Використання мартинії запашної (Harpagophytum procumbens) в ревматології: погляд крізь призму коморбідності (Огляд літератури)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: висвітлення наукових здобутків з використання мартинії запашної у хворих на остеоартрит (ОА) та інші ревматичні захворювання, у тому числі в аспекті властивих цій патології коморбідних процесів.
Матеріали та методи. Здійснено науковий пошук у друкованих та електронних виданнях, пошукових наукових базах, Державному реєстрі лікарських засобів України із застосуванням методів аналізу, порівняння й узагальнення інформаційних даних, а також наведені результати власних початкових досліджень ефективності мартинії запашної у хворих на ОА з явищами коморбідних процесів.
Результати. Матеріали наукових досліджень, проведених в різних країнах світу, свідчать, що екстракт мартинії запашної чинить багатогранну лікувальну дію у хворих на ОА. Зроблено акцент на нещодавно виявлені інші властивості цієї рослини, а саме: гіпотензивне, кардіотонічне, дезагрегантне, гіпоглікемічне, жовчогінне, покращення діяльності системи травлення і нирок. Зазначені властивості мартинії запашної важливі в аспекті можливого сприятливого впливу на коморбідні захворювання серцево-судинної, травної, сечостатевої систем та цукрового діабету, що фіксують у хворих на ОА та інші ревматичні недуги. Вбачається подальша перспектива поглиблених клінічних досліджень у цьому напрямку, що відповідає основним положенням «Стратегії Всесвітньої організації охорони здоров’я в галузі народної медицини на 2014–2023 рр».
Заключення. Препарати кореня мартинії запашної (Harpagophytum procumbens) володіють багатогранним механізмом дії, ефективні і безпечні у лікуванні хворих на остеоартрит (ОА), артрити, біль легкого та помірного ступеня різного походження. Надбання народної медицини та новітні дослідження особливостей дії екстрактів кореня мартинії запашної на метаболізм та інші органи і системи передбачають перспективи позитивного впливу на коморбідні захворювання при ОА та покращення загальних результатів лікування таких хворих, в чому і полягають перспективи подальших досліджень.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Волошина Л.О. Остеоартроз, полі- і коморбідність: вікові, гендерні, прогностичні і лікувально-профілактичні аспекти: дані трирічного проспективного дослідження /Л.О. Волошина, С.І. Сміян // Укр. ревматол. журн. – 2016. – № 4. – С. 51–57.
Коваленко В.М. Коморбідність і шляхи раціональної фармакотерапії в ревматології // Укр. ревматол. журн. – 2014. – № 2. – С. 12–13.
Савустьяненко А.В. Эффективность экстаркта мартини душистой (сустамар) при остеоартритах, поясничной боли и фибромиалгии: обзор литературы. // Боль. Суставы. Позвоночник. – 2014. – Т. 3, № 13. – С. 45–53. http://www.mif-ua.com/archive/article/39271.
Стратегія Всесвітньої організації охорони здоров’я в галузі народної медицини на 2014–2023 рр. – Женева, Гонконг, 2013. – С. 80.
Anauate M.C., Torres L.M., de Mello S.B. Effect of isolated fractions of Harpagophytum procumbens D.C. (devil’s claw) on COX-1, COX-2 activity and nitric oxide production on whole-blood assay / Phytother. Res. – 2010. – V. 24, № 9. – P. 1365–1369.
Baumler S., Heilpflanzen Praxis Heute. – Urban@Fisher, Munchen. – 2007. – S. 410–412.
Brien S., Levith G.T., McGregor G. Devil’s Claw (Harpagophytum procumbens) as a treatment of osteoarthritis: a review of efficacy and safety. – J. Altern Complement. Med. 2006; 12:981–993.
Bruyere O., Honvo G., Veronese N. et al. An updated algoritm recommendation for the management of knee osteoarthritis from European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculo-sceletal Diseases (ESCEO) / Semin. Arthritis Rheum. 2019 Dec; 49(3): 337–350. doi: 10.1016/J.semarthrit.2019.04.0.08. Epub 2019 Apr 30.
