Клініко-параклінічні аспекти лейоміоми матки, ускладненої безплідністю

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

М. А. Флаксемберг

Анотація

Актуальність попередження розвитку лейоміоми матки (ЛМ) набуває все більшого значення у зв’язку з підвищенням частоти та зменшенням віку початку захворювання, а також соціальною тенденцією до реалізації репродуктивної функції на більш пізній вік. З одного боку, наявність ЛМ може призводити до порушень репродуктивного здоров’я жінок, зокрема безплідності. З іншого боку, відзначається ускладнений перебіг вагітності, високий ризик репродуктивних втрат, аномалій пологової діяльності та післяпологових ускладнень.

Мета дослідження: визначення взаємозв’язку між ЛМ та безплідністю у жінок репродуктивного віку на підставі перебігу захворювання та даних інструментальних методів дослідження.

Матеріали та методи. Проведено аналіз скарг, анамнезу, клінічних даних та результатів УЗ-дослідження 336 пацієнтів репродуктивного віку з ЛМ. Вивчено особливості клінічного перебігу, частоту супутньої патології, залежність безплідності та невиношування вагітності від розміщення та розмірів вузлів, віку початку захворювання й анамнезу.

Результати. Встановлено, що серед хворих на ЛМ безплідність зустрічалася у 34 % випадків. Хворі за віком були достовірно молодшими порівняно з іншими групами, у них захворювання розвивалося значно раніше, у середньому у 29 років. Серед супутньої патології для поєднання ЛМ та безплідності характерна висока частота супутніх запальних захворювань статевих органів (73 %) і спайкового процесу статевих органів (39,1 %). Для жінок з невиношуванням вагітності характерна множинна ЛМ (66,7 %) з вузлами великих розмірів (62,5 %), які деформують порожнину матки (41,7 %). У пацієнток, що реалізували репродуктивну функцію, ЛМ утворилася на 5 років пізніше, ніж у групі з безплідністю.

Заключення. Етіологія безплідності при лейоміомі матки (ЛМ) є мультифакторною. Супутній запальний процес статевих органів є одним із чинників ранньої маніфестації ЛМ, що потрібно враховувати під час обстеження пацієнток, визначення профілактичних заходів щодо розвитку та швидкого росту вузлів. Для виношування вагітності критичним є наявність множинних лейоматозних вузлів розміром понад 30 мм, які деформують порожнину матки.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Флаксемберг, М. А. (2020). Клініко-параклінічні аспекти лейоміоми матки, ускладненої безплідністю. Сімейна Медицина, (1-2), 142–145. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2020.204760
Номер
Розділ
Акушерство і гінекологія
Біографія автора

М. А. Флаксемберг, Хмельницький обласний перинатальний центр

Флаксемберг Майя Аркадіївна

Посилання

Абрамова С.В., Коробков Д.М. (2017). Современный взгляд на проблему вспомогательных репродуктивных технологий. Бюллетень науки и практики. 8(21):120-7.

Адамян Л.В., Андреева Е.Н., Артымук Н.В., Белоцерковцева Л.Д., Беженарь В.Ф., Геворкян М.А. и др. (2015). Миома матки: диагностика, лечение и реабилитация (клинические рекомендации). М.: Научный центр акушерства, гинекологии и перинатологии имени академика В.И. Кулакова: 100.

Буянова С.Н., Юдина Н.В., Гукасян С.А. (2015). Современные аспекты роста миомы матки. Российский вестник акушера-гинеколога. 12(4):42-8.

Крутова В.А., Баширов Э.В., Чуприненко Л.М., Тарабанова О.В., Ордокова А.А. (2017). Опыт ведения пациенток с миомой матки и бесплодием. Доктор.Ру. 9(138):22–26.

Краснопольский В.И., Буянова С.Н., Щукина Н.А., Попов А.А. (2017) Оперативная гинекология. 3-е изд. М.: МЕД-пресс-информ: 320.

Фисюк В.А., Долока Д.С. (2017) Органосохраняющее лечение миомы матки. Здравоохранение Дальнего Востока. 3(73):39-43.

Хорольский В.А. (2016) Обоснование выполнения миомэктомии у женщин с инфертильностью, ассоциированной с миомой матки. Практическая медицина.1(93):91-4.

Шаповалова А.И. (2019) Лейомиома матки и репродукция. Журнал акушерства и женских болезней. 68(1):93-101. https://doi.org/10.17816/JOWD68193-101

Somigliana E., Vercellini P., Daguati R., Pasin R., De Giorgi O., Crosignani P.G. (2007) Fibroids and female reproduction: a critical analysis of the evidence. Hum Reprod Update. 13:465-76. https://doi.org/10.1093/humupd/dmm013

Vilos G.A., Allaire C., Laberge P.Y., Leyland N.; Special Contributors, Vilos A.G., Murji A., Chen I. (2015). The management of uterine leiomyomas. J Obstet Gynaecol Can. 37:157–81. doi: 10.1016/s1701-2163(15)30338-8.