Оптимізація лікування хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення ефективності застосування гепатопротектора гепаризину у хворих на нестабільну стенокардію (НС) у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП).
Матеріали та методи. Обстежено 42 хворих на НС, серед яких 24 пацієнтів з НС у поєднанні з НАЖХП, 18 хворих на НС і 20 осіб контрольної групи. Пацієнти із поєднаною патологією отримували гепатопротектор. У хворих оцінювали показники ліпідного спектра крові та функціональний стан печінки.
Результати. Під час оцінювання ліпідного спектра крові у хворих на НС виявляли дисліпідемію. Після проведеного лікування в обох групах спостерігалося покращення показників ліпідограми. У хворих на НС із супутньою НАЖХП відзначали деяке підвищення рівня трансаміназ та зниження їхнього рівня після проведеного лікування.
Заключення. Застосування гепаризину у хворих на нестабільну стенокардію у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки позитивно впливало на функціональний стан печінки та сприяло зниженню рівня трансаміназ після проведеного лікування. Суттєвого впливу гепаризину на покращання ліпідного спектра крові не спостерігали.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Гандзюк В.А., 2014. Аналіз захворюваності на ішемічну хворобу серця // Український кадіологічний журнал. 3:45-52.
Корнійчук І.Ю., 2010. Епідеміологія, методи діагностики та лікування неалкогольної хвороби печінки на сучасному етапі // Буковинський медичний вісник. 4 (56):159-162.
Степанов Ю.М., Ягмур В.Б., Саленко А.В., 2018. Гліциризинова кислота: патофізіологічні аспекти формування фіброзу та ефективність у лікуванні захворювань печінки // Gastroenterologia. 52(3):150-156. doi: 10.22141/2308-2097.52.3.2018.141846.
Харченко Н.В., 2017. В поиске идеального антифибротического препарата: как сказать «нет» фіброзу печени? // Здоров’я України. 24:1-7.
Byrne C.D., Olufadi R., Bruce K.D. et al., 2009. Metabolic disturbances in non-alcoholic fatty liver disease // Clin Sci (Lond). 116(7):539-64. doi: 10.1042/CS20080253.
Karr S., 2017. Epidemiology and management of hyperlipidemia // Am. J. Manag. Care. 23,9:139-148.
Lee K.W., Hill J.S. et al., 2006. Relative value of multiple plasma biomarkers as risk factors for coronary artery disease and death in an angiography cohort // CMAJ. 174 (4):461-466.
Levene A.P., Goldin R.D., 2012. The epidemiology, pathogenesis and histopathology of fatty liver disease // Histopathology. 61 (2):141–152 doi: 10.1111/j.1365-2559.2011.04145.x
Matsuzawa Y., 2015. Treating coronary disease and the impact of endothelial dysfunction // Prog Cardiovasc Dis. 57(5):431-442.
Nichols M., Townsend N., Scarborough P. et al., 2014. Cardiovascular disease in Europe 2014: epidemiological update // Eur Heart J. 35:2950-2959.
Pantsulaia I., Iobadze M. et al., 2015. Lipid profile and cytokines interactions during successful aging // Georgian Med News. 243:46-51.
Patil R., Sood G.K., 2017. Non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular risk // World J Gastrointest Pathophysiol. 15;8(2):51–58. doi: 10.4291/wjgp.v8.i2.51.
Townsend N., Nichols M., Scarborough P. et al., 2015. Cardiovascular disease in Europe: epidemiological update 2015 // Eur Heart J. 36:2696-2705.
Vilar C.P., Cotrim H.P., Florentino G.S. et al., 2013. Association between nonalcoholic fatty liver disease and coronary artery disease // Rev Assoc Med Bras (1992). 59(3):290-7. doi: 10.1016/j.ramb.2012.11.006.
Vilar C.P., Cotrim H.P., Florentino G.S. et al., 2015. Nonalcoholic fatty liver disease in patients with coronary disease from a Brazil northeast area // Arq. Gastroenterol. 52 (2):110-16 http://dx.doi.org/10.1590/S0004-28032015000200007.
