Ризик незадовільних функціональних наслідків інсульту у пацієнтів з клінічною маніфестацією персистуючої вірусної інфекції
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) становлять близько 75–85 % інсультів в Україні. Значне поширення герпесвірусної інфекції в країнах, що розвиваються (з поширеністю у межах 35–40 %), а також вірусу грипу, засвідчує, що врахування вірусного чинника разом з традиційними факторами ризику інсульту та його несприятливих наслідків є актуальним завданням, особливо у разі маніфестації вірусної інфекції у передінсультному періоді.
Мета дослідження: аналіз впливу найпоширеніших типів вірусної інфекції (сімейства герпесвірусів та вірусу грипу) на неврологічні і однорічні функціональні наслідки інсульту та визначення предикторів незадовільного відновлення хворих.
Матеріали та методи. У період з 2016 до 2020 рр. на базах неврологічних відділень Олександрівської та МКЛ № 4 проведено дослідження щодо наявності вірусів герпесгрупи. Обстежено 70 хворих на ішемічний інсульт з помірно тяжким та тяжким неврологічним дефіцитом, у яких на тлі вірусної маніфестації протягом 2 тиж до госпіталізації було виявлено віруси герпесгрупи та грипу в крові (основна група – ОГ). У групу порівняння (ГП) включено 220 хворих без клінічних ознак вірусної маніфестації, порівняні з ОГ за тяжкістю інсульту, середнім віком та гендерними показниками. Тяжкість неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою NIHSS. Функціональне відновлення оцінювали за індексом Бартель (ІБ). Наявність вірусної інфекції (сімейства герпесвірусів та вірусу грипу) вивчали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Результати. ДНК HSV1 було виявлено у 43 (61,4 %) пацієнтів, HSV2 – у 30 (42,9 %), ЕВV4 – у 19 (27,1 %), СМV5 – у 18 (25,7 %), HНV6 – у 27 (38,6 %), РНК грипу – у 16 (22,9 %). Виключно один тип вірусу був наявний у 21 (30,0 %) хворого, два типи вірусів визначені у 31 (44,3 %), три та більше типів вірусів – у 18 (25,7 %). За наявності вірусної інфекції відносний ризик незадовільного відновлення неврологічних функцій в ОГ підвищується в 1,99 разу відносно ГП: ВР=1,99 (95 % ДМ: 1,60–2,48). Наявність вірусної інфекції дозволяла прогнозувати незадовільний регрес з чутливістю 74,3 %, специфічністю 62,7 % та площею під кривою ROC=0,69. Виявлено від’ємний кореляційний зв’язок між збільшенням кількості типів вірусів у хворих та відсутністю неврологічного покращання: r=0,370 (р=0,002). Наявність вірусної інфекції достовірно підвищувала ризик помірної (ПІ) та тяжкої інвалідизації (ТІ) через рік після інсульту, відносний ризик ПІ/ТІ у хворих ОГ щодо хворих ГП становив: ВР=1,668 (95 % ДМ: 1,256–2,214), причому бал ІБ згідно з лінійним регресійним аналізом обернено залежав від кількості вірусів у хворих, лінійний R2=0,423 (коефіцієнт кореляції r=-0,660). За наявності у крові двох типів вірусів ймовірність незадовільного відновлення збільшувалась в 1,5 разу (ВР=1,562; 95 % ДМ: 1,064–2,265), трьох і більше вірусів – у 2,5 разу (ВР=2,511; 95 % ДМ: 1,888–3,340).
Через рік після інсульту відзначали достовірний кореляційний зв’язок між меншим балом ІБ та наявністю в асоціаціях HSV1: r=0,323, CMV: r=0,351, EBV: r=0,430. За наявності у крові щонайменше двох типів вірусів, зокрема HSV1+CMV та HHV6+CMV, відносний ризик ПІ та ТІ зростає в 2,9 разу.
Заключення. Наявність вірусної інфекції достовірно підвищує ризик незадовільного регресу неврологічного дефіциту, дозволяє прогнозувати несприятливе неврологічне відновлення з достатньо високою чутливістю та специфічністю. У пацієнтів з вірусною маніфестацією та виявленням вірусу в крові функціональне відновлення через рік після інсульту достовірно гірше, ніж у хворих без такого. Це стосується меншого середнього балу ІБ та відсотку хворих з мінімальним обмеженням функцій. При збільшення кількості персистуючих вірусів до двох та понад два підвищується відносний ризик ПІ та ТІ через рік після інсульту, з найбільшим показником у разі наявності EBV та CMV в асоціаціях.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Feigin VL et al. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990–2013: asystematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet 2016. – Vol. 15, No. 9, p. 913–924.
Зозуля І.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні / І.С. Зозуля, А.І. Зозуля // Укр. мед. часопис. – 2011. – № 5. – С. 36–41.
