Особливості знеболювання під час проведення відеоторакоскопічних оперативних втручань у поранених з бойовою травмою грудної клітки

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

К. П. Гержик
Н. О. Мамай
В. Є. Севергін
М. Ю. Худа

Анотація

Мета дослідження: покращення результатів лікування поранених в грудну клітку за рахунок диференційованого анестезіологічного забезпечення і застосування відеоторакоскопії на II–IV рівнях надання медичної допомоги.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 103 постраждалих з бойової травмою грудної клітки у зоні проведення АТО/ООС на I–IV рівнях медичної допомоги в період з 2014 по 2019 рр. Сформовано дві клінічні групи постраждалих, які ідентичні за віком, статтю, травмогенезом, клініко-нозологічною структурою, тяжкістю і характером пошкоджень. До групи порівняння увійшли 54 (52,4 %) постраждалих, в основну групу – 49 (47,6 %). Поранених пацієнтів було 72 (69,9 %), травмованих – 31 (30,1 %). Усі постраждалі були чоловіки, середній вік яких становив 37,5±1,7 року (від 23 до 52 років).

Результати. При бойових пошкодженнях грудної клітки хірургічні заходи завжди проводяться за підтримки анестезіологічного забезпечення. Усі відеоторакоскопічні (ВТС) оперативні втручання були виконані в умовах загальної анестезії. Різні види і методи поєднаної, комбінованої анестезії найчастіше супроводжуються інтубацією трахеї і проведенням штучної вентиляції легень. Однолегеневу вентиляцію під час проведення ВТС оперативних втручань при бойових пораненнях і травмах було проведено в 36 (69,2 %) випадках. Перехід з ендобронхіальної на ендотрахеальну інтубацію при проведенні ВТС оперативних втручань відзначено у 9 (17,3 %) випадках. Зазначені постраждалі надходили на II рівень надання медичної допомоги у важкому стані із загрозою для життя (ПІ<2, PTS=35-48). Перехід на звичайну дволегеневу вентиляцію при проведенні селективної вентиляції легень була зумовлена тяжкістю стану постраждалих, що проявлялося зниженням сатурації крові до 85 %.

Заключення. Розроблений і впроваджений диференційований підхід анестезіологічного забезпечення під час проведення відеоторакоскопічних оперативних втручань у постраждалих з бойовими пораненнями і травмами грудної клітки дозволив без ускладнень провести однолегеневу вентиляцію в 36 (69,2 %) випадках, диференційовано підходити до виду та обсягу оперативного втручання, що дозволило досягти надійного гемостазу ран, аеростаз легких, видалення сторонніх тіл з органів грудної клітки, ретельної санації плевральної порожнини, запобігти розвитку ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень, пов’язаних із знеболюванням і вентиляцією легень.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Гержик, К. П., Мамай, Н. О., Севергін, В. Є., & Худа, М. Ю. (2020). Особливості знеболювання під час проведення відеоторакоскопічних оперативних втручань у поранених з бойовою травмою грудної клітки. Сімейна Медицина, (1-2), 146–149. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2020.204764
Номер
Розділ
Хірургія
Біографії авторів

К. П. Гержик, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону

Гержик Костянтин Павлович,

начальник відділення торакальної хірургії

Н. О. Мамай, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону

Мамай Наталя Олександрівна,

начальник відділення анестезіології та реаніматології

В. Є. Севергін, Одеський національний медичний університет

Севергін Владислав Євгенович,

кафедра хірургії № 4 з курсом онкології

М. Ю. Худа, Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ»

Худа Марта Юріївна,

клініка торакальної хірургії

Посилання

Агаджанян В.В. Факторы, оказывающие влияние на летальность пациентов с политравмой / Политравма. – 2010. – № 3. – С. 5–6.

Плаксин С.А., Черкасов В.А. Оптимизация хирургической тактики при травме груди: соотношение торакоскопии и торакотомии // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. – 2011. – № 4 (170). – С. 52–54.

Рутенбург Г.М., Пузанов С.Ю., Богданов Д.Ю., Алишихов А.М. Диагностическая и лечебная торакоскопия при травме грудной клетки // Эндоскопическая хирургия. – 2012. – № 3. – Р. 57–63.

Сигал Е.И., Жестков К.Г., Бурмистров М.В., Пикин О.В. Торакоскопическая хирургия. – М.: Дом книги, 2012. – 352 с.

Эндохирургия при неотложных заболеваниях и травме: руководство под ред. М.Ш. Хубутия, П.А. Ярцева. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. – 240 с.

Goodman M., Lewis J., Guitron J., et al. Video-assisted thoracoscopic surgery for acute thoracic trauma. J Emerg Trauma Shock, 6 (2013), pp. 106–109.

Long C. A comparison of the effectiveness of minithoracotomy with simultaneous video-assisted thoracoscopy with open thoracotomy. Chin Med. 2010. Treat 29: 72.

Ma G., Yang J., Liu S. Anesthetic management of bronchial rupture following extraction of a fishbone from the bronchus after 5 months. Paediatr Anaesth 2014; 24: 544-6.

Onat S., Ulku R., Avci A., et al. Urgent thoracotomy for penetrating chest trauma: analysis of 158 patients of a single center // Injury. – 2011. – Vol. 42, № 9. – P. 900–904.