Ефективність та безпека застосування дезлоратадину у дітей із алергічними станами (Огляд літератури, власні дослідження)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
За даними вчених, відомо більш ніж 20 тис. алергенів і їхня кількість невпинно збільшується. Тому дитяча алергія залишається однією з актуальних проблем сучасної медицини, адже алергічні захворювання у дорослих у більшості випадків починаються з дитинства.
У статті узагальнені власні дані та представлено науковий огляд медичної літератури, який присвячений аналізу проблеми лікування алергічних захворювань дезлоратадином у дітей. На сьогодні спостерігається значна поширеність алергічних станів у дітей. Проаналізовано вплив дезлоратадину на перебіг алергічних захворювань. Огляд літератури продемонстрував високий профіль безпеки дезлоратадину. Зазначені особисті дані щодо терапії дезлоратадином сезонного алергічного риніту у дітей.
Наведені у статті дані літератури та власний досвід дозволяють зробити висновок, що алергічні стани залишаються актуальною проблемою клінічної медицини, а застосування антигістамінних препаратів, зокрема дезлоратадину, підвищує ефективність терапії алергозів і пришвидшує одужання та зникнення симптомів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Швецова Е.С., Короткова Т.С. Распространенность аллергических заболеваний среди всех возрастных групп населения Липецкой области. Современные проблемы науки и образования. 2017. № 4. С. 45–51.
Беш Л.В. Алергічний риніт у дітей. Здоровье ребенка. 2012. № 5 (40). С. 35–37.
Марушко Ю.В., Московенко О.Д. Комплексні препарати в терапії гострого риніту у дітей. Современная педиатрия. 2016. № 2 (74). С. 84–88.
Эрназарова Х., Хумроевна А. Распространенность аллергических заболеваний в мире. International scientific review. 2017. № 3. С. 15–19.
Гущин И.С., Курбачева О.М. Аллергия и аллерген-специфическая иммунотерапия. Фармарус Принт Медиа. 2010. С. 228.
25-й ежегодный Конгресс ЕААСІ (Вена, Австрия, 10–14 июня 2006 г.) «Аллергический ринит» // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2006. № 2 (03). С. 62–64.
Мурзина Э.А. Современные антигистаминные препараты в лечении заболеваний аллергической природы. Внутренняя медицина. 2008. № 3 (9). С. 20–25.
Савченко В. Эффективность и безопасность дезлоратадина у детей. Обзор доказательной базы. Здоров’я України. 2011. № 2 (17). C. 47.
Гущин И.С. Перспективы совершенствования противоаллергического действия Н1-антигистаминных препаратов. Леч. врач. 2009. № 5. С. 34–40.
Марушко Ю.В., Московенко О.Д. Характеристика сенсибілізації і досвід використання дезлоратадину в лікуванні сезонного алергічного риніту в дітей. Здоровье ребенка. 2019. № 7. С. 54–57.
Niu S, Li Y, Dong W, Xia L, Shen T, Wang J, at all. A randomized study on the bioequivalence of desloratadine in Chinese healthy subjects and the association of different metabolic phenotypes with UGT2B10 and CYP2C8 genotypes. Curr Drug Metab. 2020. P. 1031–1039.
Molimard M., Diquet B. Benedetti M.S. Comparison of pharmacokinetics and metabolism of desloratadine, fexofenadine, levocetirizine and mizolastine in humans. Fundam. Clin. Pharmacol. 2004. № 18. P. 399–411.
Bartra J., Valero A.L., Cuvillo A., Dávila I. Interactions of the H1 antihistamines. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. 2006. № 16. Р. 29–36.
Berginc К., Sibinovska N., Žakelj S., Trontelj J., Legen I. Biopharmaceutical classification of desloratadine – not all drugs are classified the easy way. Acta Pharmaceutica. 2020. V. 70. Issue 2.
Kreutner W, Hey J.A., Anthes J., Barnett A., Young S., Tozzi S. Preclinical pharmacology of desloratadine, a selective and nonsedating histamine H1 receptor antagonist. 1st communication: receptor selectivity, antihistaminic activity, and antiallergenic effects. Arzneimittelforschung. 2000. №50. Р. 345–352.
Andersson N.W., Poulsen H.E., Andersen J.T.J. Desloratadine Use During Pregnancy and Risk of Adverse Fetal Outcomes: A Nationwide Cohort Study. Allergy Clin Immunol Pract. 2020. №8(5). Р. 1598–1605.
Ma J., Qi J., Li S., Zhang C., Wang H., Shao L., Yuan X., Sha Q. Desloratadine, a Novel Antigrowth Reagent for Bladder Cancer. Technol Cancer Res Treat. 2020. № 2. Р. 123–132.
