Раціональна фармакотерапія при загостренні первинного болю в нижній частині спини
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Біль у нижній частині спини – одна з найчастіших причин ортопедичної інвалідності людей у віці до 45 років. На частку первинного болю в спині припадає понад 90 % всіх випадків. Головними завданнями лікування є уповільнення прогресування дегенеративного процесу, зменшення інтенсивності запалення і больового синдрому, підвищення функціональної активності та якості життя хворих. Вирішення поставлених завдань неможливе без ефективного комплексного впливу на численні ланки патогенезу дегенеративно-дистрофічного і запального процесу та забезпечення безпеки при лікуванні.
Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності комплексного консервативного лікування синдрому первинного болю в нижній частині спини із застосуванням препарату Алсокам (мелоксикам) у пацієнтів із неускладненими формами дегенеративно-дистрофічних уражень хребта в період загострення.
Матеріали та методи. У нерандомізованому проспективному порівняльному клінічному дослідженні в двох паралельних групах взяли участь 30 пацієнтів із загостренням болю в нижній частині спини на тлі неускладнених форм дегенеративно-дистрофічних уражень хребта (остеохондроз, спондилоартроз). Серед них було 12 (40 %) осіб жіночої статі і 18 (60 %) пацієнтів чоловічої статі. Середній вік пацієнтів становив 40±7,2 року. До основної групи увійшли 15 пацієнтів, яким був призначений препарат Алсокам (мелоксикам) в дозі 15 мг 1 раз на добу внутрішньом’язово протягом 7 днів. До контрольної групу було включено 15 пацієнтів, які отримували диклофенак натрію в традиційній добовій дозі 75 мг внутрішньом’язово один раз на добу протягом 7 днів. Пацієнтам обох груп також було призначено толперизон по 150 мг 3 рази на день і вітаміни групи В протягом 10–15 днів. Параметри оцінювання результатів включали: візуальну аналогову шкалу болю (ВАШ) Huskisson; оцінку функціонального стану пацієнта за шкалою Роланда-Морріса (RDQ-24); облік побічних ефектів і небажаних явищ у групах спостереження.
Результати. В обох групах спостерігали достовірне зниження інтенсивності больового синдрому при оцінюванні болю по ВАШ, але статистично значущої різниці між группами спостереження не було (p=0,312). Аналіз результатів оцінювання RDQ-24 також продемонстрував збільшення функціональних можливостей в обох групах, але без достовірної різниці між групами клінічного спостереження (p=0,302). Аналіз кількості небажаних побічних ефектів у групах спостереження показав достовірно меншу їхню частоту у пацієнтів основної групи з високою статистичною вірогідністю (р<0,01).
Заключення. Результати клінічного дослідження показали ефективність препарату Алсокам (мелоксикам) у комплексному консервативному лікуванні пацієнтів з первинним болем у нижній частині спини в період загострення, що корелює з ефективністю диклофенаку натрію в середній добовій дозі. Характер і частота побічних реакцій в основній групі і групі порівняння засвідчили, що мелоксикам у складі Алсокама має значно вищий профіль безпеки порівняно з диклофенаком натрію, а його використання в комплексних схемах лікування пацієнтів із первинним больовим синдромом у нижній частині спини знижує ризик розвитку гастропатій, спричинених вживанням нестероїдних протизапальних засобів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Anuj Bhatia, Alyson Engle & Steven P. Cohen (2020) Current and future pharmacological agents for the treatment of back pain. Expert Opinion on Pharmacotherapy, 21:8, 857–861, DOI: 10.1080/14656566.2020.1735353.
Deyo R.A., Mirza S.K. (2016). Herniated lumbar intervertebral disk. New England Journal of Medicine, 374(18), pp. 1763–1772. DOI: 10.1056/NEJMcp1512658.
Hartvigsen J, Hancock MJ, Kongsted A, Louw Q, Ferreira ML, Genevay S, Hoy D, Karppinen J, Pransky G, Sieper J, Smeets RJ, Underwood M (2018). What low back pain is and why we need to pay attention. Lancet Low Back Pain Series Working Group. Lancet. 2018 Jun 9;391(10137):2356–2367. doi: 10.1016/S0140-6736(18)30480-X.
Hill J.C., Dunn K.M., Lewis M., Mullis R., Main C.J., Foster N.E., Hay E.M. (2008). A primary care back pain screening tool: Identifying patient subgroups for initial treatment. Arthritis Care and Research, 59 (5) , pp. 632–641. doi: 10.1002/art.23563.
Hoy D., March L., Brooks P., Woolf A., Blyth F., Vos T., Buchbinder R. (2010) Measuring the global burden of low back pain Best Practice and Research: Clinical Rheumatology, 24(2), pp. 155–165.
Jensen C.E., Jensen M.B., Riis A., Petersen K.D. (2016). Systematic review of the cost-effectiveness of implementing guidelines on low back pain management in primary care: Is transferability to other countries possible? BMJ Open, 6(6), art. no. e011042.
Kuritzky, L., & Samraj, G. P. (2012). Nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the treatment of low back pain. Journal of pain research, 5, 579–590. https://doi.org/10.2147/JPR.S6775
Laffont M, Sequeira G, Kerzberg EM, Marconi E, Guevel C, de Las Mercedes Fernández M. (2016). The non-silent epidemic: low back pain as a primary cause of hospitalisation. Rheumatol Int. 2016 May;36(5):673–7. doi: 10.1007/s00296-015-3421-z. Epub 2016 Jan 12. PMID: 26759129.
Mesner S.A., Foster N.E., French S.D. (2016). Implementation interventions to improve the management of non-specific low back pain: A systematic review. BMC Musculoskeletal Disorders, 17(1), art. no. 258.
Qaseem A, Wilt TJ, McLean RM, Forciea MA (2017). Clinical Guidelines Committee of the American College of Physicians. Noninvasive Treatments for Acute, Subacute, and Chronic Low Back Pain: A Clinical Practice Guideline From the American College of Physicians. Ann Intern Med. 2017 Apr 4;166(7):514–530. doi: 10.7326/M16-2367. Epub 2017 Feb 14. PMID: 28192789.
Roland M, Morris R. (1983). A study of the natural history of back pain: part I: development of a reliable and sensitive measure of disability in low-back pain. Spine, 8, 141–144.
Steenstra I.A., Munhall C., Irvin E., Oranye N., Passmore S., Van Eerd D., Mahood Q., Hogg-Johnson S. (2017). Systematic Review of Prognostic Factors for Return to Work in Workers with Sub Acute and Chronic Low Back Pain. Journal of Occupational Rehabilitation, 27(3), pp. 369–381.
Steffens D., Maher C.G., Pereira L.S.M., Stevens M.L., Oliveira V.C., Chapple M., Teixeira-Salmela L.F., Hancock M.J. (2016). Prevention of lowback pain a systematic review and meta-Analysis JAMA Internal Medicine, 176(2), pp. 199–208.
Stochkendahl M.J., Kjaer P., Hartvigsen J., Kongsted A., Aaboe J., Andersen M., Andersen M.O., (...), Vaagholt M. (2018). National Clinical Guidelines for non-surgical treatment of patients with recent onset low back pain or lumbar radiculopathy. European Spine Journal, 27(1), pp. 60–75. doi: 10.1007/s00586-017-5099-2.
