Цироз печінки та фібриляція передсердь: актуальні питання діагностики та лікування
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Останнім часом поєднана патологія цирозу печінки і фібриляції передсердь широко дискутується і висвітлюється в літературі в світлі недавніх отриманих результатів дослідження ефективності та безпеки антикоагулянтів у даної категорії хворих. Огляд присвячено узагальненню існуючих даних про поєднаний перебіг цих захворювань з позиції впливу ускладнень (кровотеч та тромбозів) на якість життя та смертність хворих та можливості використання нових методів діагностики та профілактики цих ускладнень.
Мета огляду – акцентувати увагу практикуючих лікарів і дослідників на актуальності теми та поширеності поєднаної патології цирозу печінки і фібриляції передсердь, їх ускладнень, обговорити переваги і можливості застосування методів глобального оцінювання гемостазу й антикоагулянтів у клінічній практиці.
У даній статті розглянуто основні патофізіологічні аспекти теорії «ребалансованого гемостазу» при коагулопатіях печінки, її вплив на виникнення кровотеч і тромботичних ускладнень та обґрунтування клінічної користі застосування антикоагулянтних препаратів. Обговорюються недоліки традиційних тестів оцінки гемостазу порівняно з перевагами тромбоеластометрії (ROTEM) та тромбоеластографії (ТЕГ), загальні принципи роботи та оцінювання їх показників. Висвітлюються існуючі результати досліджень з безпечності та ефективності варфарину та прямих оральних антикоагулянтів у пацієнтів з цирозом печінки та фібриляцією передсердь порівняно з відсутністю лікування. Обговорюються переваги та недоліки застосування прямих оральних антикоагулянтів порівняно з варфарином з огляду на особливості їх метаболізму.
У статті також розглядаються особливості печінкового метаболізму та фармакокінетики прямих оральних антикоагулянтів. Наводяться існуючі рекомендації з використання прямих оральних антикоагулянтів у хворих на цироз печінки залежно від тяжкості печінкової недостатності за Чайльд-П’ю. Зроблено акцент на найбільш перспективних препаратах із групи антикоагулянтів та сформовано питання, які потребують більш детального вивчення для підвищення ефективності лікування хворих.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ainscow EK et al. Investigations into the liver effects of ximelagatran using high content screening of primary human hepatocyte cultures. – Exp Opinion of Drug Safety. – 2008. – Vol.7, Issue 4. https://doi.org/10.1517/14740338.7.4.351
Alonso A, MacLehose RF, Chen LY et al. Prospective study of oral anticoagulants and risk of liver injury in atrial fibrillation patients // Heart. – 2017 Jun. – Vol.103(11). – p.834–839 doi: 10.1136/heartjnl-2016-310586
Basili S et al. Anticoagulant therapy in patients with liver cirrhosis and portal vein thrombosis: insights for the clinician. – Therap Adv Gastroenterol. – 2018. – Vol.11: 1756284818793561. doi: 10.1177/1756284818793561
Benjamin EJ et al. Impact of atrial fibrillation on the risk of death: the Framingham Heart Study. – Circulation. – 1998. – Vol.98, Issue 10. – p. 946–952 doi: 10.1161/01.cir.98.10.946.
