Ефективність та безпека застосування комбінованого препарату заліза у дітей із негоспітальною пневмонією та анемією
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті узагальнені власні дані та представлено науковий огляд медичної літератури, який присвячений аналізу проблеми лікування негоспітальної пневмонії, асоційованої з анемією у дітей.
Мета дослідження: оптимізація лікування негоспітальної пневмонії, асоційованої з анемією у дітей.
Матеріали та методи. Було обстежено 100 дітей (53 дівчинки і 47 хлопців) віком 9–17 років (середній вік становив 12,96±0,07 року), що проходили лікування з приводу негоспітальної пневмонії у дитячій клінічній лікарні № 5 м. Києва. Дітей було розподілено на дві групи: І група – 70 пацієнтів з негоспітальною пневмонією і нормальним рівнем гемоглобіну та еритроцитів крові; ІІ група – 30 дітей з пневмонією та анемією І–ІІ ступеня.
Результати. Під час дослідження локалізації патологічного процесу в легенях було виявлено, що у дітей ІІ групи порівняно з І групою частіше зустрічалось двобічне ураження легень (33,3 % порівняно з 12,9 %; р<0,05). Основні показники периферичної крові у пацієнтів з негоспітальною пневмонією та анемією були нижчими порівняно з пацієнтами з негоспітальною пневмонією. Проаналізована клініка негоспітальної пневмонії з анемією та можливості застосування комбінованого препарату двовалентного заліза, марганцю та міді для лікування.
Заключення. Виявлено, що у пацієнтів з негоспітальною пневмонією та анемією порівняно з хворими на негоспітальну пневмонію спостерігається більш поширений та тяжкий запальний процес в легенях з вираженими ознаками інтоксикації. Проте при застосуванні комбінованого препарату двовалентного заліза з мікроелементами спостерігається покращення показників та перебіг хвороби.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бугланов А.А., Тураев А.Т. (2002). Профилактика и лечение железодефицитных состояний мультиэлементарным препаратом Тотема. Неврология. 2: 36–36.
Будневский А.В., Есауленко И.Є., Овсянников Е.С. (2016). Анемический синдром у больных внебольничной пневмонией. Клиническая медицина. 94(1): 56–61.
Марушко Ю.В., Гищак Т.В., Хомич О.В. (2015). Особливості добового моніторингу артеріального тиску та вміст заліза у дітей з артеріальною гіпотензією. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 24(3): 308–313.
Марушко Ю.В., Гищак Т.В., Хомич О.В. (2020). Эффективность и безопасность применения комбинированного препарата железа у детей с железодефицитными состояниями (Обзор литературы, собственные исследования). Семейная медицина. 3: 34–38.
Наказ Міністерства охорони здоров’я України 02.11.2015 № 709.
Никитин Е.Н., Красноперова О.В., Никитин Ю.Е. (2009). Опыт лечения железодефицитной анемии препаратом феррофольгамма. Клиническая медицина. 3: 64–67.
Никитин Е.Н., Красноперова О.В., Никитин Ю.Е. (2008). Эритропоэтин у больных железодефицитной анемией. Вопросы гематологии / онкологии и иммунопатологии в педиатрии. 7(3): 5–8.
Семенова Е.Н., Кунина М.Ю., Стулков Н.І. (2013). Роль меди и марганца в метаболизме железа. Врач. 12: 47–52.
Стуклов Н.И. (2012). Мета-анализ данных переносимости питьевой формы глюконата железа (II), меди и марганца (препарат Тотема) при лечении железодефицитной анемии у детей и взрослых. Земский врач. 4(15):11–20.
Чучалин А.Г. Затяжная пневмония. (2014). Пульмонология. 3: 5–10.
Barson W., Waltham MA. (2018). Pneumonia in children: Epidemiology, pathogenesis, and etiology. UpToDate. 16: 356–360.
Bradley JS, Byington CL, Shah SS, Alverson B, Carter ER, Harrison C, et al. (2011). Executive summary: The management of community-acquired pneumonia in infants and children older than 3 months of age: Clinical practice guidelines by the Pediatric Infectious Diseases Society and the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 53(7): 617–30.
Bryce J, Boschi-Pinto C, Shibuya K, Black RE. (2005). WHO Child Health Epidemiology Reference Group. WHO estimates of the causes of death in children. Lancet. 365(9465): 1147–52.
Chin A. (2018). Copper Deficiency Anemia and Neutropenia Due to Ketogenic Diet. Pediatrics. 5:141–145.
Jain S, Williams DJ, Arnold SR, Ampofo K, Bramley AM, Reed C, et al. (2015). Community-acquired pneumonia requiring hospitalization among U.S. children. N Engl J Med. 372(9): 835–45.
Jomova K, Valko M. (2011). Importance of iron chelation in free radical-induced oxidative stress and human disease. Curr Pharm Des. 17 (31): 3460–3473.
Pavord S., Myers B., Robinson S. (2012). UK guidelines on the management of iron deficiency in pregnancy British Committee for Standards in Haematology. Br. J. Haematol. 156(5): 588–600.
Qin Q, Shen KL. (2015). Community-acquired pneumonia and its complications. Indian J Pediatr. 82(8): 745–51.
Rashad MM, Fayed SM, El-Hag AK. (2015). Iron-deficiency anemia as a risk factor for pneumonia in children. Benha Med J. 32: 96–100.
Santiago P. (2012). Ferrous versus Ferric Oral Iron Formulations for the Treatment of Iron Deficiency. The Scientific World Journal. 2: 20–25.
Sliql WI. (2013). Severe community-acquired pneumonia. Crit. Care Clin. 3: 563–601.
Woodhead M. (2011). Guidelines for the management of adult lower respiratory tract infections – full version. Clin. Microbiol. Infect. 6: 1–59.
