найбільш частих причин звернення за медичною допомогою на амбулаторно-поліклінічному етапі.
Одним із найбільш перспективних і дієвих патогенетичних засобів захисту периферичних больових рецепторів (ноцицепторов) є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Щодня у світі понад 30 млн осіб приймають НПЗП, за рік – понад 300 млн осіб, при цьому лише третина з них вживають нестероїдні протизапальні засоби за призначенням лікаря. Однак вживання пацієнтами різних лікарських препаратів на сьогодні розглядається в якості можливих етіологічних і провокуючих чинників розвитку цілої низки захворювань різних органів і систем. Усе це зумовлює важливість підбору оптимального препарату з групи нестероїдних протизапальних засобів як з позицій ефективності, так і з позиції безпеки в реальній клінічній практиці і зокрема на амбулаторно-поліклінічному етапі надання пацієнтові медичної допомоги.
Однак несприятливі побічні ефекти характерні практично для всіх представників групи нестероїдних протизапальних засобів (з різною частотою) незалежно від їхнього хімічного складу, лікарської форми і способу введення. Саме тому на сьогодні безпека застосування є одним із пріоритетних напрямків сучасної медицини і фармації.
Одна з останніх розробок у цьому напрямку – дексібупрофен, правообертальний активний ізомер ібупрофену, який за даними численних досліджень можна застосовувати в якості симптоматичної терапії болю слабкої та помірної інтенсивності різного походження: зубного болю, болю у спині, суглобах, м’язах, ревматичного болю, дисменореї, та сміливо рекомендувати широкому колу пацієнтів, оскільки препарат має оптимальне поєднання профілю ефективності та безпеки.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
IASP CommitteeonTaxonomy, 2012. Международная ассоциация по изучению боли IASP. URL: http://www.iasp-pain.org
Вейн А.М. Болевые синдромы в неврологической практике. М.: MEDpress-inform, 2001, 187 с.
Трухан Д.И., Филимонов С.Н., Викторова И.А. Клиника, диагностика и лечение основных ревматических заболеваний. СПб.: СпецЛит, 2014, 159 с.
Максимов М.Л. Современные подходы к терапии болевого синдрома. РМЖ, 2013, 34: 1734–6.
Деговцов Е.Н., Трухан Д.И., Сулимов А.Ф. Выбор анальгетика в хирургической практике: в фокусе декскетопрофен. Хирургия. Приложение к журналу Consilium Medicum, 2015, 1:15–21.
Цеденова Е.А., Костюченко М.В. Применение нестероидных противовоспалительных препаратов в неотложной медицине. Хирургия. Приложение к журналу Consilium Medicum, 2014, 2: 37–40.
Трухан Д.И., Деговцов Е.Н. Выбор анальгетика для купирования болевого синдрома при костно-мышечных повреждениях (травмы, растяжения связок и вывихи суставов) и воспалительных изменениях (тендиниты, бурситы) на этапе оказания первичной медико-санитарной помощи. Хирургия, 2016, 1: 13–7.
Трухан Д.И. Выбор нестероидного противовоспалительного препарата с позиций профилактики НПВП-гастропатии и лекарственной безопасности. Consilium Medicum, 2014, 8:14–9.
Ревматология. Национальное руководство. Под ред. Е.Л. Насонова. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. 720 с.
Рациональная фармакотерапия ревматических заболеваний: Руководство для практикующих врачей. Под общ. ред. В.А. Насоновой, Е.Л. Насонова. М.: Литтерра, 2007. 448 с.
Насонов Е.Л., Каратеев А.Е. Применение нестероидных противовоспалительных препаратов. Клинические рекомендации. РМЖ, 2006, 25:1769–77.
Трухан Д.И. Выбор лекарственного препарата с позиций рациональной фармакотерапии. Consilium Medicum, 2013, 11:45–9.
Трухан Д.И., Тарасова Л.В. Лекарственная безопасность и рациональная фармакотерапия в гастроэнтерологической практике. Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии, 2013, 5:9–16.
Бабаева НА, Ашрафян ЛА, Антонова ИБ, Алешикова ОИ, Ивашина СВ. Роль гормональных нарушений в канцерогенезе опухолей женской репродуктивной системы. Акушерство и гинекология: новости, мнения, обучение. 2017; 1:76–82.
Багрій ММ, Діброва ВА, Попадинець ОГ, Грищук МІ. Методики морфологічних досліджень. Вінниця: Новая Книга, 2016. 328 с.
FDA Public Health Advisory: FDA announces important changes and additional warnings for COX-2 selective and non-selective non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs). URL: http://www.fda.gov/cder/drug/advisory/COX2.htm
Тарасова Л.В., Трухан Д.И. Лекарственная безопасность в гастроэнтерологии. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология, 2013, 4:81–7.
Рациональная фармакотерапия ревматических заболеваний: Руководство для практикующих врачей. Под общ. ред. В.А. Насоновой, Е.Л. Насонова. М.: Литтерра, 2007. 448 с.
