Підходи до первинної профілактики серцево-судинних захворювань при дисліпідемії

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

О. В. Колеснікова
О. Є. Запровальна

Анотація

Своєчасне й активне лікування хворих з факторами ризику та клінічно вираженими захворюваннями серцево-судинної системи належить до пріоритетних завдань сучасної медицини. Дисліпідемія – один із головних чинників прогресування атеросклерозу, тож корекція порушень ліпідного обміну є стратегічним напрямом у профілактиці серцево-судинних захворювань (ССЗ). Нині істотно розширилися можливості застосування терапії щодо зниження рівня ліпідів. Гіполіпідемічну терапію рекомендують не тільки пацієнтам із клінічними проявами атеросклерозу, а й тим, хто за відсутності клінічних проявів має високий ризик його розвитку. Останнім часом все більше уваги науковців привертають рослинні стероли.

Мета дослідження: вивчення впливу нутрицевтика Холестол® на показники ліпідного обміну в осіб із дисліпідемією з помірним ризиком розвитку ССЗ.

Матеріали та методи. Обстежено 43 особи, які хворіють на гіпертонічну хворобу І–ІІ стадії 1–2 ступеня з помірним ризиком ССЗ (сумарний ризик за шкалою SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation) ≥1 і <5%)). Усі пацієнти, які були включені у дослідження, мали стандартне загальне клінічне обстеження з оцінкою факторів ризику розвитку ССЗ, показників ліпідного та вуглеводного профілів, розширене антропометричне обстеження. Хворі були розподілені на дві групи: 1-а група – порівняння (n=15) та 2-а група – основна (n=28). Усім пацієнтам було запропоновано дотримуватись рекомендацій щодо дієти та фізичної активності згідно з Європейськими рекомендаціями. Додатково пацієнтам 2-ї групи був призначений нутрицевтик Холестол® по 1 таблетці 3 рази за добу під час їди, одна таблетка якого містить 400 мг фітостеролу (80% β-ситостерин, кампестерин і стигмастерин), 40 мг L-метіоніну і 5 мг полікосанолу. Повторне обстеження проводили через 3 міс.

Результати. Більшість пацієнтів основної групи мали обтяжений сімейний анамнез щодо ССЗ і вірогідно вищий рівень артеріального тиску (р=0,0001). Аналіз результатів, отриманих за 3 міс спостережень, не виявив вірогідних змін показників у групі порівняння, окрім індексу маси тіла (ІМТ), що може бути пов’язано з дотриманням рекомендацій щодо харчування та фізичної активності у хворих цієї групи. У пацієнтів, які додатково вживали Холестол®, було виявлено вірогідне зниження ІМТ, зокрема зниження вісцерального жиру на 13,5% (р<0,05). Важливим фактом тримісячного спостереження є позитивний вплив Холестолу® на показники ліпідного обміну: вірогідне зниження рівня ЗХС (16%; р<0,05), ХС ЛПНЩ (28,5%; р<0,05) та ТГ (19,0%; р<0,05), а також відсутність негативних змін показників функціонального стану печінки, що свідчить про безпеку засобу.

Заключення. Пацієнтам із низьким та помірним загальним ризиком розвитку серцево судинних захворювань для корекції дисліпідемії доцільно призначати Холестол®, що містить компоненти з доведеною гіполіпідемічною дією. Застосування засобу не супроводжується будь-якими побічними ефектами під час лікування.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Колеснікова, О. В., & Запровальна, О. Є. (2019). Підходи до первинної профілактики серцево-судинних захворювань при дисліпідемії. Сімейна Медицина, (4), 34–40. https://doi.org/10.30841/2307-5112.4.2019.184401
Номер
Розділ
Актуальні теми
Біографії авторів

О. В. Колеснікова, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України»

Колеснікова Олена Вадимівна,

відділ науково-організаційної роботи та медичної інформації з бібліотекою

О. Є. Запровальна, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України»

Запровальна Ольга Євгенівна,

відділ ішемічної хвороби серця і метаболічних порушень

Посилання

Allender S, Scarborough P, Peto V, Rayner M, Leal J, Luengo-Fernandez R, Gray A. European cardiovascular disease statistics, 2008 ed. European Heart Network 2008.

