Стан плазмового гемостазу у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та неалкогольною жировою хворобою печінки в умовах гіперхолестеринемії та супутньої статинотерапії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У сучасному науковому світі доведено, що неалкогольна жирова хвороби печінки (НАЖХП) є маркером ризику виникнення серцево-судинних подій, і тому важливу увагу слід приділяти контролю факторів ризику серцево-судинних захворювань. Враховуючи поширеність атерогенних дисліпідемій та їхній доведений вплив на розвиток тромботичних серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з НАЖХП, важливим є розуміння ролі гемостатичної активності крові.
Мета дослідження: підвищення ефективності ранньої діагностики тромбофілічних змін крові у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ), поєднаною з НАЖХП, шляхом визначення стану плазмового гемостазу в умовах гіперхолестеринемії та супутньої статинотерапії.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 152 пацієнтів, які були розподілені на три групи. До I групи увійшли 46 хворих на ГХ II стадії, до II групи – 54 пацієнт з НАЖХП без ГХ, до III групи – 52 пацієнта, в яких виявлена ГХ II стадії із супутньою НАЖХП.
Результати. Підвищення протромбогенної активності крові фіксували серед усіх групп хворих, проте при ГХ ІІ ст., поєднаній з НАЖХП, найсуттєвіший вплив здійснювався сааме на кінцевому етапі коагуляції. Зростання рівня фібриногену спостерігалося у пацієнтів з ГХ II ст. на 29,3% (р<0,01), при поєднанні ГХ ІІ ст. та НАЖХП – на 39,7 % (р<0,001). Рівні РФМК у всіх групах були суттєво вищими за контрольні значення: у пацієнтів з ГХ II ст. – у 4,1 разу (р<0,001), з НАЖХП – у 2,8 разу (р<0,001), у групі НАЖХП з ГХ II ст. – у 4,5 рази (р<0,001). Антитромбін ІІІ (АТ ІІІ) був знижений на 12,3 % (р<0,01) щодо контролю лише у хворих на ГХ ІІ ст. Натомість фібринолітичний потенціал був знижений в усіх обстежених хворих. Визначення впливу ліпідознижувальної терапії виявило прискорення ПТЧ на 19,2 % (р<0,01) у пацієнтів з НАЖХП без лікування статинами. У загальній когорті застосування статинів підвищувало активність АТ ІІІ на 10,7 % (р<0,01), але в групі НАЖХП ця різниця була більш істотною – на 14,3 % (р<0,001). У пацієнтів із коморбідним перебігом ГХ ІІ ст. та НАЖХП рівнем холестеринемії <5 ммоль/л спостерігали подовження ПТЧ на 32,5 % (p<0,05), МНВ – на 25,4 % (p<0,05), ТЧ – на 23,2 % (p<0,05) на фоні статинотерапії. Натомість у підгрупі з гіперхолестеринемією статини підвищували активність антикоагулянтної ланки гемостазу – рівень АТ ІІІ зріс на 3,1 % (p<0,05).
Заключення. Виснаження фібринолітичного потенціалу на фоні активації коагулянтної ланки гемостазу спостерігається у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, поєднаною з неалкогольною жировою хворобою печінки. У разі супутньої гіперхолестеринемії зростає прокоагулянтна активність крові, проте на фоні лікування статинами відзначається зменшення коагуляційного потенціалу крові та підвищення активності антикоагулянтної ланки гемостазу.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Younossi Z.M. Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease-meta-analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes / Z.M. Younossi, A.B. Koenig, D. Abdelatif [et al.] // Hepatology. – 2016. – Vol. 64, No. 1. – P. 73–84.
Chalasani N. The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: practice guidance from the american association for the study of liver diseases / N. Chalasani, Z. Younossi, J.E. Lavine[et al.] // Hepatology. – 2018. – Vol. 67, No. 1. – P. 328–357.
Toshikuni N. Associations of fatty liver disease with hypertension, diabetes, and dyslipidemia: comparison between alcoholic and nonalcoholic steatohepatitis / N. Toshikuni, M. Tsuchishima, A. Fukumura[et al.] // Gastroenterology research and practice. – 2017. – Vol. 2017: 9127847.
Базилевич А.Я. Неалкогольний стеатогепатит як новий фактор розвитку ішемічної хвороби серця / А.Я. Базилевич // ScienceRise. – 2015. – Vol. 10, No. 3 (15). – P. 171.
Collins R. Interpretation of the evidence for the efficacy and safety of statin therapy / R. Collins, C. Reith, J. Emberson[et al.]. – Lancet Publishing Group, 2016.
Jose J. Statins and its hepatic effects: newer data, implications, and changing recommendations / J. Jose. – Medknow Publications, 2016.
Adhyaru B.B. Safety and efficacy of statin therapy / B.B. Adhyaru, T.A. Jacobson. – Nature Publishing Group, 2018.
Скляров Є.Я. Вплив аторвастатину на функціональний стан печінки у пацієнтів з ІХС у поєднанні з нажхп / Є.Я. Скляров, А.Ф. Файник, Н.В. Курляк // Актуальні проблеми сучасної медицини: вісник української медичної стоматологічної академії. – 2018. – Vol. 15, No. 4 (52). – P. 112–117.
Marchesini G. EASL-EASD-EASO clinical practice guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease / G. Marchesini, C.P. Day, J.F. Dufour [et al.]. –2016.
Под ред. А.И. Карпищенко. Медицинские лабораторные технологии: руководство по клинической лабораторной диагностике / Под ред. А.И. Карпищенко. – 2013. – 194–241 p.
Мамаев А.Н. Практическая гемостазиология / А.Н. Мамаев. – Практическая Медицина, 2014. – 233 p.
François M. 2019 esc/eas guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk: the task force for the management of dyslipidaemias of the european society of cardiology (esc) and european atherosclerosis society (eas) / M. François, B. Colin, L.C. Alberico[et al.] // European Heart Journal. – Vol. 41, No. 1. – P. 111–188.
