Підходи до лікування кашлю при гострому бронхіті в амбулаторних умовах

Анотація

Мета спостереження: визначення терапевтичної ефективності та динаміки клініко-інструментальних показників на тлі комплексного лікування пацієнтів з гострим бронхітом при застосуванні лікарського препарату Аскоріл в амбулаторних умовах.

Матеріали та методи. Для встановлення діагнозу та призначення базисного лікування були використані рекомендації Уніфікованого клінічного протоколу первинної медичної допомоги дорослим та дітям «Гострі респіраторні інфекції» – наказ МОЗ України від 11.02.2016 р. № 85 та шкала тяжкості проявів гострого бронхіту (BSS – Bronchitis Severity Score). У дослідженні взяли участь 40 пацієнтів з гострим бронхітом віком 23–48 років. Методом «закритих конвертів» пацієнти були розподілені на дві групи. Пацієнтам І групи (n=30) було призначено комбінований препарат Аскоріл (виробництва Гленмарк Фармасьютикалз Лтд.), який містить сальбутамолу 2 мг, бромгексину 8 мг, гвайфенезину 100 мг (по 1 таблетці 3 рази на добу). Десяти пацієнтам ІІ групи (група порівняння) було призначено комбінований муколітичний препарат, який містив амброксолу гідрохлориду 30 мг та ацетилцистеїну 200 мг (по 1 таблетці 3 рази на добу). Пацієнти приймали препарати протягом 7 днів. Спостереження проводили у перший та восьмий день лікування. Протягом 2–7 днів усім пацієнтам було рекомендовано ведення щоденника. У перший та восьмий день на тлі клінічних спостережень проводили й інструментальні дослідження: ОФВ1, ПШВ, SpO₂, оцінювали ведення щоденника.

Результати. Встановлено, що класичним проявом гострого бронхіту є поєднання катарального і запального синдромів. Згідно з показниками шкали тяжкості проявів гострого бронхіту (BSS), найбільш вираженою ознакою був кашель, а максимально регресуючими ознаками – біль в грудній клітці при кашлі (0,72±0,21 – І група та 0,56 – ІІ група у гострий період, до 0,00 – у період реконвалесценції в обох групах); хрипи при аускультації та утруднення дихання. Визначено, що максимально стійким за шкалою BSS є симптом кашлю (достовірне зменшення показника у І групі з 2,84±0,11 у гострий період до 1,22±0,16 у період реконвалесценції, у ІІ групі – з 2,67±0,15 до 1,94±0,12 відповідно). Виявлено, що у пацієнтів І групи (на тлі комплексної терапії із застосуванням Аскорілу) динаміка показника симптому кашлю мала достовірну відмінність від такого показника у ІІ групі на 8-й день контролю. Отже, редукція кашлю як основного симптому гострого бронхіту була достовірно швидшою при застосуванні Аскорілу. На тлі терапії із застосуванням препарату Аскоріл реєстрували достовірне зменшення (з 9,58±0,12 до 3,96±0,42; р<0,001) сумарного бала за шкалою BSS у період реконвалесценції порівняно з гострим періодом. Цей показник був суттєво кращий порівняно з результатом у ІІ групі – з 9,47±0,75 до 6,05±0,56 (p<0,05). Фіксували відсутність симптомів інтоксикації, покращення загального стану, збільшення сил та енергії для виконання домашньої роботи, а отже, і покращення якості життя за модифікованим опитувальником «SF-36 Health Status Surve», яка в період реконвалесценції була більш виражена у І групі, що можна пояснити синергічною дією компонентів, які входять до складу комбінованого препарату Аскоріл. Оцінювання результатів лікування згідно з адаптованою інтегральною шкалою IMOS свідчить про значне покращення стану 20 % та помірне покращення 80 % пацієнтів І групи на третю добу лікування. Водночас у ІІ групі незначне покращення спостерігалось у 60 % пацієнтів, а в 40 % осіб залишалось без змін, що свідчить про більш швидку локалізацію симптомів гострого бронхіту на тлі комплексної терапії із застосуванням Аскорілу. Вплив Аскорілу на кількість нападів кашлю у І групі пацієнтів виявився ефективним, оскільки частота нападів на 8-й день контролю була на 75,92 % меншою порівняно з першою добою. За час проведення спостереження не було зареєстровано побічних явищ та небажаних реакцій у пацієнтів обох груп на тлі застосування препаратів.

Заключення. Коротка 7-денна комплексна терапія із застосуванням Аскорілу (І група) та препарату, який містить комбінацію амброксолу гідрохлориду та ацетилцистеїну (ІІ група) засвідчила у порівняльному аспекті достовірний вплив препаратів на прояви гострого бронхіту (шкала BSS). Водночас зафіксовано більш швидкий вплив на симптом кашлю вже на третю добу при застосуванні препарату Аскоріл порівняно з іншою групою. Усі компоненти препарату Аскоріл справляють синергічну дію, покращують мукоциліарний кліренс, регулюють секрецію бронхіального слизу та його реологічні властивості, знижують надмірний тонус бронхів. У результаті лікування зазначено швидке очищення бронхів від зміненого бронхіального секрету, зменшення або припинення кашлю, покращення бронхіальної прохідності і загального стану пацієнтів.