Динаміка клініко-лабораторних показників у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, які споживають алкоголь, і можливості прогнозування ефективності лікування

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

І. І. Грек
А. В. Рогожин
Ю. В. Калашникова
М. М. Кочуєва

Анотація

Мета дослідження: вивчення динаміки клініко-лабораторних даних після інтенсивної фази лікування у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень (ВДТБЛ), які вживають алкоголь, та розроблення методу прогнозування ефективності лікування.

Матеріали та методи. Обстежено 109 хворих на ВДТБЛ віком від 20 до 50 років. Залежно від рівня вживання алкоголю сформовано три групи пацієнтів. Чоловіки кожної з групп були розподілені на дві підгрупи залежно від схеми лікування (Л1 та Л2).

Результати. Аналіз динаміки показників імунозапального статусу продемонстрував найбільшу відповідь на антиоксидантну терапію показників фагоцитарної та ферментативної активності нейтрофільних гранулоцитів та ендогенної інтоксикації (р<0,05). Оцінювання динаміки показників окисного статусу продемонструвало найбільш значущий ефект від додавання антиоксиданту в групах 1 і 2. Динаміка зниження всіх показників оксидативного стресу в цих групах була вищою у пацієнтів, які додатково отримували антиоксидантну терапію (р<0,01). У групі 3 позитивний вплив був менш виражений: визначалось збільшення у крові рівня ГПО та зниження показників ДК і NO2 (р≤0,05). Розроблено моделі прогнозування рівня позитивної динаміки лікування пацієнтів залежно від отримуваної терапії.

Заключення. Призначення антиоксидантів мало найбільш значущий позитивний ефект на динаміку рівнів ІЗФ, СЦКсп, СЦКст, ПСММ та СРБ і показників оксидативного стресу з найкращим ефектом у хворих, які вживають алкоголь на низькому та загрозливому для здоров’я рівнях. На позитивний ефект лікування стандартною схемою протитуберкульозної терапії впливають вихідні показники рівнів вживання алкоголю, фагоцитарного індексу та лімфоцитів у крові; у разі додавання до стандартної схеми антиоксидантів – вихідні показники рівня вживання алкоголю та фагоцитарного числа.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Грек, І. І., Рогожин, А. В., Калашникова, Ю. В., & Кочуєва, М. М. (2020). Динаміка клініко-лабораторних показників у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, які споживають алкоголь, і можливості прогнозування ефективності лікування. Сімейна Медицина, (3), 52–56. https://doi.org/10.30841/2307-5112.3.2020.211861
Номер
Розділ
На допомогу практикуючому лікарю
Біографії авторів

І. І. Грек, Харківська медична академія післядипломної освіти, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Грек Іван Ігорович,

кафедра фтизіатрії, пульмонології та сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти,

кафедра загальної та клінічної імунології та алергології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

А. В. Рогожин, Харківська медична академія післядипломної освіти, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Рогожин Антон Вікторович,

кафедра фтизіатрії, пульмонології та сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти,

кафедра загальної та клінічної імунології та алергології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Ю. В. Калашникова, ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України»

Калашникова Юлія Валентинівна,

діагностична лабораторія з імуноферментним та імунофлуоресцентним аналізом

М. М. Кочуєва, Харківська медична академія післядипломної освіти

Кочуєва Марина Миколаївна,

кафедра фтизіатрії, пульмонології та сімейної медицини

Посилання

Мельник В.М., Турченко Л.В. (2016). Туберкульоз і алкогольна залежність – актуальна проблема сьогодення. Український пульмонологічний журнал, 4, 9–18.

Наказ МОЗ України від 25.02.2020 № 530 «Про затвердження стандартів охорони здоров’я при туберкульозі»

Babor T. (2001). Audit, the alcohol use disorders identification test: guidelines for use in primary care. Geneva: World Health Organization.

Barr T., Helms C., Grant K., Messaoudi I. (2016). Opposing effects of alcohol on the immune system. Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry, 65, 242–251. doi: http://doi.org/10.1016/j.pnpbp.2015.09.001

Francisco J., Oliveira O., Felgueiras Ó., Gaio A.R., Duarte R. (2016). How much is too much alcohol in tuberculosis? European Respiratory Journal, 49 (1), 1601468. doi: http://doi.org/10.1183/13993003.01468-2016

Global tuberculosis report 2019 (2019). Geneva: World Health Organization; Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.

Laprawat S., Peltzer K., Pansila W., Tansakul C. (2017). Alcohol use disorder and tuberculosis treatment: A longitudinal mixed method study in Thailand. South African Journal of Psychiatry, 23. doi: http://doi.org/10.4102/sajpsychiatry.v23i0.1074

Pasala S., Barr T., Messaoudi I. (2015). Impact of Alcohol Abuse on the Adaptive Immune System. Alcohol research: current reviews, 37 (2), 185–197.

Silva D.R., Muñoz-Torrico M., Duarte R., Galvão T., Bonini E.H., Arbex F.F. et. al. (2018). Risk factors for tuberculosis: diabetes, smoking, alcohol use, and the use of other drugs. Journal Brasileiro de Pneumologia, 44 (2), 145–152. doi: http://doi.org/ 10.1590/s1806-37562017000000443

Simou E., Britton J., Leonardi-Bee J. (2018). Alcohol consumption and risk of tuberculosis: a systematic review and metaanalysis. The International Journal of Tuberculosis and Lung Disease, 22 (11), 1277–1285. doi: http://doi.org/10.5588/ijtld.18.0092

Ware J.E., Sherbourne C.D. (1992). The MOS 36-ltem Short-Form Health Survey (SF-36). Medical Care, 30 (6), 473– 483. doi: http://doi.org/10.1097/00005650-199206000-00002