Діагностична цінність серцевого білка, що зв’язує жирні кислоти, у пацієнтів із NSTEMI при зверненні за медичною допомогою
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність раннього виявлення некрозу міокарда зумовлена труднощами диференціальної діагностики в перші години розвитку гострого коронарного синдрому. Тому лікарів першого контакту, як і раніше, цікавить ранній кардіальний маркер і наявність тестів на його основі. Серцевий білок, що зв’язує жирні кислоти (сБЗЖК), – кардіальний маркер, який підвищується в крові до діагностичних значень вже через годину від початку клінічних проявів.
Мета дослідження: визначення діагностичної цінності серцевого білка, що зв’язує жирні кислоти, у пацієнтів із NSTEMI при зверненні за медичною допомогою.
Матеріали та методи. Було обстежено 280 хворих із STEMI, 91 пацієнт із NSTEMI, 76 осіб зі стабільною стенокардією напруження. У всіх пацієнтів під час першого контакту були взяті зразки крові для визначення тропоніну I, сБЗЖК та МВ-КФК. Пацієнти з NSTEMI були розподілені на три підгрупи: перша – до 3 год від початку симптомів, друга – від 3 до 6 год, третя – від 6 до 12 год. Вміст сБЗЖК у плазмі крові визначали імуноферментним методом.
Результати. Раннє виявлення гострого інфаркту міокарда (ГІМ) в осіб з болем у грудях, що звертаються до лікарів первинної ланки, продовжує залишатися складним завданням. Серцеві тропоніни є «золотим стандартом» для діагностики ГІМ, проте раннє їхнє визначення може дати негативний результат. Результати досліджень демонструють високу діагностичну ефективність сБЗЖК у ранній діагностиці ГІМ, і вона перевершує за чутливістю (у перші години від початку захворювання) серцеві тропоніни. Так, наприклад, у підгрупі пацієнтів з початком маніфестації симптомів до 3 год для сБЗЖК при точці поділу >0,48 нг/мл чутливість становила 92,7 %, специфічність – 97,3 % (AUC=0,99; 95 % ДI AUC 0,942–0,998). У цій самій підгрупі тропонін І мав специфічність 22,0 % при точці поділу >0,84 нг/мл (AUC=0,71; 95 % ДI AUC 0,615–0,787).
Заключення. Рівень серцевого білка, що зв’язує жирні кислоти достовірно збільшується у хворих при гострому інфаркті міокарда порівняно зі стабільною ішемічною хворобою серця.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Agnello, L., Bivona, G., Novo, G., Scazzone, C., Muratore, R., Levantino, P., ... & Ciaccio, M. (2017). Heart-type fatty acid binding protein is a sensitive biomarker for early AMI detection in troponin negative patients: a pilot study. Scandinavian journal of clinical and laboratory investigation, vol. 77, no. 6, pp. 428–432.
Anvari, M. S., Karimi, M., Shafiee, A., Boroumand, M., Bozorgi, A., Sedaghat, R., & Jalali, A. (2018). Complementary diagnostic value of heart type fatty acid-binding protein in early detection of acute myocardial infarction. Critical pathways in cardiology, vol. 17, no. 1, pp. 43–46.
Glatz, J. F., & Renneberg, R. (2014). Added value of H-FABP as a plasma biomarker for the early evaluation of suspected acute coronary syndrome. Clinical Lipidology, vol. 9, no. 2, pp. 205–220. doi: 10.2217/clp.13.87
Ibanez, B., James, S., Agewall, S., Antunes, M. J., Bucciarelli-Ducci, C., Bueno, H., ... & Hindricks, G. (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal, vol. 39, no. 2, pp. 119–177. doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393
Kabekkodu, S. P., Mananje, S. R., & Saya, R. P. (2016). A study on the role of heart type fatty acid binding protein in the diagnosis of acute myocardial infarction. Journal of clinical and diagnostic research: JCDR, vol. 10, no. 1, pp. OC07–OC10.
Kingma, J. G. (2018). Myocardial Infarction: An Overview of STEMI and NSTEMI Physiopathology and Treatment. World Journal of Cardiovascular Diseases, vol. 8, no. 11, pp. 498–517. doi: 10.4236/wjcd.2018.811049
Nielsen, S. H., Mouton, A. J., DeLeon-Pennell, K. Y., Genovese, F., Karsdal, M., & Lindsey, M. L. (2019). Understanding cardiac extracellular matrix remodeling to develop biomarkers of myocardial infarction outcomes. Matrix Biology, no. 75, pp. 43–57.
Otaki, Y., Watanabe, T., & Kubota, I. (2017). Heart-type fatty acid-binding protein in cardiovascular disease: A systemic review.Clinica Chimica Acta, no. 474, pp. 44–53.
Рудень, В. В., & Ковальська, І. М. (2019). Аналіз і прогноз показників смертності з причини гострого інфаркту міокарда серед населення в Україні. Україна. Здоров’я нації, no. 1, pp. 131–139.
Thygesen, K., Alpert, J. S., Jaffe, A. S., Chaitman, B. R., Bax, J. J., Morrow, D. A., ... & Bucciarelli-Ducci, C. (2019). Fourth universal definition of myocardial infarction (2018). European heart journal, vol. 40, no. 3, pp. 237–269. doi. org/10.1093/eurheartj/ehy462
Thygesen, K., Alpert, J. S., Jaffe, A. S., Simoons, M. L., Chaitman, B. R., White, H. D., ... & White, H. D. (2012). Third universal definition of myocardial infarction. European heart journal, vol. 33, no. 20, pp. 2551–2567. doi.org/10.1093/med/9780199687039.003.0041
Vupputuri, A., Sekhar, S., Krishnan, S., Venugopal, K., & Natarajan, K. U. (2015). Heart-type fatty acid-binding protein (HFABP) as an early diagnostic biomarker in patients with acute chest pain. Indian heart journal, vol. 67, no. 6, pp. 538–542. doi: 10.1016/j.ihj.2015.06.035
