Сучасні принципи ад’ювантної терапії COVID-19
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Пандемія гострого респіраторного захворювання, спричиненого новим коронавірусом SARS-CoV-2, кинула виклик системам охорони здоров’я в усьому світі. Згідно з даними літератури, 80 % пацієнтів мають легкий або середній ступінь тяжкості перебігу хвороби, що не потребує госпіталізації. Основний тягар ведення таких пацієнтів покладений на первинну ланку надання медичної допомоги. Наразі в Україні відсутні чіткі рекомендації щодо ведення таких пацієнтів на амбулаторному етапі, а саме відсутність ефективного спостереження та профілактики важкого перебігу спричиняє значне навантаження на заклади вторинної та третинної медичної допомоги. У статті наведені дані останніх лабораторних та клінічних досліджень щодо ефективних засобів профілактики захворювання, схеми лікування на амбулаторному етапі, затверджені протоколом EVMS Critical Care COVID-19 Management Protocol від 28 вересня 2020 року.
Рекомендації включають динамічне спостереження пацієнта в домашніх умовах (включаючи пульсоксиметрію) та застосування лікарських засобів, а саме: мелатоніну, вітаміну С, вітаміну D, цинку, магнію та інших. Доведено, що окрім загальнозміцнювального ефекту наведені препарати впливають на попередження важкого перебігу захворювання, сприяють швидшому відновленню.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Jehi L, Ji X, Milinovich A, Erzurum S, Rubin B, Gordon S. Individualizing risk prediction for positive COVID-19 testing. Results from 11,672 patients. Chest 2020.
Grant WB, Lahore H, McDonnell SL, Baggerly CA, French Cb, Aliaono JL. Evidence that Vitamin D supplementation could reduce risk of influenza and COVID-19 infections and deaths. Nutrients 2020; 12:988.
Shakoor H, Feehan J, Dhaheri AS, Ali HI, Platat C, Ismail LC. Immune-boosting role of vitamins D,C,E, zinc, selenium and omega-3 fatty acids: could they help against COVID-19. Maturitas 2020.
Calder PC. Nutrition, immunity and COVID-19. BMJ Nutrition, Prevenion & Health 2020; 3.
Pistollato F, Masias M, Agudo P, Giampieri F. Effects of phytochemicals on thyroid function and their possible role in thyroid disease. Ann N Y Acad Sci 2019;1433:3–9.
Tonstad S, Jaceldo-Siegl K, Messina M, Haddad E. The association between soya consumption and serum thyroid-stimulating hormone in the Adventist Health Study-2. Public Health Nutr 2016;19:1464–70.
Freedberg DE, Conigliaro J, Sobieszczyk ME, Markowitz DD. Famotidine use is associated with impoved clinical outcomes in hospitalized COVID-19 patients: A propensity score matched retrospective cohort study. medRxiv 2020.
Janowitz T, Baglenz E, Pattinson D, Wang TC, Conigliaro J. Famotidine use and quantitative symptom tracking for COVID-19 in non-hospitalized patients: a case series. Gut 2020; 69:1592–7.
Mather JF, Seip RL, McKay RG. Impact of famotidine use on clinical outcomes of hospitalized COVID-19 patients. Am J Gastroenterol 2020.
Malone RW, Tisdall P, Fremont-Smith P, Liu Y, Huang XP, White KM. COVID-19: Famotidine, Histamine, Mast Cells, and mechanisms. Research Square 2020.
Meng Z, Wang T, Chen L, Chen X, Li L. An experimental trial of recombinant human interferon alpha nasal drops to prevent COVID-19 in medical staff in an epidemic area. medRxiv 2020.
Bianconi V, Violi F, Fallarino F, Pignatelli P, Sahebkar A, Pirro M. Is acetylsalicylic acid a safe and potentially useful choice for adult patients with COVID-19. Drugs 2020.
Muller C, Karl N, Ziebuhr J, Pleschka S. D,L-lysine acetylsalicylate + glycine impairs coronavirus replication. J Antivir Antiretovir 2020.
Varatharajah N. COVID-19 CLOT: What is it? Why in the lungs? Extracellular histone, “auto-activation” of prothrombin, emperipolesis, megakaryocytes, “selfassociation” of Von Willebrand factor and beyond. Preprints 2020.
Lopez A, Duclos G, Pastene B, Bezulier K, Guihaumou R, Solas C. Effects of hydroxychloroquine on Covid-19 in Intensive Care Unit Patients: Preliminary Results. Int J Antimicrob Agents 2020.
Tett SE, Cutler DJ, Day RO, Brown KF. Bioavailability of hydroxychloroquine tablets in healthy volunteers. Br J Clin Pharmac 1989; 27:771–9.
МacGowanHamilton F, Bayliss M, Read L, Attwood M. Hydroxychloroquine serum concentrations in non-critical care patients infected with SARS-CoV-2. medRxiv 2020.
Nicol MR, Joshi A, Rizk ML, Sabato PE, Savic RM. Pharmacokinetic and pharmacological properties of chloroquine and hydroxychloroquine in the context of COVID-19 infection. medRxiv 2020.
Hoffmann M, Mosbauer K, Hoffman-Winkler H, Kaul A, Kleine-Weber H. Chloroquine does not inhibit infection of human lung cells with SARS-CoV-2. Nature 2020.
Effect of Dexamethasone in hospitalized patients with COVID-19-Preliminary report. N Engl J Med 2020.
Schultze A, Walker AJ, MacKenna B, Morten CE, Bhaskaran K, Brown JP. Inhaled corticosteroids use and the risk of COVID-19 related death among 966,461 patients with COPD or asthma: An OpenSAFELY analysis. medRxiv 2020.
Bassetti M, Kollef MH, Timsit JF. Bacterial and fungal superinfections in critically ill patients with COVID-19. Intensive Care Med 2020.
