Побудова прогностичних моделей репродуктивного здоров’я чоловіків з хронічним запаленням урогенітального тракту

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

С. Ю. Ціпоренко
Л. Ф. Матюха

Анотація

Мета дослідження: оцінювання впливу хронічного запалення урогенітального тракту та інших супутніх факторів на репродуктивне здоров’я чоловіків, а також прогнозування ймовірності бути здоровим у майбутньому.

Матеріали та методи. Дослідження реалізовано в декілька послідовних етапів. На першому етапі шляхом експертного опитування сімейних лікарів, дерматовенерологів, урологів розроблено систему ключових індикаторів впливу на репродуктивне здоров’я чоловіків внаслідок перенесення хронічного запалення урогенітального тракту (ХЗУТ). На другому етапі здійснено збір інформації про ключові фактори впливу шляхом опитування чоловіків протягом 2015–2019 років методом віч-на-віч під час ведення прийому пацієнтів на клінічних базах кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО імені П.Л. Шупика. В опитуванні взяли участь 388 пацієнтів. На третьому етапі на підставі сформованої бази даних опитаних пацієнтів встановлено взаємозв’язки між показником репродуктивного здоров’я чоловіків з ХЗУТ та основними чинниками, що його обумовлюють. На наступному етапі виділено факторні змінні та побудовано прогностичні моделі ймовірності зниження фертильності серед чоловіків, хворих на ХЗУТ.

Результати. Система ключових індикаторів впливу на репродуктивне здоров’я чоловіків внаслідок перенесення ХЗУТ згруповано у п’ять блоків: соціально-демографічні характеристики; хвороби статевої системи в анамнезі; дотримання здорового способу життя; особливості статевого життя; фактичні параметри сперми. Найбільший негативний вплив на репродуктивне здоров’я чоловіків, які хворіли на ХЗУТ, мають демографічні характеристики пацієнтів та параметри сперми. Так, чоловіки віком понад 40 років з патологічним морфотипом сперматозоїдів з високою ймовірністю матимуть зниження фертильності на тлі або після лікування ХЗУТ. Під час експериментальних розрахунків встановлено, що найбільш прийнятним підходом у виявленні чинників впливу на майбутнє репродуктивне здоров’я чоловіків є застосування лінійних прогностичних моделей з використанням структурних змінних. При побудові прогностичної моделі стану репродуктивного здоров’я чоловіків визначено, що модель є більш адекватною у разі поєднання факторів кожного з п’яти блоків індикаторів. За результатами виявлення найбільш вагомих факторних змінних для їхнього подальшого використання в прогностичних моделях стану репродуктивного здоров’я чоловіків застосовано метод покрокової регресії з «приєднанням» та «виключенням».

Заключення. Запропоновано дві рівнозначні моделі для розрахунку ймовірності зниження репродуктивної здатності серед чоловіків з хронічним запаленням урогенітального тракту (ХЗУТ) з прийнятним рівнем значущості коефіцієнтів моделі та її адекватності в цілому, хоча набір факторних ознак у них є різним. Для зручності користування результатами моделювання та уніфікації підходів до лікування пацієнтів запропонована шкала оцінювання ймовірності зниження репродуктивного здоров’я чоловіків з ХЗУТ.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Ціпоренко, С. Ю., & Матюха, Л. Ф. (2020). Побудова прогностичних моделей репродуктивного здоров’я чоловіків з хронічним запаленням урогенітального тракту. Сімейна Медицина, (1-2), 53–59. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2020.204410
Номер
Розділ
На допомогу практикуючому лікарю
Біографії авторів

С. Ю. Ціпоренко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Ціпоренко Сергій Юрійович,

кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги

Л. Ф. Матюха, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Матюха Лариса Федорівна,

завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги

Посилання

The Law of Ukraine «The Fundamentals of Ukrainian Legislation on Health Care», Article 35¹.

Order of the Ministry of Health of Ukraine dated March 19, 2015, No. 504 «On Approval of the Procedure for Provision of Primary Health Care».

Verbets VV. 2006. Methodology and method of sociological research: Educational and methodical manual. – The second ed. Rivne: RDU: Institute for Social Studies. 168 p.

Gorpinichenko II, Poroshyna TV et al. 2009. Chronic abacterial prostatitis: Immunological study of ejaculate. Health of the man. 2: 80-82.

Demchenko AN. 2004. Dysfunctional hypofertility in men, the latest approaches to its classification, diagnosis and therapy. News of medicine and pharmacy. 13:16-18.

Lyahg Y, Guriyanov VG. 2004. Fundamentals of Computer Biostatistics: Analysis of Information in Biology, Medicine and Pharmacy by the Statistical Package of MedStat. 212.

Tiktinski SL. 1990. Andrology Guide.

Tkach EI., Storozhuk VP. 2009. General theory of statistics: textbook [for the student. Higher teach eng. K.: Center for Educational Literature. 442 p.

Azenabor A, Oloruntoba Ekun A, Akinloye O. 2015. Impact of Inflammation on Male Reproductive Tract. J Reprod Infertil. 16(3): 123–129.

Baker P, Shand T. 2017. Men’s health: time for a new approach to policy and practice? J Glob Health. 7:010306.

Glazer CH, Bonde JP, Eisenberg ML, Giwercman A, Hærvig KK, Rimborg S, Vassard D et al. 2017. Male infertility and risk of nonmalignant chronic diseases: a systematic review of the epidemiological evidence. Semin Reprod Med. 35:282–290.

Hollanders J.M.G., Carver-Wand J.A. 1996. Male Infertility – from A to Z. 94.

Levine H, Jørgensen N, Martino-Andrade A, Mendiola J, Weksler-Derri D, Mindlis I, Pinotti R, Swan SH. 2017. Temporal trends in sperm count: a systematic review and meta-regression analysis. Hum Reprod Update. 23:646–649.