Нові можливості топічної терапії мікозу стоп
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпеки поєднаного зовнішнього застосування нафтифіну гідрохлориду 1% і саліцилової мазі 3% у терапії мікозу стоп.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 12 хворих мікозом стоп: 7 (58%) жінок і 5 (42%) чоловіків, віком від 37 до 69 років. Тривалість захворювання варіювала від 1 до 13 років. Усім пацієнтам протягом 2 тиж 1 раз в день призначали нафтифіну гідрохлорид 1% і саліцилову мазь 3%. Оцінювання клінічної ефективності проводили на 3, 7 і 14-й дні лікування. Для оцінювання мікологічного одужання проводили бактеріоскопічне дослідження на 14-й день терапії, а також на 7-й і 10-й день після її закінчення.
Результати. Аналіз регресу клінічних проявів захворювання продемонстрував високу ефективність запропонованої схеми лікування. Вже на 3-й день терапії відзначено виражене зменшення свербіння, еритеми, набряку, лущення і гіперкератозу в усіх хворих. На момент закінчення терапії (14 днів) у всіх хворих констатовано клінічне одужання, що проявлялося повним регресом висипів, запальних проявів в осередках ураження, відсутністю гіперкератозу і повною епітелізацією тріщин. При бактеріоскопічному дослідженні на 14-й день терапії, а також на 7-й і 10-й день після її закінчення отримані негативні результати у 100% хворих, що свідчило про мікологічне одужання.
Заключення. Запропонована поєднана методика зовнішнього застосування нафтифіну гідрохлориду 1% і саліцилової мазі 3% у лікуванні мікозу стоп є ефективною і безпечною, демонструє виражений терапевтичний ефект, добре переноситься хворими.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Иванова М.А., Огрызко Е.В., Бендриковская А.И. Динамика заболеваемости дерматомикозами в РФ в 2003–2007 гг. // Клиническая дерматология и венерология. – 2009. – № 2. – С. 26–31.
Кузнецов Д.А., Кулешова Л.Ю., Попугаева В.А., Волкова Д.А. Маркетинговые исследования группы лекарственных средств салициловой кислоты // Материалы межрегиональной научной конференции с международным участием рязанского государственного медицинского университета имени академика И.П. Павлова /Под общей редакцией В.А. Кирюшина. – 2014. – С. 322–323.
Матушевская Е.В., Свирщевская Е.В. Нафтифин в терапии грибковых инфекций кожи: 40 лет успеха. Вестн. дерматол венерол 2014; (2): 72–77.
Сергеев А.Ю., Сергеев В.Ю. Грибковые инфекции. Руководство для врачей. – М.: Бином, 2008. – 450 с.
Сергеев В.Ю., Сергеев А.Ю. Дерматофитии: новое в диагностике, терапии и профилактике наиболее распространенных микозов человека. Consilium medicum. – Дерматология. – 2008; 1: 30-5.
Сергеев Ю.В., Бунин В.М., Сергеев А.Ю. Поликлинические микозы // Кремлевская медицина. – 2010. – № 5. – С. 24–29.
Соколова Т.В., Малярчук А.П. Клинико-эпидемиологический мониторинг поверхностных микозов в России и совершенствование терапии // Русский медицинский журнал. – 2011. – Т. 19, № 21. – С. 1327–1332
Экзодерил: новые подходы к терапии микозов и инфекционно-воспалительных дерматозов. Пособие для врачей. Под ред. Сергеева Ю.В. – М.: Национальная академия микологии: 2004. – 24 с.
Ghannoum M., Isham N., Verma A., Plaum S., Fleischer A. Jr, Hardas B. In vitro antifungal activity of naftifine hydrochloride against dermatophytes. Antimicrob Agents Chemother 2013 Sep; 57(9):4369–72.
Maraki S. Epidemiology of dermatophytoses in Crete, Greece between 2004 and 2010. G Ital Dermatol Venereol. 2012 Jun; 147(3): 315–9.
Monk J.P., Brogden R.N. Naftifine. A review of its antimicrobial activity and therapeutic use in superficial dermatomycoses. Drugs 1991; 42:659-72.
Nenoff P, Kruger C, Ginter‐Hanselmayer G, Tietz HJ. Mycology – an update. Part 1: Dermatomycoses: causative agents, epidemiology and pathogenesis. J Dtsch Dermatol Ges. 2014; 12(3): 188-210.
Petranyi G., Ryder N.S., Stutz A. Allylamine derivatives: new class of synthetic antifungal agents inhibiting fungal squalene epoxidase. Science 1984; 224 (4654): 1239–241.
Plaum S., Verma A., Fleischer A.B. Jr. et al. Detection and relevance of naftifine hydrochloride in the stratum corneum up to four weeks following the last application of naftifine cream and gel, 2%. J Drugs Dermatol. 2013; 12(9): 1004–8.
Rotta I, Ziegelmann PK, Otuki MF. et al. Efficacy of topical antifungals in the treatment of dermatophytosis: a mixed-treatment comparison metaanalysis involving 14 treatments. JAMA Dermatol. 2013 Mar;149(3):341349
Smith E.B., Breneman D.L. Griffith R.F. et al. Double-blind comparison of naftifine cream and clotrimazole/betametasone dipropionate cream in the treatment of tinea pedis. J Am Acad Dermatol 1992; 26; 125–27.