Chantre P., Cappelaere A., Leblan D. et al. Efficacy and tolerance of Harpagophytum procumbens versus diacerhein in treatment of osteoarthritis // Phytomedicine. – 2000. – V. 7, № 3. – P. 177–183.
Chrubasik S., Künzel O., Thanner J. et al. A 1-year follow-up after a pilot study with Doloteffin for low back pain // Phytomedicine. – 2005. – V. 12, № 1–2. – P. 1–9.
Chrubasik S., Model A., Black A., Pollak S. A randomized double-blind pilot study comparing Doloteffin and Vioxx in the treatment of low back pain // Rheumatology (Oxford). – 2003. – V. 42, № 1. – P. 141–148.
Chrubasik S., Thanner J., Künzel O. et al. Comparison of outcome measures during treatment with the proprietary Harpagophytum extract doloteffin in patients with pain in the lower back, knee or hip // Phytomedicine. – 2002. – V. 9, № 3. – P. 181–94.
Community herbal monograph on Harpagophytum procumbens DC and/or Harpagophytum zeyheri Decne, radix // European Medicines Agency. – 2008. – Doc. Ref.: EMEA/HMPC/251323/2006
Denner S.S. A review of the efficacy and safety of devil’s claw for pain associated with degenerative musculoskeletal diseases, rheumatoid, and osteoarthritis // Holist Nurs. Pract. – 2007. – V. 21. – P. 203–207.
Dugas A.J.Jr., Castaneda A.J., Bonin G.C. et al. Evaluation of the total peroxyl radical-scavenging capacity of flavonoids: structure-activity relationships // J. Nat. Prod. – 2000. – V. 63. – P. 327–331.
Fiebich B., Munos E., Rose T., Weiss G., McGregor G. Molecular Targets of the Anti-inflammatory Harpagophytum procumbens (Devil’s claw): Inhibition ofTNFα and COX-2 Gene Expression by Preventing Activation of AP-1. Phytother. Res. 2011;26:806–811.doi: 10.1002/ptr.3636.
Gagnier G.G., Chrubasik S., Manheimer E. Harpagophytum procumbens for osteoarthritis and low back pain: A systematic review. – BMC Complementary and Alternat. Med. 2004, 4:13. doi: 10/1186/1472-6852-4-13.
Göbel H., Heinze A., Ingwersen M. et al. Effects of Harpagophytum procumbens LI 174 (devil’s claw) on sensory, motor und vascular muscle reagibility in the treatment of unspecific back pain // Schmerz. – 2001. – V. 15, № 1. – P. 10–18.
Grant L., McBean D.E., Fyfe L., Warnock A.M. A review of the biological and potential therapeutic actions of Harpagophytum procumbens // Phytother. Res. – 2007. – V. 21. – P. 199–209.
Harpagophytum procumbens (Devil’s Claw) // Alternative Medicine Review. – 2008. – V. 13, № 3. – P. 248–252.
Haseeb A., Ansari M.Y., Haggi T.M. Harpagoside Supresses IL-6 Expression in Primary Human Osteoarthritis Chondrocites. G.Orthopaedic Res. 2017, Feb.35:P.311–320. doi: 10.1002/jor.23262.
Hochberg M.C., Altman R.D., April K.T. et al. American College on Rheumatology 2012 recommendation fort he use of nonpharmacologic and pharmacologic therapies in osteoarthritis of the hand, hip and knee //Arthritis Care Res. (Hoboken). – 2012. – Vol. 64, № 4. – Р. 465–474.
Hostanska K., Melzer J., Rostock M., Suter A., Saller R. Alternation of anti-inflammatory activity of Harpagophytum procumbens (devil’s claw) extract after external metabolic activation with S9 mix / J. Pharm. Pharmacol. 2014;66:1606–1614. doi: 10.1111/jphp.12242.