Bhatia S et al. Atrial Fibrillation is associated with worse outcomes in patients with cirrhosis. – JACC. – March 21, 2017. – Vol.69, Issue 11. – p. 493 DOI: 10.1016/S0735-1097(17)33882-2
Bliden KP et al. Determination of nonvitamin K oral anticoagulant (NOAC) effects using a new-generation thrombelastography TEG 6 s system. – J Thromb Thrombolysis. – 2017. – Vol.43, Issue 4. – p. 437–445 DOI: 10.1007/s11239-017-1477-1
Caldeira D et al. Risk of drug-induced liver injury with the new oral anticoagulants: systematic review and meta-analysis. – Heart. – 2014. – Vol. 100, p.550–556 DOI: 10.1136/heartjnl-2013-305288
Chokesuwattanaskul R et al. Efficacy and safety of anticoagulation for atrial fibrillation in patients with cirrhosis: A systematic review and meta-analysis. // Dig Liver Dis. – April 2019. – Vol 51, Issue 4. – p.489-495. DOI: 10.1016/j.dld.2018.12.001
Chokesuwattanaskul R et al. Epidemiology of Atrial Fibrillation in Patients with Cirrhosis and clinical significance: a metaanalysis // Eur J Gastroenterol Hepatol. – 2019. – Vol.31 Issue 4. – p. 514–519 DOI: 10.1097/MEG.0000000000001315
Chung MK et al. Lifestyle and Risk Factor Modification for Reduction of Atrial Fibrillation: A Scientific Statement From the American Heart Association. – Circulation. – 2020. – Vol.141, Issue 16, – p. 750-772. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000748
Craig TJ et al. 2019 AHA/ACC/HRS Focused Update of the 2014 Guideline for Management of Patients with Atrial Fibrillation. // Circulation. – Vol.140 Issue 2. – p.125–151 doi.org/10.1161/CIR.0000000000000665
De Pietri L.et al. Thrombelastography-guided blood product use before invasive procedures in cirrhosis with severe coagulopathy: A randomized, controlled trial. Hepatology. – 2016. – Vol. 63, p. 566–573. http://dx.doi.org/10.1002/hep.28148
Dell’era et al. Review article: the relevance of portal pressure and other risk factors in acute gastro-oesophageal variceal bleeding. – Aliment Pharmacol Ther. – 2004. – Vol.3. – p. 8–15 doi: 10.1111/j.1365-2036.2004.02109.x.
Ewe K Bleeding after liver biopsy does not correlate with indices of peripheral coagulation. Dig Dis Sci. – 1981. – Vol. 26, p. 388–393.
Gallagher C et al. Anticoagulation for Atrial Fibrillation in Cirrhosis of the Liver: Are Low-Dose Non-Vitamin K Oral Anticoagulants a Reasonable Alternative to Warfarin? // J Am Heart Assoc. – 2019. –Vol.8, Issue 5. DOI: 10.1161/JAHA.119.012102
George G at all. Reproducibility of TEG Parameters in Stable Cirrhotics. // Lab Med. – August 2018. – Vol. 49, Issue 3. – p. 226–230. DOI: 10.1093/labmed/lmx041
Gonzalez E et al. Trauma Induced Coagulopathy. Rotational Thromboelastometry (ROTEM). Switzerland: Springer International Publishing, 2016: 611
Han H et al. Atrial fibrillation in hospitalized patients with end‐stage liver disease: temporal trends in prevalence and outcomes. – Liver Int. –2020. – Vol. 40, Issue 3. – p. 674–684. https://doi.org/10.1111/liv.14291
Harrison MM. The Misunderstood Coagulopathy of Liver Disease: A Review for the Acute Setting. // Western Journal of Emergency Medicine. – September 2018. – Vol. 19. – p. 863–871. doi: 10.5811/westjem.2018.7.37893
Hickman IJ et al. Altered clot kinetics in patients with non-alcoholic fatty liver disease. – Ann Hepatol. – 2009. – Vol.8, Issue 4. – p. 331–338. DOI: 10.1016/S1665-2681(19)31746-6
Hsin-Fu Lee et al. Effectiveness and Safety of Non–Vitamin K Antagonist Oral Anticoagulant and Warfarin in Cirrhotic Patients with Nonvalvular Atrial Fibrillation. //J Am Heart Assoc. – 2019. – Vol. 8, Issue 5. DOI: 10.1161/JAHA.118.011112
Hum J et. all. Thromboelastography Better Reflects Hemostatic Abnormalities in Cirrhotics Compared with the International Normalized Ratio // Journal of Clin. Gastroenterology. – Nov 19, 2019. DOI: 10.1097/MCG.0000000000001285
