Аналіз функціональної спроможності підшлункової залози при коморбідності хронічного панкреатиту з цукровим діабетом 2-го типу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Дотепер залишаються нез’ясованими питання діагностики, лікування та реабілітації хворих на хронічний панкреатит (ХП) із супутнім цукровим діабетом (ЦД), захворюваність яких зростає.
Мета дослідження: вивчення стану функціональної спроможності підшлункової залози у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного панкреатиту і ЦД 2-го типу (ЦД2).
Матеріали та методи. Було досліджено 137 хворих на ХП із супутнім ЦД2 та без нього. До основної групи увійшли 112 амбулаторних хворих на ХП у поєднанні із ЦД2 у фазі стійкої або нестійкої ремісії, до групи порівняння – 25 хворих на ізольований ХП, до контрольної групи – 30 практично здорових осіб. Верифікацію діагнозів і визначення параметрів функціональної спроможності підшлункової залози (ПЗ) проводили за загальноприйнятими у світі стандартами.
Результати. За коморбідності зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози (ЗСН ПЗ) була достовірно тяжчою, ніж у групі пацієнтів з ізольованим ХП за вмістом фекальної α-еластази, що відповідало середньому і легкому ступеням ЗСН ПЗ відповідно, а за бальним показником копрограми – 5,60±0,10 і 3,89±0,16 бала відповідно (p<0,05). Було встановлено значне переважання частки пацієнтів із коморбідністю щодо такої з ізольованим перебігом ХП серед тих, хто мав легкий (22,6 % проти 11,7 %) і середній (50,1 % проти 3,7 %) ступені ЗСН ПЗ за повної відсутності тяжкої ЗСН ПЗ при ізольованому ХП проти 5,1 % таких пацієнтів із ХП і ЦД2. Було констатовано статистично достовірний більш високий вміст HbA1с у хворих на ХП із супутнім ЦД щодо групи хворих на ізольований ХП – 7,71±0,16 % проти 5,66±0,10 %, глюкози – 28,89±0,33 ммоль/л проти 5,27±0,11 ммоль/л відповідно, рівень індексу HOMA – 3,29±0,07 проти 1,63±0,09 (p<0,05), що підтвердило наявність ІР у пацієнтів з ендокринною недостатністю ПЗ у когорті досліджених, а також довело, що ці хворі мають ЦД саме 2-го типу. Оцінювання ультразвукового бального показника структури ПЗ довела, що при коморбідності з ЦД2 цей показник вищий і відповідає тяжкому ступеню, у той час як при ізольованому ХП досліджених пацієнтів – середньому ступеню тяжкості (6,25±0,67 бала проти 3,89±0,78 бала).
Заключення. Розподіл за індексом і ступенем тяжкості хворих за M-ANNHEIM у балах статистично достовірно довів, що при коморбідності ХП і ЦД2 переважали пацієнти із середнім (72,2 % проти 24,0 %) і вираженим ступенем тяжкості ХП (17,0 % проти 8,0 %), при ізольованому ХП переважали пацієнти з помірним ступенем тяжкості (64,0% проти 4,5%), а пацієнтів із тяжким ступенем було більше у групі коморбідних пацієнтів (6,3 % проти 4,0 %).
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Horlenko O, Prylypko L, Arhij E, Moskal O, Slyvka Y. Complex visual assessment of structural changes in pancreas in the patients with chronic pancreatitis. Georgian Med News. 2019 Jul-Aug;(292-293):39–44.
Ito T, Ishiguro H, Ohara H, Kamisawa T, Sakagami J, Sata N, et al. Evidence-based clinical practice guidelines for chronic pancreatitis 2015. J Gastroenterol. 2016 Feb;51 (2):85–92. doi: 10.1007/s00535-015-l 149-x
Kleeff J, Whitcomb DC, Shimosegawa T, Esposito I, Lerch MM, Gress T, et al. Chronic pancreatitis. Nat Rev Dis Primers. 2017 Sep 7;3:17060. doi: 10.1038/nrdp.2017.60.
Kothari D, Ketwaroo G, Freedman SD, Sheth SG. The Impact of risk factors of chronic pancreatitis on secretin pancreatic function testing: results of a 20-year study. Pancreas. 2017 Aug;46(7):887–890. doi: 10.1097/MPA.0000000000000871.
Levy P, Dominguez-Munoz E, Imrie C, Lohr M, Maisonneuve P. Epidemiology of chronic pancreatitis: burden of the disease and consequences. United European Gastroenterol J. 2014 Oct;2(5):345–54. doi: 10.1177/2050640614548208.
Lew D, Afghani E, Pandol S. Chronic pancreatitis: current status and challenges for prevention and treatment. Dig Dis Sci. 2017 Jul;62(7):1702–1712. doi: 10.1007/s10620-017-4602-2.
Lohr JM, Oliver MR, Frulloni L. Synopsis of recent guidelines on pancreatic exocrine insufficiency. United European Gastroenterol J. 2013 Apr;l(2):79–83. doi: 10.1177/2050640613476500.
Muniraj T, Aslanian HR, Farrell J, Jamidar PA. Chronic pancreatitis, a comprehensive review and update. Part I: epidemiology, etiology, risk factors, genetics, pathophysiology, and clinical features. Dis Mon. 2014 Dec;60(12):530–50. doi: 10.1016/j.disamonth.2014.11.002.
Schneider A, Lohr JM, Singer MV. The M-ANNHEIM classification of chronic pancreatitis: introduction of a unifying classification system based on a review of previous classifications of the disease. J Gastroenterol. 2017 Feb;42(2):101–19.
Turner R. Chronic pancreatitis: Negotiating the complexities of diagnosis and management. Aust Fam Physician. 2015 Oct;44(10):718–22.
