Методичні, діагностичні та прогностичні аспекти використання показників трансмітрального кровотоку в якості маркерів діастолічної дисфункції на етапах прогресування хронічної серцевої недостатності
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання змін показників трансмітрального кровотоку як маркерів діастолічної функції міокарда за допомогою допплер-ехокардіографії при наростанні тяжкості хронічної серцевої недостатності (ХСН).
Матеріали та методи. Обстежені 84 пацієнти із ХСН IIIII ФК. Оцінювання діастолічної функції ЛШ проводили методом допплер-ехокардіографії в імпульсному режимі на апараті фірми «Toshiba SSH-160A» (Японія) датчиком у 3,5 М Гц за показниками трансмітрального діастолічного кровотоку.
Результати. Проведений аналіз свідчить, що якщо у хворих на ХСН II ФК домінуючим у патогенезі є гіпертрофія міокарда ЛШ, то у хворих на ХСН III ФК – систолічна дисфункція. Головним патогенетичним фактором у наростанні тяжкості ХСН від II до III ФК виступає діастолічна дисфункція.
Заключення. У хворих на ХСН II ФК при інтактному лівому передсерді порушення трансмітрального діастолічного кровотоку відбувається за типом «уповільненої релаксації». У хворих на ХСН II ФК зі збільшеними розмірами лівого передсердя, особливо на тлі післяінфарктного кардіосклерозу та аритмій, діагностується «псевдонормальний» тип трансмітрального діастолічного кровотоку. У більшості хворих на ХСН III ФК діагностується «рестриктивний» тип трансмітрального діастолічного кровотоку.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Жаров Е.И., Зиц С.В. Значение спектральной допплер-эхокардиографии в диагностике и оценке тяжести синдрома застойной сердечной недостаточности // Кардиология 1996; 1: 47–50.
Беленков Ю.Н. Роль нарушений систолы и диастолы в развитии сердечной недостаточности // Тер. арх. – 1994; 9: 3–7.
Grossman W. Diastolic dysfunction in congestive heart failure // New Engl J Med 1991; 325: 1557-64.
Devereux R.B., Savage D.D., Sachs І.І., Laragh J.H. Relation of hemodynamic load to left ventricular hypertrophy and performance in hypertension // Am. J. Cardiol. – 1983. – Vol. 51. – P. 171–176.
Новиков В.И., Новикова Т.Н., Кузьмина-Крутецкая С.Р. и др. Оценка диастолической функции сердца и ее роль в разитии сердечной недостаточности// Кардиология. – 2001. – № 2. – С. 78–85.
Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В., Алексеева Л.А. и др. Хроническая сердечная недостаточность с сохраненной систолической функцией левого желудочка: распространенность, этиология, течение и прогноз // Украинский терапевтический журнал. – 2001. – Т. 3, № 1. – С. 28–33.
Алехин М.Н., Седов В.П., Ершова А.И. и др. Влияние ингибитора ангиотензинпревращающего фермента квинаприла на диастолическую функцию левого желудочка у больных гипертонической болезнью // Кардиология. – 1996. – № 7. – С. 38–45.
Working Group Report. How to diagnose diastolic heart failure. European Study Group on Diastolic Heart Failure // Europ. Heart J. – 1998. – Vol. 19. – P. 990–1003.
Weber R.T., Brilla C.G. Pathological hypertrophy and cardiac interstitium: fibrosis and rennin-angiotensin-aldosteron system //Circulation. – Vol. 83. – Р. 1849–1865.
Brutsaert D.L., Sys S.U. Relaxation and diastole of the heart // Physiol. Rev. – 1989. – Vol. 69. – P. 1228–1315.
Johannessen K., Cergueira M., Statton J. Influence of myocardial infarction size on radionuclide and doppler echocardiographic measurements of diastolic function. Am J Cardiol 1990; 65: 692-697.
Feigenbaum H. Echocardiography. – 5th Ed. Philadelphia: Lea & Febiger 1994;695.
Devereux R.B., Koren M.J., De Simone G. et al. Methods for detections of left ventricular hypertrophy: application to hypertensive heart disease. Eur Heart J 1993;14:D:8-15.
Петрович М.Л., Данилович М.И. Статистическое оценивание и проверка гипотез на ЭВМ: математическое обеспечение прикладной статистики – М.: Наука, 1988. – 410 с.
Зосимов А.М., Голік В.П. Системный анализ в медицине // Х.: Торнадо, 2004. – 78 с.