Cardiovascular disease in Europe 2014: epidemiological update / M. Nicholas, N. Townsend., P. Scarborough, M. Rayner // Eur. Heart J. – 2014. – Vol. 35 (42). – P. 2929. doi: 10.1093/eurheartj/ehu378

Townsend N, Nichols M, Scarborough P, Rayner M. Cardiovascular disease in Europe–epidemiological update 2015. Eur Heart J 2015;36:26962705.

Demographic and epidemiologic drivers of global cardiovascular mortality / G.A. Roth, M.H. Forouzanfar, A.E. Moran, et al. // N. Engl. J. Med. – 2015. – Vol. 372. – P. 1333–1341.

ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias. Catapano AL, Graham I, De Backer G, Wiklund O, Chapman MJ, Drexel H, Hoes AW, Jennings CS, Landmesser U, Pedersen TR, Reiner Z, Riccardi G, Taskinen MR, Tokgozoglu L, Verschuren WMM, Vlachopoulos C, Wood DA, Zamorano JL, Cooney MT; ESC Scientific Document Group. // Eur Heart J 2016;37:29993058.

Профілактика серцево-судинних захворювань. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах / Mіністерствo охорони здоров’я України, Aсоціація кардіологів України, Українська Aсоціація сімейної медицини.2016. http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2016_564_PSSZ/2016_564_AKN_ PSSZ

Cooney MT, Dudina AL, Graham IM. Value and limitations of existing scores for the assessment of cardiovascular risk. A review for clinicians. J Am Coll Cardiol 2009;54:1209–1227.

Cooney MT, Dudina A, d’Agostino R, Graham IM. Cardiovascular risk estimation systems in primary prevention. Do they differ? Do they make a difference? Can we see the future? Circulation 2010;122:300–310.

Conroy R, Pyorala K, Fitzgerald AP, Sans S, Menotti A, De Backer G, De Bacquer D, Ducimetie`re P, Jousilahti P, Keil U, Njølstad I, Oganov RG, Thomsen T, Tunstall-Pedoe H, Tverdal A, Wedel H, Whincup P, Wilhelmsen L, Graham I. Estimation of ten-year risk of fatal cardiovascular disease in Europe: the SCORE project. Eur Heart J 2003;24:987–1003.

D’Agostino RB Sr, Vasan RS, Pencina MJ, Wolf PA, Cobain M, Massaro JM, Kannel WB. General cardiovascular risk profile for use in primary care: the Framingham Heart Study. Circulation 2008;117:743–753.

Board J.B.S. Joint British Societies’ consensus recommendations for the prevention of cardiovascular disease (JBS3) / J.B.S. Board // Heart. – 2014. – Vol. 100 (Suppl 2). – P.ii1–ii67.

ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes: The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC) Juhani Knuuti, William Wijns, Antti Saraste, Davide Capodanno, Emanuele Barbato, Christian Funck-Brentano, Eva Prescott, Robert F Storey, Christi Deaton, Thomas Cuisset, Stefan Agewall, Kenneth Dickstein, Thor Edvardsen, Javier Escaned, Bernard J Gersh, Pavel Svitil, Martine Gilard, David Hasdai, Robert Hatala, Felix Mahfoud, Josep Masip, Claudio Muneretto, Marco Valgimigli, Stephan Achenbach, Jeroen J Bax, ESC Scientific Document Group, // European Heart Journal, ehz425, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425.

Dalen JE, Devries S. Diets to prevent coronary heart disease 1957-2013: what have we learned? Am J Med 2014;127:364369.

Eckel RH, Jakicic JM, Ard JD, de Jesus JM, Houston Miller N, Hubbard VS, Lee IM, Lichtenstein AH, Loria CM, Millen BE, Nonas CA, Sacks FM, Smith SC Jr, Svetkey LP, Wadden TA, Yanovski SZ, Kendall KA, Morgan LC, Trisolini MG, Velasco G, Wnek J, Anderson JL, Halperin JL, Albert NM, Bozkurt B, Brindis RG, Curtis LH, DeMets D, Hochman JS, Kovacs RJ, Ohman EM, Pressler SJ, Sellke FW, Shen WK, Smith SC Jr, Tomaselli GF; American College of Cardiology /American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. 2013 AHA/ACC guideline on lifestyle management to reduce cardiovascular risk: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation 2014;S76 S99.