Huang T.H., Tran V.H., Duke R.K. et al. Harpagoside suppresses lipopolysaccharide-
induced iNOS and COX-2 expression through inhibition of NF-kappa B activation // J. Ethnopharmacol. – 2006. – V. 104, № 1–2. – P. 149–155.
Inaba K., Murata K., Naruto S., Matsuda H. Inhibitory effects of devil’s claw (secondary root of Harpagophytum procumbens) extract and harpagoside on cytokine production in mouse macrophages // J. Nat. Med. – 2010. – 64, № 2. – P. 219–222.
Jang M.H., Lim S., Han S.M. et al. Harpagophytum procumbens suppresses lipopolysaccharide-stimulated expressions of cyclooxygenase-2 and inducible nitric oxide synthase in fibroblast cell line L929 // J. Pharmacol. Sci. – 2003. – V. 93, № 3. – P. 367–371.
Kemper K.J. Devil’s Claw (Harpagophytum procumbens) // The Longwood Herbal Task Force and The Center for Holistic Pediatric Education and Research. – 1999.
Kloppenburg M., Kroon F.P., Blanco F.J. et al. 2018 update of the EULAR recommendations for the management of hand osteoarthritis//Ann. Rheum. Dis. 2019 Jan; 78(1):16–24. doi: 10.1136/annrheumdis-2018-213826. Epub 2018 Aug 28.
Loizou S., Lekakis I., Chrousos G.P., Moutsatsou P. Beta-sitosterol exhibits anti-inflammatory activity in human aortic endothelial cells // Mol. Nutr. Food Res. – 2010. – V. 54. – P. 551–558.
Malemud C.J. Biologic basis of osteoarthritis: state oft he evidence. Curr. Opinion Pheumatol. 2015; 27: 289–294.
Manon L., Beatrice B., Thierry O., Jocelyne P., Fathi M., Evelyne O., Alain B. Antimutagenic potential of harpagoside and Harpagophytum procumbens against 1-nitropyrene. Pharmacogn. Mag. 2015;11:29. doi: 10.4103/0973-1296.157675.
Mncwangi N., Chen W., Vermaak I., Gericke N. Devil’s Claw – A review of the ethnobotany, phytochemistry and biological activity of Harpagophytum procumbens. J. Ethnopharmacol. 2012;143:755–771.doi:10.1016/j.jep.2012.08.013.
Sanders M., Grundmann O. The use of glucosamine, devil’s claw (Harpagophytum procumbens) and acupuncture as complementary and alternative treatments for osteoarthritis // Altern. Med. Rev. – 2011. – V. 16, № 3. – P. 228–238.
Schaffer L., Peroza L., Boligon A., Athayde M., Alves S., Fachinetto R., Wagner C. Harpagophytum procumbens Prevents Oxidative Stress and Loss of Cell Viability In Vitro. Neurochem. Res. 2013;38:2256–2267. doi:10.1007/s11064-013-1133-x.
Schulze-Tanzil G., Hansen C., Shakibaei M. Effect of a Harpagophytum procumbens DC extract on matrix metalloproteinases in human chondrocytes in vitro // Arzneimittelforschung. – 2004. – V. 54, № 4. – P. 213–220.
Swain S., Sarmanova A., Coupland C. et al. Comorbidities in Osteoarthritis: A systematic review and meta-analysis of observations // Arthritis Care Res (Hoboken), 2019, Jun 17. doi: 10.1002/acr.24008.
Vlachojannis J., Roufogalis B.D., Chrubasik S. Systematic review on the safety of Harpagophytum preparations for osteoarthritic and low back pain // Phytother. Res. – 2008. – V. 22. – P. 149–152.
Warnock M., McBean D., Suter A. et al. Effectiveness and safety of Devil’s Claw tablets in patients with general rheumatic disorders // Phytother. Res. – 2007. – V. 21, № 12. – P. 1228–1233.
Wegener T., Lüpke N.P. Treatment of patients with arthrosis of hip or knee with an aqueous extract of devil’s claw (Harpagophytum procumbens DC.) // Phytother. Res. – 2003. – V. 17, № 10. – P. 1165–1172.