Kirchhov P, Benussi S, Ahlsson A et al. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. – 2016, – Eur Heart J. – Vol.37, p. 2893–2962
Kleinegris M.C et al..Cirrhosis patients have a coagulopathy that is associated with decreased clot formation capacity. J Thromb Haemost. – 2014. – Vol.12, Issue 10, p. 1647–1657. http://dx.doi.org/10.1111/jth.12706
Lee SJ et all. The safety and efficacy of vitamin K antagonist in patients with atrial fibrillation and liver cirrhosis // Int J Cardiol. – 2015. – Vol.180. – p.185–191 DOI: 10.1016/j.ijcard.2014.11.183
Lentschener C. et al. Assessment of haemostasis in patients with cirrhosis: Relevance of the ROTEM tests?: A prospective, cross-sectional study // Eur J Anaesthesiol. – 2016. – Vol. 33, p. 126–133. DOI: 10.1097/EJA.0000000000000322
Leonardi F et al. Anticoagulation in cirrhosis: a new paradigm? // Clinical and Molecular Hepatology. – 2017. – Vol. 23, Issue 1. – p. 13–21. doi: 10.3350/cmh.2016.0110
Ling Kuo et all. Liver Cirrhosis in Patients with Atrial Fibrillation: Would Oral Anticoagulation Have a Net Clinical Benefit for Stroke Prevention? // J Am Heart Assoc. 2017. – Vol. 6, Issue 6. DOI: 10.1161/JAHA.116.005307
Lip GY Comparative validation of a novel risk score for predicting bleeding risk in anticoagulated patients with atrial fibrillation: the HAS-BLED (Hypertension, Abnormal Renal/Liver Function, Stroke, Bleeding History or Predisposition, Labile INR, Elderly, Drugs/Alcohol Concomitantly) score // J Am Coll Cardiol. – Jan 2011. – Vol. 57 Issue 2. – p. 173–180. doi: 10.1016/j.jacc.2010.09.024
Maan R et al. Management of Thrombocytopenia in Chronic Liver Disease: Focus on Pharmacotherapeutic Strategies // Drugs. – 2015. – Vol.75, Issue 17. – p. 1981–1992. doi: 10.1007/s40265-015-0480-0
Mannucci PM, Tripodi A. Liver disease, coagulopathies and transfusion therapy // Blood Transfusion. – 2013 Jan. – Vol.11(1). – p. 32–36. DOI 10.2450/2012.0151-12
Mwalitsa et al. Atrial Fibrillation in Patients with Cirrhosis // Liver Int. – 2016 Mar. – Vol. 36, Issue 3. – p. 395–400. DOI: 10.1111/liv.12928
Nguyen B et al. A case-report of successful use of thromboelastography to manage anticoagulation therapy in a patient with concomitant catastrophic antiphospholipid syndrome and heparininduced thrombocytopenia. // Blood Coagul Fibrinolysis. – 2019. – Vol. 30, Issue 4. – p. 171–175. DOI: 10.1097/MBC.0000000000000810
O’Leary JG et al. AGA Clinical Practice Update: Coagulation in Cirrhosis // Gastroenterology. – 2019. – Vol. 157. – p. 34–43. DOI: 10.1053/j.gastro.2019.03.070
Peterson TJ et al. Use of thromboelastography in the management of liver cirrhosis and accelerated intravascular coagulation and fibrinolysis (AICF) // BMJ Case Rep. – 2016. DOI: 10.1136/bcr-2016-218294
Qamar A et al. Oral Anticoagulation in Patients With Liver Disease // J Am Coll Cardiol. – 2018. – Vol. 71(19), p. 2162–2175. doi: 10.1016/j.jacc.2018.03.023
Renda G et al. Net Clinical Benefit of Non-Vitamin K Antagonist Oral Anticoagulants Versus Warfarin in Phase III Atrial Fibrillation Trials // The American Journal of Medicine. – 2015. – Vol.128. – p. 1007–1014. DOI: 10.1016/j.amjmed.2015.03.034
Rossetto V. et al. Whole blood rotation thromboelastometry (ROTEM(R)) profiles in subjects with non-neoplastic portal vein thrombosis // Thromb Res. – 2013. – Vol.132, p. 131–134. http://dx.doi.org/10.1016/j.thromres.2013.06.009
Saner FH, et al. Monitoring and Treatment of Coagulation Disorders in End-Stage Liver Disease // Visc Med. – 2016. – Vol. 32. – p. 241–248. DOI: 10.1159/000446304
Segal JB, Dzik WH Transfusion Medicine/Hemostasis Clinical Trials Network: Paucity of studies to support that abnormal coagulation test results predict bleeding in the setting of invasive procedures: an evidence-based review // Transfusion, 2005. – Vol. 45, p. 1415–1425.