Евсеев М.А. Алгоритмы безопасной терапии нестероидными противовоспалительными препаратами. Consilium medicum, 2008, 7:148–53.
Трухан Д.И., Викторова И.А. Внутренние болезни: Кардиология. Ревматология. М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2013. 376 с.
Верткин А.Л., Носова А.В., Алисов В.А., Заиченко Д.М. Выбор нестероидных противовоспалительных препаратов для купирования болевого синдрома в клинической практике. Consilium medicum, 2013, 8:63–7.
Лапина Т.Л. Гастропатия, индуцированная нестероидными противовоспалительными препаратами: пути решения проблемы. РМЖ, 2009, 2:54–7.
Пахомова И.Г. Новые возможности в минимизации риска НПВП-индуцированных гастропатий. РМЖ, 2014, 10:772–6.
Каратеев А.Е., Насонов Е.Л., Яхно Н.Н. и др. Клинические рекомендации «Рациональное применение нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) в клинической практике». Современная ревматология, 2015, 9(1):4–23.
Roth S.H. Coming to terms with nonsteroidal anti-inflammatory drug gastropathy. Drugs, 2012 May 7, 72(7):873–9.
Вялов С.С. Противовоспалительная терапия и гастротоксичность: реальные возможности профилактики. РМЖ, 2014, 22. URL: http://rmj ru/articles_9750.htm.
Трухан Д.И. Нестероидные противовоспалительные препараты сквозь призму коморбидности и лекарственной безопасности: в фокусе – амтолметин гуацил. Consilium Medicum, 2015, 2:27–33.
Балабанцева А.П. Актуальные вопросы к диагностике и лечению НПВП-индуцированных поражений тонкой кишки. Крымский терапевтический журнал, 2015, 1(24):17–24.
Трухан Д.И., Тарасова Л.В. Рациональная фармакотерапия и лекарственная безопасность в кардиологии. Справочник поликлинического врача, 2013, 5:21–6.
Голованова Е.В. Защита слизистой оболочки ЖКТ от повреждающего действия нестероидных противовоспалительных препаратов. Клиническая геронтология, 2017, 1-2:47–51.
Chan F.K., Abraham N.S, Scheiman J.M, Laine L. Management of Patients on Nonsteroidal Anti-inflammatory Drugs: A Clinical Practice Recommendation From the First International Working Party on Gastrointestinal and Cardiovascular Effects of Nonsteroidal Anti-inflammatory Drugs and Anti-platelet Agents. Am J Gastroenterol, 2008, 103:2908–18.
Meyler’s Side Effects of Drugs: The International Encyclopedia of Adverse Drug Reactions and Interactions, Sixteenth Edition 2016 Elsevier B.V.
ADIDAC trial: analgesia with dexibuprofen versus ibuprofen in patients suffering from primary dysmenorrhea: a crossover trial. Kollenz C, Phleps W, Kaehler ST. Gynecol Obstet Invest. 2009; 67(1):25–31. doi: 10.1159/000158648. Epub 2008 Sep 30.
W Phleps. Overview on clinical data of dexibuprofen Clin Rheumatol. 2001 Nov; 20 Suppl 1:S15–21. doi: 10.1007/BF03342663.
The effects and safety of dexibuprofen compared with ibuprofen in febrile children caused by upper respiratory tract infection. Yoon JS, Jeong DC, Oh JW, Lee KY, Lee HS, Koh YY, Kim JT, Kang JH, Lee JS.Br J Clin Pharmacol. 2008 Dec;66(6):854–60. doi: 10.1111/j.1365-2125.2008.03271.x.
Comparison of the efficacy and tolerability of dexibuprofen and celecoxib in the treatment of osteoarthritis of the hip. Hawel R, Klein G, Singer F, Mayrhofer F, Kahler ST.Int J Clin Pharmacol Ther. 2003 Apr;41(4):153–64. doi: 10.5414/cpp41153.
Efficacy and long-term safety of dexibuprofen [S(+)-ibuprofen]: a short-term efficacy study in patients with osteoarthritis of the hip and a 1-year tolerability study in patients with rheumatic disorders. Mayrhofer F.Clin Rheumatol. 2001 Nov;20 Suppl 1:S 22–9. doi: 10.1007/BF03342664.
Local infiltration of the surgical wounds with levobupivacaine, dexibuprofen, and norepinephrine to reduce postoperative pain: A randomized, vehicle-controlled, and preclinical study.Gao Z, Cui F, Cao X, Wang D, Li X, Li T.Biomed Pharmacother. 2017 Aug;92:459–467. doi: 10.1016/j.biopha.2017.05.038. Epub 2017 May 29.
Single dose oral analgesics for acute postoperative pain in adults. Moore RA, Derry S, McQuay HJ, Wiffen PJ.Cochrane Database Syst Rev. 2011 Sep 7;(9):CD008659. doi: 10.1002/14651858.CD008659.pub2.