Mente A, de Koning L, Shannon HS, Anand SS. A systematic review of the evidence supporting a causal link between dietary factors and coronary heart disease. Arch Intern Med 2009;169:659669.

Chowdhury R, Warnakula S, Kunutsor S, Crowe F, Ward HA, Johnson L, Franco OH, Butterworth AS, Forouhi NG, Thompson SG, Khaw KT, Mozaffarian D, Danesh J, Di Angelantonio E. Association of dietary, circulating, and supplement fatty acids with coronary risk: a systematic review and metaanalysis. Ann Intern Med 2014;160:398-406.

Sirtori CR, Galli C, Anderson JW, Arnoldi A. Nutritional and nutraceutical approaches to dyslipidemia and atherosclerosis prevention: focus on dietary proteins. Atherosclerosis 2009;203:8–17.

Ashley Reaver, Susan Hewlings, Kenneth Westerman, Gil Blander, Thorsten Schmeller, Marianne Heer and Dietrich Rein, A Randomized, Placebo-Controlled, Double-Blind Crossover Study to Assess a Unique Phytosterol Ester Formulation in Lowering LDL Cholesterol Utilizing a Novel Virtual Tracking Tool // Nutrients 2019, 11, 210 рр. 1-13; Nutrients 2019, 11, 2108; doi:10.3390/nu11092108 Received: 18 July 2019; Accepted: 26 August 2019;

Gylling H., Simonen P. Phytosterols, Phytostanols, and Lipoprotein Metabolism // Nutrients, 2015. – Vol. 7. – Р. 7965–7977.

Trautwein E.A., Vermeer M., Hiemstra H., Ras R. LDL-Cholesterol Lowering of Plant Sterols and Stanols-Which Factors Influence Their Effcacy? Nutrients 2018, 10, 1262.

Jones P.J.H., Shamloo M., MacKay D.S., Rideout T.C., Myrie S.B., Plat J., Roullet J.B., Baer D.J., Calkins K.L., Davis H.R. et al. Progress and perspectives in plant sterol and plant stanol research. Nutrition reviews 2018, 76, 725–746.

Gylling H., Plat J., Turley S., Ginsberg H.N., Ellegård L., Jessup W., Silbernagel G. Plant sterols and plant stanols in the management of dyslipidaemia and prevention of cardiovascular disease. Atherosclerosis 2014, 232, 346–360. [CrossRef] [PubMed]

Abumweis SS, Barake R, Jones PJ. Plant sterols/stanols as cholesterol lowering agents: a meta-analysis of randomized controlled trials. Food Nutr Res 2008;52: doi:10.3402/fnr.v52io.1811.

Sanchez-Lopez J, Fernandez-Travieso JC, Illnait-Ferrer J, Fernandez-Dorta L, Mendoza-Castano S, Mas-Ferreiro R, Mesa-Angarica M, Reyes-Suarez P. Effects of policosanol in the functional recovery of non-cardioembolic ischemic stroke hypertensive patients // Rev Neurol. 2018 Nov 1;67(9):331-338.

Kevin C Maki, Andrea L Lawless, Matthew S Reeves, Mary R Dicklin, Belinda H Jenks, ED Shneyvas, James R Brooks Lipid-altering effects of a dietary supplement tablet containing free plant sterols and stanols in men and women with primary hypercholesterolaemia: a randomized, placebo-controlled crossover trial //Int J Food Sci Nutr. 2012 Jun; 63(4): 476–482. doi: 10.3109/09637486.2011.636345

Jerad H Dumolt, Todd C Rideout The Lipid-Lowering Effects and Associated Mechanisms of Dietary Phytosterol Supplementation // Curr Pharm Des. 2017; 23(34): 5077–5085. doi: 10.2174/1381612823666170725142337

Carlos Eduardo Cabral, Márcia Regina Simas Torres Klein Phytosterols in the Treatment of Hypercholesterolemia and Prevention of Cardiovascular Diseases //Arq Bras Cardiol. 2017 Nov; 109(5): 475–482. doi: 10.5935/abc.20170158

Reiner Z, Tedeschi-Reiner E, Romic Z. Effects of rice policosanol on serum lipoproteins, homocysteine, fibrinogen and C-reactive protein in hypercholesterolaemic patients. ClinDrug Investig 2005;25:701–707.