Вплив рослинно-цитратного комплексу на показники системного запалення у хворих на сечокам’яну хворобу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Лікування сечокам’яної хвороби (СКХ) є складною задачею сучасної медицини. Пошук неінвазійних методів лікування, профілактики рецидивів та ускладнень, сповільнення розвитку ниркової недостатності є актуальними питаннями сьогодення. У проведенному дослідженні продемонстрований комплексний аналіз показників системного запалення у хворих на СКХ та ефективність використання рослинно-цитратного комплексу.
Мета дослідження: виконати клінічне оцінювання системного запалення у хворих на СКХ, визначити ефективність використання рослинно-цитратного комплексу препарату Уриклар на показники системного запалення.
Матеріали та методи. Обстежено 52 (55,6 %) хворих на СКХ, що були розподілені на дві групи: І група (основна група) – 32 хворих на СКХ, які отримували рослинно-цитратний комплекс та ІІ група (група порівняння) – 20 хворих на СКХ. До групи контролю увійшли 20 практично здорових осіб. Усім хворим проведено клініко-лабораторні дослідження: загальний і біохімічний аналізи крові з визначення показників обміну заліза, ліпідного профілю, СРБ, визначення рівнів цитокінів у крові, АТ, індексу маси тіла.
Результати. Результати проведеного дослідження демонструють наявність проявів системного запалення у хворих на СКХ, що детермінується зниженням ШКФ. На фоні проведеного лікування препаратом Уриклар спостерігається зменшення рівнів прозапальних цитокінів, СРБ та феритину, що свідчить про протизапальні властивості препарату.
Заключення. Такі властивості рослинно-цитратного комплексу є патогенетично обґрунтованими і можуть бути рекомендовані у разі СКХ, що дозволяє отримати разом з лікувальними властивостями ще й забезпечення метафілактики СКХ та сповільнити темпи прогресування хронічної хвороби нирок.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бачурін Г.В., Коломоєць Ю.С. Діагностично-прогностична роль цитокінів, інтерлейкінів та біомаркерів раннього пошкодження нирок у хворих на сечокам’яну хворобу // Український науково-практичний журнал урологів, андрологів та нефрологів. – 2019. – С. 247–242.
Захарова Н.Б., Гражданов Р.А., Понукалин А.Н., Иноземцева Н.Д., Россоловский А.Н. Диагностическое значение про- и противовоспалительных цитокинов в моче при обострении хронического калькулезного пиелонефрита / Заочная конференция «Актуальные проблемы фундаментальной и клинической уронефрологии 2013» Урология. Оригинальная статья // Бюллетень медицинских Интернет-конференций. – 2013. – Т. 3, № 4.
Железникова Г.Ф. Цитокины как предикторы течения и исхода инфекций // Цитокины и воспаление. – 2009. – № 8 (1). – С. 10–17.
Кудряшова И.П., Оспельникова Т.П., Ершов Ф.И. Динамика показателей цитокинового профиля при хроническом пиелонефрите. // Клиническая нефрология. – 2012. – № 3. – С. 39–41.
Малышев М.Е., Бельских О.А., Сорокина А.А., Зубор О.И. Информативность показателей цитокинового профиля сыворотки крови и слюнной жидкости у больных хроническими болезнями почек // Курский практический вестник «Человек и его здоровье», 2016. – № 1. – С. 44–49.
Патофізіологія нирок за нефролітіазу / Бойчук Т.М., Роговий Ю.Є., Андрійчук О.І. Чернівці: Буковина друк, 2018. – 193 с.
Фрейдлин И.С. Паракринные и аутокринные механизмы цитокиновой иммунорегуляции // Иммунология. – 2001. – № 5. – С. 47.
Эндотелиальная дисфункция у больных мочекаменной болезнью / П.В. Глыбочко, А.А. Свистунов, А.Н. Россоловский и др. // Урология. – 2010. – № 3. – С. 3–6.
Amore A., Coppo R. Immunological basis of inflammation in dialysis // Nephrol Dial Transplant. – 2002. – Vol. 17, Suppl 8. – Р. 16–24.
Franceschi С., & Campisi J. (2014). Chronic inflammation (inflammaging) and its potential contribution to age-associated diseases. Advances in geroscience: Impact on healthspan and chronic disease perspective, 69, 4–6.
Stenvinkel P., Ketteler M., Johnson R.J., Lindholm B., Pecoits-Filho R., Riella M., Heimbürger O., Cederholm T., Girndt M. IL-10, IL-6, and TNF-alpha: central factors in the altered-cytokine network of uremia the good, the bad, and the ugly // Kidney Int. – 2005. – Vol. 67, № 4. – Р. 1216–1233.
Stringer S, Sharma P., Dutton M., Jesky M., Ng K., Kaur O., Chapple I., Dietrich T., Ferro C., Cockwell P. The natural history of, and risk factors for progressive Chronic Kidney Disease (CKD): the Renal Impairment in Secondary care (RIISC) study; rationale and protocol // BMC Nephrology. – 2013. – 1495 р. – doi: 10.1186/1471-2369-14-95.
Taha A.S. Urinalysis for interleukin-8 in the non-invasive diagnosis of acute and chronic inflammatory diseases. Crosshouse Hospital, Scotland, UK // Postgrad Med. J. – 2003. – Vol. 79. – P. 159–1.
Tikhonov I, Rebenok A, Chyzh A. // A study of interleukin-8 and defensins in urine and plasma of patients with pyelonephritis and glomerulonephritis. Nephrol Dial Transplant. – 1997. – Dec. 12(12). – P. 2557–61.
Wong W., Singh A.K. Urinary cytokines: clinically useful markers of chronic renal disease progression? Current Opinion in nephrology and hypertension. – 2001. – Vol. 6. – P. 807–811.
