Вивчення рівнів біомаркерів системного запалення у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у взаємозв`язку з виразністю задишки та показниками якості життя
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення рівнів біомаркерів системного запалення (ІЛ-8 і ФНП-α) у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у взаємозв’язку з виразністю задишки і показниками впливу захворювання на якість життя пацієнтів.
Матеріали та методи. У дослідженні задіяно 120 хворих на ХОЗЛ: 115 чоловіків і 5 жінок (середній вік – 58,5±4,1 року). Усі пацієнти були активними курцями. Хворі перебували на стаціонарному лікуванні з приводу загострення ХОЗЛ у Харківському міському пульмонологічному центрі. Діагностика і лікування пацієнтів виконані відповідно до чинних клінічних протоколів.
Результати. Взаємозв’язок між ступенем виразності задишки і рівнем біомаркерів системного запалення характеризується хвилеподібним характером рівня змісту біомаркерів системного запалення, що свідчить про їх різну патогенетичну значущість на етапах розвитку ХОЗЛ.
Заключення. Виявлено, що характер і виразність змін рівнів біомаркерів системного запалення взаємопов’язане зі ступенем виразності задишки і показниками впливу ХОЗЛ на якість життя пацієнтів. Аналіз відносних показників ІЛ-8 і ФНП-α у взаємозв’язку зі ступенем задишки виявив, що при 2-у ступені виразності задишки більш інформативним є збільшення (в 1,5 разу) вмісту ФНП-α, а при 3-му ступені – підвищення (в 1,4 разу) рівня вмісту в крові ІЛ-8. Виявлено, що наростання впливу ХОЗЛ на якість життя пацієнтів характеризується стійкою тенденцією збільшення вмісту в крові ІЛ-8 при відносно стабільному рівні ФНП-α.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Приказ МЗ Украины от 19.03.2007 г. № 128 «Об утверждении клинических протоколов оказания медицинской помощи по специальности «Пульмонология».
Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета программ Statistica. – М.: МедиаСфера, 2006. – 212 с.
Barnes P. Pulmonary biomarkers in chronic obstructive pulmonary disease / P. Barnes, B. Chowdhury, S. Kharitonov // Am. J. Respir. Crit. Care Med., 2006. – V. 174. – P. 6–14.
Dahl M.J. Nordestgaard: C – reactive protein as a predictor of prognosis in COPD / M.J. Dahl, P. Vestbo, S.E. Lange // Am. J. Resp. Crit. Care Med., 2007. – Vol. 175. – P. 250–255.
Donaldson G.C. Relationship between exacerbation frequency and lung function decline in chronic obstructive pulmonary disease / G.C. Donaldson, T.A. Seemungal, A. Bhowmik // Thorax, 2002. – V. 57. – Р. 847–852.
Foreman M.G. Clinical determinants of exacerbations in severe, early onset COPD / M.G. Foreman, D.L. DeMeo, C.P. Hersh // Eur. Respir. J., 2007. – V. 30 (6). – Р. 1124–1130.
Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease: GOLD executive summary // Am. J. Respir. Crit. Care Med., 2011. – V. 176 (6). – Р. 532–555.
Ilyin S.E. Biomarker discovery and validation:technologies and integrative approaches / S.E. Ilyin, S.M. Belkowski, C.R. Plata-Salamán // Trends Biotechnol., 2004. – V. 22. – Р. 411–416.
Patel I.S. Relationship between bacterial colonisation and the frequency, character and severity of COPD exacerbations / I.S. Patel, T.A.R. Seemungal, M. Wilks // Thorax, 2002. – V. 178 (8). – Р. 332–227.
Sevenoaks M.J. Chronic оbstructive рulmonary disease, inflamation and comorbidity – a common inflammatory phenolype? / M.J. Sevenoaks, R.A. Stockley // Respir. Res., 2006. – Vol. 7. – Р. 70.
