Канефрон® Н при лікуванні рецидивуючого циститу у жінок фертильного віку: рандомізоване контрольоване дослідження
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення дії препарату рослинного походження Канефрон® Н, зокрема, його ефективність при профілактиці рецидивів циститу, спричиненого E. сoli, у жінок фертильного віку.
Матеріали та методи. Дев'яносто пацієнток були рандомізовані на дві терапевтичні групи. Пацієнтки обох груп, досліджуваної (n=45) і контрольної (n=45), протягом 7 днів отримували антибактеріальну терапію (фторхіолонами) за результатами посіву сечі. Крім того, пацієнткам обох груп було надано загальні рекомендації з профілактики циститу (споживати достатню кількість рідини, не переохолоджуватись тощо). Пацієнтки досліджуваної групи додатково вживали Канефрон® Н протягом 3 міс (2 таблетки три рази на день). Контрольні обстеження проводили на 7-й день, а також через 3, 6 і 12 міс; у разі виникнення рецидивного епізоду обстеження проводили невідкладно. У контрольний період часу реєстрували наступні симптоми циститу: біль у сечовому міхурі, печіння і гострий біль під час сечовипускання, невідкладні позиви до сечовипускання і прискорене сечовипускання маленькими порціями. Критеріями встановлення рецидивного епізоду циститу були часті симптоми інфекції нижніх сечовивідних шляхів, що супроводжуються піурією і позитивним результатом бактеріологічного посіву сечі.
Результати. Порівняно з монотерапією фторхінолонами застосування препарату Канефрон® Н у поєднанні з фторхінолонами ефективніше зменшує симптоми циститу через 7 днів, а також піурію через 3, 6 і 12 міс і рівень E. coli у сечі через 3 і 12 міс. У всі контрольні періоди часу частота рецидивних епізодів у досліджуваній групі була нижчою, ніж у контрольній, при цьому різниця була статистично значущою через 6 міс (8,9 % порівняно з 17,8 %) і через 12 міс (15,5 % порівняно з 35,5 %). Через 12 міс середній показник тяжкості симптомів ІНСШ становив 6 балів (p≤0,05) у контрольній групі і 3 бали (p≤0,05) у досліджуваній групі. Це свідчить про те, що в досліджуваній групі рецидиви мали менш тяжкий характер.
Заключення. Застосування лікарського препарату рослинного походження Канефрон® Н є інноваційним терапевтичним методом полегшення симптомів циститу, що знижує частоту рецидивних епізодів циститу.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Никель Дж. К., Шоскес Д. А., Ирвин Берд К. Распространенность и последствия бактериурии и/или инфекции мочевыводящих путей при интерстициальном цистите/синдроме болезненного мочевого пузыря. Урология, 2010;76:799–803.
Гупта К., Хутон Т. М., Набер К. Дж. и др. Международное клиническое практическое руководство по лечению острого неосложненного цистита и пиелонефрита у женщин: обновленные данные Американского общества инфекционистов и Европейского общества специалистов по микробиологии и инфекционным заболеваниям за 2010 год. Клинические инфекционные заболевания (Clin Infect Dis), 2011;52(5):e103–20. https://academic.oup.com/cid/article_lookup/doi/10.1093/cid/ciq257.
Йохансен Т. Е. Б., Набер К. Дж. Инфекции мочевыводящих путей. Антибиотики (Базель), 2014;3:375–7.
Грабе М., Бартолетти Р., Бьерклунд Йохансен Т. Е, Кай Т., Чек М., Коувз Б., Набер К. Дж., Пикард Р. С., Тенке П., Вагенленер Ф., Вуллт Б. Рекомендации ЕАУ по лечению урологических инфекций. Европейская ассоциация урологов 2015; Арнем, 2015 г., с. 1–78.
Стэнфорд Е., МакМерфи К. Низкая частота рецидивирующей бактериурии у пациентов с синдромом болезненного мочевого пузыря/интерстициальным циститом, находящихся под длительным наблюдением. Международный журнал урогинекологии и дисфункции мышц тазового дна (Int Urogynecol J Pelvic Floor Dysfunct.), 2007;18:551–4.
Абдул_Гани А. С., Эль_Лати С. Дж., Сакаан А. и др. Противосудорожное действие некоторых арабских лекарственных растений. Международный журнал исследований растительного сырья (Int J Crude Drug Res), 1987;25:39–43.
Граца Л., Кох Г., Лоффлер Е. Выделение розмариновой кислоты из окопника лекарственного и его противовоспалительное действие в модели in vitro. Журнал Arch Pharm., 1985;318:1090–5.
Халуи М., Луэдек Л., Мишель Б., Льюсси Б. Экспериментальное исследование диуретического действия розмарина лекарственного и золототысячника обыкновенного. Журнал этнофармакологии (J Ethnopharmacol.), 2000;71:465–72.
Кумарасами Й., Нахар Л., Саркер С. Д. Биоактивность гентиопикрозида, полученного из надземных частей золототысячника обыкновенного. Фитотерапия, 2003;74:151–4.
Набер Дж. Эффективность и безопасность фитотерапевтического препарата Канефрон® Н при профилактике и лечении урогенитальных и гестационных заболеваний: изучение клинического опыта в Восточной Европе и Центральной Азии. Исследования и отчеты в урологии (Res Rep Urol.), 2013;5:39–46.