Seyve L et al. Impact of four direct oral anticoagulants on rotational thromboelastometry (ROTEM) // Int J Lab Hematol. – 2018. – Vol. 40, Issue 1. – p. 84–93. doi: 10.1111/ijlh.12744
Shin KH, et al. Thromboelastographic Evaluation of Coagulation in Patients with Liver Disease // Ann Lab Med. – 2017.– Vol.37(3). – p. 204–212. DOI: 10.3343/alm.2017.37.3.204
Solbeck S et al. The anticoagulant effect of therapeutic levels of dabigatran in atrial fibrillation evaluated by thromboelastography (TEGR), Hemoclot Thrombin Inhibitor (HTI) assay and Ecarin Clotting Time (ECT) // Scand J Clin Lab Invest. – 2018. – Vol.78. – p. 25–30. DOI: 10.1080/00365513.2017.1408138
Solbeck S et al. Thrombelastography detects dabigatran at therapeutic concentrations in vitro to the same extent as gold-standard tests // Int J Cardiol. – 2016. – Vol. 208. – p. 14–18. DOI: 10.1016/j.ijcard.2016.01.148
Spronk H et al. Hypercoagulability causes atrial fibrosis and promotes atrial fibrillation // Eur Heart J – Jan 2017. – Vol. 38, Issue 1. – p. 38–50. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw119
Staerk L. et al. Atrial Fibrillation: Epidemiology, Pathophysiology, and Clinical Outcomes // Circ Res. – 2017. – Vol. 120, Issue 9. – p. 1507–1517. doi:10.1161/CIRCRESAHA.117.309732
Steffel J et al. The 2018 European Heart Rhythm Association Practical Guide on the use of non-vitamin K antagonist oral anticoagulants in patients with atrial fibrillation // Eur Heart J. – 2018. – Vol.39. – p. 1330–1393. doi:10.1093/eurheartj/ehy136
Steinberg BA et al. Drivers of hospitalization for patients with atrial fibrillation: Results from the Outcomes Registry for Better Informed Treatment of Atrial Fibrillation (ORBIT-AF) // Am Heart J. – 2014. – Vol. 167, Issue 5. – p. 735–742. doi: 10.1016/j.ahj.2014.02.003
Stravitz RT et al. Bleeding complications in acute liver failure // Hepatology. – 2018. – Vol. 67, Issue 5. – p. 1931–1942. doi: 10.1002/hep.29694
Tripodi A, Mannucci PM. The Coagulopathy of Chronic Liver Disease // N Engl J Med. – 2011. – Vol 365. – p. 147–156. DOI: 10.1056/NEJMra1011170
Tripodi A. Et al.The coagulopathy of cirrhosis assessed by thromboelastometry and its correlation with conventional coagulation parameters // Thromb Res. – 2009. – Vol 124, p. 132–136. http://dx.doi.org/10.1016/j.thromres.2008.11.008
Weinberg EM et al. Direct-Acting Oral Anticoagulants (DOACs) in Cirrhosis and Cirrhosis-Associated Portal Vein Thrombosis // Semin Liver Dis. – 2019. – Vol. 39. – p. 195–208. DOI: 10.1055/s-0039-1679934