Geha R.S., Meltzer E.O. Desloratadine: A new, nonsedating, oral antihistamine. Allergy Clin Immunol. 2001. № 107(4). Р. 751–62.
Jie Q., Kodithuwakku N.D., Yuan X., He G., Chen M., Xu S., Wu Y., Eur J. Antiallergic and anti-inflammatory properties of a potent histamine H1 receptor antagonist, desloratadine citrate disodium injection, and its anti-inflammatory mechanism on EA.hy926 endothelial cells. Pharmacol. 2015 № 5. Р. 1–10.
Uehara S., Yoneda N., Higuchi Y., Yamazaki H., Suemizu H. Metabolism of desloratadine by chimeric TK-NOG mice transplanted with human hepatocytes. Xenobiotica. 2020. № 50 (6). Р. 733–740.
Meltzer E.O., Prenner B.M., Nayak A. Efficacy and tolerability of once-daily 5 mg desloratadine, an h1-receptor antagonist, in patients with seasonal allergic rhinitis. Clin Drug Invest. 2001. № 21. Р. 25–32.
Salmun L.M., Lorber R. 24-Hour efficacy of once-daily desloratadine therapy in patients with seasonal allergic rhinitis. BMC Fam. Pract. 2002. № 3. Р. 14.
Nayak A.S., Schenkel E. Desloratadine reduces nasal congestion in patients with intermittent allergic rhinitis. Allergy. 2001. № 56. Р. 1077–1080.
Berger W.E., Schenkel E.J., Mansfield L.E. Safety and efficacy of desloratadine 5 mg in asthma patients with seasonal allergic rhinitis and nasal congestion. Ann. Allergy Asthma Immunol. 2002. №89. Р. 485–491.
Bachert C. Decongestant efficacy of desloratadine in patients with seasonal allergic rhinitis. Allergy. 2000. №56. Р. 14–20.
Baena-Cagnini C.E., Berger W.E., Dubuske L.M. Comparative effects of desloratadine versus montelukast on asthma symptoms and use of beta 2-agonists in patients with seasonal allergic rhinitis and asthma. Int. Arch. Allergy Immunol. 2003. № 130. Р. 307–313.
Ring J., Hein R., Gauger A., Bronsky E., Miller B. Once-daily desloratadine improves the signs and symptoms of chronic idiopathic urticaria: a randomized, double-blind, placebocontrolled study. Int. J. Dermatol. 2001. № 40. Р. 72–76.
Monroe E., Finn A., Patel P., Guerrero R., Ratner P., Bernstein D. Efficacy and safety of desloratadine 5 mg once daily in the treatment of chronic idiopathic urticaria: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. J. Am. Acad. Dermatol. 2003. № 48. Р. 535–541.
DuBuske L.M. Review of desloratadine for the treatment of allergic rhinitis, chronic idiopatic urticaria and allergic inflammatory disorders. Expert Opin. Pharmacother. 2005. № 6(14). Р. 2511–23.
Вousquet J., Bachert C., Canonica G.W. ACCEPT-2 Study Group. Efficacy of desloratadine in persistent allergic rhinitis – a GA2LEN study. Int. Arch. Allergy Immunol. 2010. № 153(4). Р. 395–402.
González-Núñez V., Valero A., Mullol J. Safety evaluation of desloratadine in allergic rhinitis. Expert Opin Drug Saf. 2013 № 12 (3). Р. 445–53.
Clellan K.Mc., Jarvis В. Desloratadine. Drugs. 2001. № 61 (6). Р. 789–96.
Iriarte Sotés Р., Armisén М., Usero-Bárcena Т. Up-Dosing Antihistamines in Chronic Spontaneous Urticaria: Efficacy and Safety. A Systematic Review of the Literature. J Investig Allergol Clin Immunol. 2020.
Nakamura Т., Hiraoka К., Ryuichi H. Brain histamine H 1 receptor occupancy after oral administration of desloratadine and loratadine. Pharmacol Res Perspect. 2019. № 12. 7(4).
Сміян О.І., Бинда Т.П. Застосування Едему у комплексній терапії алергічних захворювань. Здоров’я України. 2014. № 4(39). С. 35–38.
Буряк В.Н., Пошехонова Ю.В., Шабан Н.И., Дудко М.В., Скачкова Л.П., Бессараб П.А. Опыт оптимизации патогенетической терапии атопического дерматита в детском возрасте. Здоровье ребенка. 2011. № 4(31). С. 32–37.
Bagheri H., Simiand E. Adverse Drug Reactions to Anthelmintics. Annals of Pharmacotherapy. 2004. № 38 (3). P. 383–388.
Крамарьов С.О., Закордонець Л.В. Гельмінтози в дітей: підходи до лікування. Здоров’я дитини. 2018. Т. 13, № 3.