Кузнецов А.Н. Ишемический инсульт: диагностика, лечение и профилактика / А.Н. Кузнецов, О.И. Виноградов, С.С. Кучеренко. – М. : РАЕН, 2012. – 89 с.
Chiu L., Pai L., Shyu W.C., Jayne Chen T.R., Chang T.P. Analysis of costs borne by families of patients hospitalized for stroke. Zhonghua Yi Xue Za Zhi (Taipei). 1998, 61, 267–275.
The Burden of Stroke in Europe report conducted by King’s College London for the Stroke Alliance for Europe. 2015. URL: http://www.strokeeurope.eu/downloads/The_Burden_of_Stroke_in_Europe_Report_Appendix.pdf.
Черенько Т.М. Неврологічне та функціональне відновлення після ішемічного інсульту в різні періоди: їх зв’язок з рівнем нейроспецифічного маркеру S-100 // Український неврологічний журнал. – 2015. – № 4. – С. 5–9.
Черенько Т.М., Гелетюк Ю.Л. Прогнозування функціональних наслідків мозкового ішемічного інсульту через рік після його виникнення // Серце і судини. – 2018. – № 3. – C. 28–35.
Manolio T.A., Kronmal R.A., Burke G.L., O’Leary D.H., Price T.R., Short-term predictors of incident stroke in older adults. The Cardiovascular Health Study. Stroke 1996, 27, 1479–1486.
Wolf P.A., D’Agostino R.B., O’Neal M.A., Sytkowski P., Kase C.S., Belanger A.J., Kannel W.B., Secular trends in stroke incidence and mortality. The Framingham Study. Stroke 1992, 23, 1551–1555.
Sharma J.C., Fletcher S., Vassallo M., 1999. Strokes in the elderly – higher acute and 3-month mortality – an explanation. Cerebrovasc. Dis. 1999, 9, 2–9.
Lee M., Huang W.Y., Weng H.H., Lee J.D., Lee T.H. First-ever ischemic stroke in very old Asians: clinical features, stroke subtypes, risk factors and outcome. Eur. Neurol. 2007, 58, 44–48.
Lin J.H., Hsieh C.L., Lo S.K., Hsiao S.F., Huang M.H., Prediction of functional outcomes in stroke inpatients receiving rehabilitation. J. Formos. Med. Assoc. 2003, 102, 695–700.
Appelros P, Nydevik I, Viitanen M. Poor Outcome After First-Ever Stroke: Predictors for Death, Dependency, and Recurrent Stroke Within the First Year. Stroke 2003, 34: 122–126.
Veerbeek JM, Kwakkel G, van Wegen EE, Ket JC, Heymans MW. Early prediction of outcome of activities of daily living after stroke: a systematic review. Stroke. 2011 May; 42(5):1482–8.
Fahey M., Crayton Е., Wolfe С., Douiri А. Clinical prediction models formortality and functional outcome following ischemic stroke: A systematic review and meta-analysis PLoS One. 2018; 13(1): e0185402. doi: 10.1371/journal.pone.0185402
Malkin J.-E. Epidemiology of genital herpes simplex virus infection in developed countries. Herpes, 2004, vol. 11, supplement 1,pp. 2A–23A
Esenwa C.C., Elkind M.S. Inflammatory risk factors, biomarkers and associated therapy in ischaemic stroke. Nature Reviews Neurology 2016. 12:594–604.
Forbes, Harriet J., Elizabeth Williamson, Laura Benjamin, Judith Breuer, Martin M. Brown, Sineґad M. Langan, Caroline Minassian Liam Smeeth, Sara L. Thomas, Charlotte Warren-Gash. Association of herpesviruses and stroke: Systematic review and meta-analysis PLoS One. 2018 Nov 21;13(11):e0206163. doi: 10.1371/journal.pone.0206163.
Wu YP, Sun DD, Wang Y, Liu W, Yang J. Herpes Simplex Virus Type 1 and Type 2 Infection Increases Atherosclerosis Risk: Evidence Based on a Meta-Analysis. Biomed Res Int. 2016;2016:2630865. doi:10.1155/2016/2630865
Liu X.C., Guan Y.M., Hou L., et al. The Short- and Long-Term Risk of Stroke after Herpes Zoster: A Meta-Analysis. Plos One 2016.11
Wang H., Peng G., Bai J., Не В., Kecheng Н., Нu X., Liu D. Сytomegalovirus Infection and Relative Risk of Cardiovascular Disease (Ischemic Heart Disease, Stroke, and Cardiovascular Death): A Meta‐Analysis of Prospective Studies Up to 2016 / Journal of the American Heart Association. 2017 Jul; 6(7): e005025 doi: 10.1161/JAHA.116.005025
Odderson IR. The National Institutes of Health Stroke Scale and its importance in acute stroke management. Phys Med Rehabil Clin N Am. 1999: 10(4):787–800.
Mahoney F.I., Barthel D.W. Functional evaluation: The Barthel indeх // Md. State. Med. J. – 1965. – Vol. 14. – P. 61–65.
