Вплив електромагнітного випромінювання надвисокої частоти на когнітивні функції та сон у хворих на артеріальну гіпертензію

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

А. А. Воронко
В. С. Потаскалова
А. В. Ткачов
O. В. Селюк

Анотація

Мета дослідження: оцінювання впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НДЧ ЕМВ) як додаткового чинника ризику розвитку когнітивних порушень при артеріальній гіпертензії (АГ).

Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів з АГ віком 28–44 роки (середній вік – 30±5 року), які працювали в умовах надмірного ЕМВ НДЧ протягом 4–22 років (у середньому – 15,0±5,9 року), та 46 хворих на АГ відповідного віку та форми захворювання (группа контролю), які не перебували під впливом ЕМВ НВЧ. Когнітивні функції (КФ) визначали за допомогою нейропсихологічних тестів: тест Елліса (графомоторна функція), прямий та зворотний повтор цифрових рядів (сукцесивні функції), параметри когнітивних функції за шкалою Mini-Mental State Examination.

Результати. У хворих на АГ виявлено зниження моторних, сукцесивних та графомоторних функцій до рівня легких та середніх порушень. У пацієнтів І групи виявили порушення когнітивних функцій за шкалою MMSE, їхня інтенсивність булла легкого ступеня, але в середньому достовірно більш виражено порівняно з пацієнтами ІІІ групи (22,05±3,3 проти 26,2±2,2; р<0,001) при нормальних значеннях 28–30. Аналізуючи результати обстеження у чоловіків ІІ групи, виявлено достовірні зміни з боку ЦНС (моторні функції становили 8,2±0,4 бала проти 9,2±0,9 бала у здорових чоловіків (р<0,05); сукцесивні функції – 8,6±0,5 проти 9,6±0,4 відповідно (р<0,05); графомоторні функції – 13,4±1,5 проти 17±1,6 відповідно (р<0,05). Рівень реактивної тривожності у хворих, які працюють в умовах надмірного ЕМВ НВЧ, був достовірно вищим (41,9±2 бала проти 35,6 бала; р<0,05), ніж у здорових чоловіків та пацієнтів групи порівняння. У пацієнтів І групи сон менше 6 годин фіксували у 92% пацієнтів (у тому числі менше 5 годин – у 38%); від 6 до 7 годин – у 8% хворих. У пацієнтів ІІІ групи тривалість сну від 6 до 7 годин зазначали 86%, 8 та більше годин – 14% обстежених пацієнтів. Під час аналізу якості сну (тривалість, нічні пробудження, швидкість засинання, відчуття бадьористі вранці після пробудження, наявність сновидінь) були отримані наступні результати: порушення сну серед пацієнтів І групи відзначали у 80%, тоді як у хворих ІІІ групи – лише у 35% (р<0,05). При зіставленні отриманих результатів в обстежених чоловіків ІІ групи виявлено зменшення тривалості сну та частіші випадки порушення сну порівняно зі здоровими чоловіками та хворими ІІІ групи.

Заключення. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та здорових чоловіків, які тривалий час знаходяться під впливом надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НВМ ЕМВ), виявлено ураження нервової системи у формі порушення когнітивних функцій з розвитком судинної деменції легкого ступеня. Доведено залежність між часом роботи під впливом ЕМВ та виявленими порушеннями.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Воронко, А. А., Потаскалова, В. С., Ткачов, А. В., & Селюк O. В. (2019). Вплив електромагнітного випромінювання надвисокої частоти на когнітивні функції та сон у хворих на артеріальну гіпертензію. Сімейна Медицина, (5-6), 125–128. https://doi.org/10.30841/2307-5112.5-6.2019.194594
Номер
Розділ
Внутрішні хвороби
Біографії авторів

А. А. Воронко, Українська військово-медична академія

Воронко Андрій Анатолійович,

начальник кафедри військової загальної практики сімейної медицини

В. С. Потаскалова, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Потаскалова Вікторія Сергіївна,

кафедрa клінічної фармакології та клінічної фармації

А. В. Ткачов, Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ»

Ткачов Анатолій Володимирович,

начальник неврологічного відділення

O. В. Селюк, Українська військово-медична академія

Селюк Ольга Вікторівна

Посилання

Белокриницкий В.С. Характер физиологических и морфологических изменений нервной системы облученных свехвысокочастотным полем животных в процессе формирования микроволновой патологии («микроволновой болезни») // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – №3. – С. 13–17.

Вассерман Л.И., Дорофеева С.А., Меерсон Я.А. Методы нейропсихологической диагностики: практ. руков. Санкт-Петербург: Стройлеспечать, 1997. – 304 с.

Наукові і практичні проблеми гігієни фізичних факторів / О.В. Логвиненко, А.В. Глембоцька, Ю.Д. Думанський, В.І. Назаренко, В.М. Проценко // Гіг. насел. місць. – 2004. – Вип. 43. – С. 227–233.

Тихонов М.Н., Довгуша В.В. Электромагнитная безопасность: постижение реальности // МОСТ. – 2001. – № 48. – С. 47–50.

Neurobehavioral effects among inhabitants around mobile phone base stations / G. Abdel-Rassoul et al. // Neurotoxicology. – 2007. – Vol. 28 (2). – Р. 434.

Event-related potentials in the elderly with new mild hypertension / P. Cicconetti et al.// Clin Exp Hypertens. – 2000. – Vol. 22 (6). – Р. 583–593.

Mini-Mental State: A practical methodfor grading the cognitive state of patients for the clinician / M.F. Folstein et al. // Journal of Psychiatric Research. – 1975. – Vol. 12 (3). – Р. 189–198.

Ghafourifar P., Sen C.K. Mitochondrial nitric oxide synthase // Front Biosci. – 2007. – Vol. 12. – Р. 1072–1078.

Heumuller S., Wind S., Barbosa-Sicard E., Schmidt H.W., Busse R., Schroder K., Brandes R.P. Apocynin is not an inhibitor of vascular NADPH oxidases but an antioxidant // Hypertension. – 2008. – Vol. 51. – Р. 211–217.

Krylova I.N., Ilín A.B., Dukhanin A.S., Paltsev Iu.P., Iasnetsov V.V. Effect of low intensity and ultra high frequency electromagnetic irradiation on memory functions // Med. Tr. Prom. Ekol. – 1994. – Vol. 1. – Р. 31–33.

Lezak M.D. Neuropsychology assessment. N.Y. University Press, 1983. – 768 p.

Nittby H., Grafström G., Tian D.P., Malmgren L., Brun A., Persson B.R., Salford L.G., Eberhardt J. Cognitive impairment in rats after long-term exposure to GSM-900 mobile phone radiation // Bioelectromagnetics. – 2008., Apr. – Vol. 29 (3). – Р. 219–232.

Skoog I., Lernfelt B., Landahl S.15-year longitudinal study of blood pressure and dementia // Lancet. – 1996. – Vol. 347. – Р. 1141–1145.

Swan G.T., Carmelli D., Larue A. Systolic blood pressure tracing over 25 to 30 years and cognitive performance in older adults // Stroke. – 1998. – Vol. 29 (11). – Р. 2334–2340.