Клініко-інструментальна характеристика поєднаного перебігу хронічного гастродуоденіту та первинної артеріальної гіпертензії у дітей
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз клініко-інструментальної характеристики поєднаного перебігу хронічного гастродуоденіту (ХГД) та первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) у дітей.
Матеріали та методи. Обстежено 154 дитини: І група – 47 дітей з поєднанням ХГД та ПАГ; ІІ група – 52 дитини з ізольованою ПАГ; ІІI група – 55 дітей з ХГД і нормальним артеріальним тиском.
Результати. У дітей І групи порівняно з ІІІ групою частіше виникали нудота (р=0,046) та відчуття тяжкості у шлунку (р=0,04). Дітей І групи частіше, ніж у ІІ (р=0,04) і ІІІ (р=0,02) групах турбувала підвищена втомлюваність, а порівняно з ІІІ групою частіше спостерігались запаморочення (р˂0,001), серцебиття (р=0,04) і кардіалгії (р=0,04). На ЕКГ синусову тахікардію фіксували у 40,4 % дітей І групи порівняно з 21,2 % дітей ІІ групи (р=0,04) та 7,3 % дітей ІІІ групи (р˂0,001). Вольтаж у І групі становив 29,2±1,0 мВ порівняно з 28,9±1,2 мВ у ІІ групі (р=0,85) та 25,8±1,2 мВ у ІІІ групі (р=0,04). За даними добового моніторування артеріального тиску, у І групі відзначали тенденцію до вищого середньодобового САТ (142,1±1,7 мм рт.ст. і 137,8±1,4 мм рт.ст.; р=0,05) і достовірно нижчі показники ДАТ (70,7±1,1 мм рт.ст. і 74,3±1,3 мм рт.ст.; р=0,03) порівняно з ІІ групою.
Заключення. У дітей з поєднанням хронічного гастродуоденіту (ХГД) та первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) порівняно з ізольованим перебігом ХГД і ПАГ частіше зустрічається диспепсичний синдром, ознаки хронічної неспецифічної інтоксикації, тахікардія та ознаки високого гемодинамічного навантаження на ЕКГ.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Альтман НС. (2015). Роль вегетативных нарушений в развитии эрозивно-язвенных поражений желудочно-кишечного тракта и пути их коррекции. Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.14(2):23-8.
Бекетова ГВ, Солдатова ОВ. (2015). Астения – «сели батарейки»? Физиологические подходы к коррекции астенических и психовегетативных нарушений у детей с хроническим гастродуоденитом. Педиатрия. Восточная Европа. 2(10):62-74.
Богослав ТВ, Кузнєцова ЛП, Решетілов ЮІ. (2017). Клінічні особливості та стан серцево-судинної системи при сполученому перебігу артеріальної гіпертензії і кислотозалежних захворювань. Україна. Здоров’я нації. 2:7–11.
Марушко ЮВ, Гищак ТВ, Злобинець АС, Мика МЮ. (2015). Використання левокарнітину у комплексному лікуванні дітей з поєднаною хронічною патологією гастродуоденальної зони та первинною артеріальною гіпертензією. Збірка наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. 3(24):313-8.
Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2014). Системні механізми адаптації. Стресс у дітей. Київ-Хмельницький: Приватна друкарня ФО-П Сторожук ОВ.:140.
Міхєєва ТМ, Нечитайло ДЮ, Понюк ВВ, Фоміна ТП. (2018). Особливості вегетативного стану та рівня артеріального тиску в дітей із хронічною гастродуоденальною патологією. Запорожский медицинский журнал. 20,5(110):651-4.
Міхєєва ТМ, Нечитайло ДЮ. (2014). Особливості показників рівня артеріального тиску в дітей шкільного віку з хронічною гастродуоденальною патологією. Клінічна та експериментальна патологія. 13,1(47):84-8.
Томина ЕЕ. (2010). Эффективность контроля артериального давления при артериальной гипертензии, коморбидной с язвенной болезнью, с учетом типов суточных профилей систолического артериального давления. Вісник ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”. 10(3):277-80.
Фомина ЛА, Чернин ВВ. (2017). Патогенетические основы и эффективность применения блокаторов медленных кальциевых каналов в терапии рецидива язвенной болезни, ассоциированной с артериальной гипертонией. Терапевтический архив (архив до 2018 г.). 89(2):10-4.
Хавкин АИ, Гурова ММ, Новикова ВП. (2018). Применение индекса коморбидности для оценки влияния сочетанной патологии на характер течения хронического гастродуоденита у подростков. Педиатрия. 97(6):19-25.
Khasanov AК, Bakirov BA, Davletshin RA, Nurmukhametova RA, Kudlay DA. (2019) Clinical Features of Comorbid Cluster and Premorbidly Manifestations in Patients with High Vascular Risk in the Middle Age Category with the Presence of Multifocal Atherosclerosis. Kardiologia. 59(7):31-36.
Obi IE, McPherson KC, Pollock JS. (2019). Childhood adversity and mechanistic links to hypertension risk in adulthood. Br J Pharmacol. 176(12):1932-1950.
