Актуальні питання лікувальної тактики сімейного лікаря щодо пацієнта з депресією (за досвідом Словенії та Хорватії)

Анотація

У класичній сімейній практиці із середньою кількістю зареєстрованих пацієнтів до 2 тис. осіб показник поширеності депресії становить 5%, причому щороку двох пацієнтів госпіталізують через депресію, а через день один пацієнт здійснює самогубство. Метою дослідження став аналіз актуальних питання медикаментозної терапії депресії та експертизи пацієнтів у рамках компетенції лікаря первинної медичної допомоги. За даними ВООЗ, у 2025 році депресія стане першою причиною втрати працездатності через хворобу за показником DALY (включає роки, втрачені через ранню смерть та інвалідність). Депресія – одна з найбільших проблем охорони здоров’я. Шляхами вирішення депресії є запровадження просвіти, відповідного ведення депресивних пацієнтів, а також реалістичні очікування від терапії, враховуючи, що лише у 20% пацієнтів спостерігається лише один епізод депресії, а 30% пацієнтів не реагують на терапію. Сімейний лікар зі своєю командою може керувати лікуванням 80% пацієнтів із легкою та помірною депресією. Однак існують ситуації, коли потрібно звернутися до вузького профільного спеціаліста – психіатра. Розрізняють три фази медикаментозного лікування депресивних розладів на етапі первинної медичної допомоги: лікування гострого депресивного епізоду, фазу стабілізації терапевтичного ефекту та попередження нового епізоду хвороби. Лікування найчастіше починають з призначення антидепресанта, який у попередньому епізоді або у близького члена сім’ї виявляв позитивні ефекти.