Репродуктивне здоров’я жінок із поєднаною патологією матки та молочних залоз
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: зниження частоти порушень репродуктивної функції та гестаційних ускладнень жінок із поєднаною патологією матки та молочних залоз на тлі вивчення нових аспектів патогенезу безпліддя та розвитку акушерської і перинатальної патології, а також удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів залежно від варіантів поєднаної патології матки та молочних залоз.
Матеріали та методи. Лікування безпліддя у всіх пацієнток на першому етапі було проведено шляхом використання методів допоміжних репродуктивних технологій. У 1-у групу увійшли 90 жінок із дифузною дисплазією молочних залоз. Серед них було виділено три підгрупи жінок з урахуванням наявності супутньої генітальної патології. На другому етапі дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 210 жінок, яких залежно від наявності доброякісної патології молочних залоз і матки та використаних лікувально-профілактичних заходів також було розподілено на групи і підгрупи. У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, допплерометричні, кардіотокографічні, морфологічні, ендокрінологічні, біохімічні та статистичні.
Результати. Використання удосконаленого алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту мимовільного переривання вагітності на 4,5%; передчасних пологів – на 3,3%; плацентарної дисфункції – на 14,3%; прееклампсії – на 7,8%; аномалій пологової діяльності – на 11,1%; дистресу плода – на 7,8%; кесаревих розтинів – на 10,0%; асфіксії новонароджених середнього ступеня – на 14,8%; асфіксії новонароджених тяжкого ступеня – на 7,3%; постгіпоксічної енцефалопатії – на 7,3%; реалізації внутрішньоутробного інфікування – на 6,8%, перинатальних втрат –на 3,5%.
Заключення. Використання удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів у жінок із поєднаною патологією матки та молочних залоз дозволяє суттєво зменшити частоту не лише репродуктивних втрат, але й акушерських і перинатальних ускладнень, що є вирішенням важливої проблеми сучасного акушерства.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Запорожан В.М. Нові технології у хірургічному лікуванні глибокого інфільтративного і поверхневого перитонеального ендометріозу / В.М. Запорожан, І.З. Гладчук, Н.М. Рожковська [та ін.] // Репродуктивная эндокринология. – 2014. – № 2 (16). – С. 7–9.
Захаренко Н.Ф. До питання комплексної терапії ендометріозу / Н.Ф. Захаренко, Н.В. Коваленко, І.П. Маноляк // Репродуктивна ендокринологія. – 2015. – № 3 (23). – С. 28–33.
Vandermeulen L. Guiding histological assessment of uterine lesions using 3D in vitro ultrasonography and stereotaxis / L. Vandermeulen, A. Cornelis, C. Kjaergaard Rasmussen [et al.] // Facts Views Vis Obgyn. – 2017. – № 9 (2). – P. 77–84.
Ferenczy A. Pathophysiology of uterine patology / A. Ferenczy // Hum Reprod Update. – 2018. – Vol. 4. – P. 312–322.
Benson R.C. Dysplasia of mammary glands and adenomyosis: a reappraisal of symptomatology / R.C. Benson, V.D. Sneeden // Am J. Obstet GynecoI. – 2017. – Vol. 76. – P. 1044–1057.
Клинические рекомендации. Акушерство и гинекология / под ред. Г.М. Савельевой, В.Н. Серова, Г.Т. Сухих. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2015. – 1024 с.
Акушерство та гінекологія: у 4-х т.: національний підручник за ред. акад. НАМН України, проф. В.М. Запорожана // В.М. Запорожан, В.К. Чайка, Л.Б. Маркін [та ін.]. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – 1032 с.
Юзько О.М. Тактика допоміжних репродуктивних технологій на сучасному етапі // Практична медицина. – 2017. – № 2. – С. 46–52.
Наказ МОЗ України від 02.11.2015 р. № 709 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при високому перинатальному ризику (Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Високий перинатальний ризик».
