Результати однорічного спостереження супроводу пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу з елементами групового навчання
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення однорічної динаміки показників компенсації вуглеводного обміну та якості життя у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу на тлі медикаментозної терапії із застосуванням групового методу навчання основ самоконтролю захворювання на первинному рівні надання медичної допомоги.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базах амбулаторій у сільській та міській місцевостях київської агломерації. Відповідно до критеріїв включення (верифікований ендокринологом діагноз ЦД 2-го типу без потреби в інсулінотерапії, з тривалістю захворювання понад 2 роки, без ознак гострих чи загострення хронічних ускладнень діабету чи супутніх захворювань, з безперешкодним доступом до інтернету та відсутністю в анамнезі психічних розладів) було сформовано вибірку (117 осіб), здійснено сліпий розподіл у групи аудиторного (на базі амбулаторій), дистанційного (із застосуванням Skype-технології, синхронна інтерактивна форма) навчання та контрольну групу, яка не передбачала додатково навчального навантаження, проведено відповідне навчання. Контрольний огляд (анкетування, огляд пацієнтів, забір лабораторного матеріалу) було проведено через 1 рік від моменту включення у дослідження.
Результати. Динаміка показника глікозильованого гемоглобіну (до та після навчання) у групах аудиторного та дистанційного навчання становила - 0,67±0,06% (р=0,001) та – 0,21±0,06% (р=0,001). У групі контролю вона була + 0,09±0,03% (р=0,004). Показник якості життя у групах аудиторного та дистанційного навчання підвищився незначно та становив 4,4±0,99% (р=0,001) та + 5,9±1,21% (р=0,001) відповідно. У групі контролю його коливання було статистично недостовірним. Динаміка показників глікозильованого гемоглобіну та якості життя характеризувалися сильним кореляційним зв’язком з відвідуваністю навчального курсу. Коефіцієнт кореляції Спірмена для показників глікозильованого гемоглобіну та якості життя становив – 0,733 та + 0,540 відповідно (р=0,0001).
Заключення. Групове навчання як складова комплексного ведення пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу у практиці сімейного лікаря засвідчило свою ефективність, достовірно покращуючи компенсацію вуглеводного обміну в однорічній перспективі. Пацієнти, які відвідували аудиторну форму навчання, продемонстрували кращу динаміку компенсації захворювання порівняно з дистанційною, що, ймовірно, обумовлено кращим рівнем відвідуваності аудиторних навчальних сесій.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Bian R.R., Piatt G.A., Sen A. The effect of technology-mediated diabetes prevention interventions on weight: a meta-analysis. Journal of Medical Internet Research. 2017. № 19. P. 76.
Chrvala C.A., Sherr D., Lipman R.D. Diabetes self-management education for adults with type 2 diabetes mellitus: a systematic review of the effect on glycemic control. Patient Education Counsealing. 2016. № 99. P. 926–943.
Deakin T., McShane C.E., Cade J.E., Williams R.D. Group based training for self-management strategies in people with type 2 diabetes mellitus. Cochrane Database of Systematic Review. 2005. № 2. CD003417.
Duncan I., Ahmed T., Li Q.E. Assessing the value of the diabetes educator. Diabetes Educator. 2011. № 37. P. 638–657.
Greenwood D.A., Gee P.M., Fatkin K.J., Peeples M.A. Systematic review of reviews evaluating technology-enabled diabetes self-management education and support. Journal of Diabetes Science and Technology. 2017. № 11. P. 1015–1027.
He X., Li J., Wang B. Diabetes self-management education reduces risk of all-cause mortality in type 2 diabetes patients: a systematic review and metaalysis. Endocrine. 2017. № 55. P. 712–731.
Horigan G., Davies M., Findlay-White F., Chaney D., Coates V. Reasons why patients referred to diabetes education programmes choose not to attend: a systematic review. Diabetic Medicine. 2017. № 34. P. 14–26.
International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas, 8th edition / International Diabetes Federation; - B.: IDF, 2017. – 150 p.
Kovacs Burns K., Nicolucci A., Holt R.I.G. DAWN2 Study Group. Diabetes Attitudes, Wishes and Needs second study (DAWN2): cross-national benchmarking indicators for family members living with people with diabetes. Diabetic Medicine. 2013. № 30. P. 778–788.
Lean M E., Leslie W. S., Barnes A.C. Primary care-led weight management for remission of type 2 diabetes (DiRECT): an open-label, cluster-randomised trial. The Lancet. 2018. № 391. P. 541–551.
Marcolino M.S., Maia J. X., Alkmim M.B.M., Boersma E., Ribeiro A.L. Telemedicine application in the care of diabetes patients: systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2013. № 8. P. 79246.
Mechanick J., Kushner R. Lifestyle Medicine: a manual for clinical practice. Springer, Cham, 2016. 363
Norris S.L., Lau J., Smith S.J., Schmid C.H., Engelgau M.M. Self-management education for adults with type 2 diabetes: a meta-analysis of the effect on glycemic control. Diabetes Care. 2002. № 25. P. 1159–1171.
Odgers-jewell K., Ball L.E, Kelly J.T., Isenring E.A., Reidlinger D.P., Thomas R. Effectivness of group-based self-management education for individuals with type 2 diabetes: a systematic review with meta-analyses and meta-regression. Diabetic Medicine. 2017. № 34. P. 1027–1039.
Pereira K., Phillips B., Johnson C., Vorderstrasse A. Internet delivered diabetes self-management education: a review. Diabetes Technology and Therapeutics. 2015. № 17. P. 55–63.
Powers M.A., Bardsley J., Cypress M., Duker P., Funnell M.M., Fischl A.H. Diabetes Self-management Education and Support in Type 2 Diabetes: A Joint Position Statement of the American Diabetes Association, the American Association of Diabetes Educators, and the Academy of Nutrition and Dietetics. The Diabetes Educator. 2017. № 43(1). Р. 40–53.
Steinsbekk A., Rygg L.Ø., Lisulo M., Rise M.B., Fretheim A. Group based diabetes self-management education compared to routine treatment for people with type 2 diabetes mellitus. A systematic review with meta-analysis. BMC Health Services Research. 2012. № 12. P. 213.
Stratton I.M., Adler A.I., Neil H.A.W. Association of glycaemia with macrovascular and microvascular complications of type 2 diabetes (UKPDS 35): prospective observational study. British Medical Journal. 2000. № 321. P. 405–412.
Tshiananga J.K.T., Kocher S., Weber C., Erny-Albrecht K., Berndt K., Neeser K. The effect of nurse-led diabetes self-management education on glycosylated hemoglobin and cardiovascular risk factors: a meta-analysis. Diabetes Educator. 2012. № 38. P. 108–123.
Всесвітній день боротьби з діабетом: що треба знати про хворобу [Електронний ресурс] / МОЗ України [офіц. веб-сайт]. – Електрон. Дані. – Київ, 2017. – Режим доступу: http://moz.gov.ua/article/health/vsesvitnij-denborotbi-z-diabetom-scho-treba-znatipro-hvorobu. Назва з екрану. – Дата перегляду 22.07.2019.
Медичні кадри та мережа закладів охорони здоров’я системи МОЗ України за 2017–2018 роки / Центр медичної статистики МОЗ України; за ред. Заболотько В.М. – К., 2019. – 69 с.
Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Цукровий діабет 2 типу: за станом на 21 груд. 2012 р. / Департамент стандартизації медичних послуг. – К.: ДП «Державний експертний центр МОЗ України». – 2012. – 118 с.