Ефективність кардіометаболічної терапії при лікуванні гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST у жінок у перименопаузі

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Т. М. Соломенчук
В. В. Процько
О. В. Восух
Х. М. Хамуляк

Анотація

Гострі форми ішемічної хвороби серця (ІХС) є однією з найактуальніших проблем у структурі захворюваності та летальності, особливо серед жінок перименопаузального періоду. Особливу зацікавленість викликають підходи до медикаментозної корекції гострої ішемії міокарда, що виникає на тлі необструктивних уражень чи інтактних вінцевих артерій.

Мета дослідження: вивчення ефективності фіксованої комбінації мельдонію з γ-бутиробетаїном (γ-ББ) у складі оптимальної фармакотерапії ГКСбелST.

Матеріали та методи. Обстежено 81 жінку з ГКСбелST пери- та постменопаузального періоду віком 39–69 років (середній вік – 50,26±1,24 року). Пацієнткам проводили оцінку основних параметрів добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ), визначали рівні жіночих статевих гормонів (естрадіол, фолікулостимулювальний гормон (ФСГ) та лютеїнізуючий гормон (ЛГ)), циркулюючих маркерів ендотеліальної дисфункції (eндотеліальна NO-синтаза (eNOS), ендотелін-1 (ЕТ-1)), показники системного запалення (СРП) та ПОЛ (малоновий диальдегід (МДА), церулоплазмін (ЦП)), основні показники ліпідного, вуглеводного та пуринового обміну на початку дослідження у першу добу госпіталізації та через 2 тиж стаціонарного лікування. Пацієнтки були розподілені на дві групи. У 1-у групу (n=29) увійшли жінки (середній вік – 51,26±1,82 року), яким до стандартної ОМТ додавали фіксовану комбінацію γ-ББ дигідрату (60 мг) і мельдонію дигідрату (180 мг) (Капікор, «Олайнфарм», Латвія) по 2 капсули 2 рази на добу; у 2-у групу (n=52) – хворі на ГКСбелST жінки (середній вік – 49,64±1,12 року), які отримували лише стандартний комплекс ОМТ.

Результати. У першу добу госпіталізації пацієнток з ГКСбелST виявлено зниження eNOS та підвищення ЕТ-1, МДА, ЦП і СРП, порівняно з практично здоровими особами, при ДМАТ – підвищення варіабельності АТ (ВарАТ), величина наростання АТ (ВН АТ), індекс часу (ІЧ) у нічний час та недостатнє нічне зниження АТ. Порівняно з жінками 2-ї групи двотижневе лікування пацієнток 1-ї групи істотніше пришвидшує відновлення функції ендотелію. Вміст eNOS збільшився у 1-й групі на 22,13% (з 191,76±7,67 до 234,82±17,26 пг/мл; р<0,05) проти зниження на –4,92% у 2-й групі (з 212,31±10,45 до 201,86±8,39 пг/мл; р>0,05), знизились рівні ЕТ-1 (на 23,45% у 1-й групі (з 15,31±0,60 до 11,71±0,68 пг/мл; р<0,05) проти 11,69% у 2-й групі (з 13,62±1,23 до 12,02±0,69 пг/мл; р>0,05); СРП – на 32,73% (з 5,53±0,73 до 3,72±0,82 мг/л, р<0,05) проти 13,11% у 2-й групі (з 5,72±0,37 до 4,97±0,94 мг/л; р<0,05); МДА – на 10,22% (з 0,65±0,01 до 0,58±0,01; р<0,05) у 1-й групі проти 7,36% (з 0,67±0,02 до 0,62±0,01 нмоль/мг; р<0,05) у 2-й групі. Аналіз показників, які характеризують метаболічний статус пацієнток з ГКСбелST у динаміці спостереження, тобто ліпідного, вуглеводного та пуринового обміну, функції печінки і нирок, свідчить про те, що рівні більшості з них достовірно не змінювались у процесі лікування у хворих жінок двох груп. Водночас у пацієнток 1-ї групи зареєстрована більш виражена позитивна тенденція змін рівнів деяких показників, зокрема – зниження вмісту атерогенних фракцій ліпідів та збільшення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). У 1-й групі виявлено достовірне зниження показників «навантаження тиском» (ІЧ, ВН, Вар АТ), збільшення добового індексу та швидшу позитивну клінічну динаміку (у 2,5 разу менший ризик рецидивів ангінозних приступів та аритмій), термін госпіталізації з приводу ГКСбелST менший майже на 1,5 дні. Також встановлено достовірне зростання на 20,8% концентрації естрадіолу в крові у хворих жінок з ГКСбелST 1-ї групи (26,04±4,69 – 32,89±6,21 пг/мл; р<0,05), у той час як у пацієнток 2-ї групи, навпаки, виявлено негативну динаміку цього показника (-15,2%), хоча і без достовірної різниці, порівняно з вихідними його рівнями на початку спостереження (з 24,26±5,27 до 20,56±4,32 пг/мл; р>0,05).

Заключення. Додавання до лікування ГКСбелST у жінок фіксованої комбінації мельдонію з γ-ББ істотно пришвидшує відновлення функції ендотелію та сприяє зменшенню периферичного опору, збалансовує судинний тонус, стабілізує системний і реґіонарний кровоток, що виявляється швидшою позитивною динамікою показників «навантаження тиском», покращенням клінічного перебігу НС та скороченням термінів госпіталізації. У жінок, які приймали комбінацію мельдонію з γ-ББ додатково до стандартної ОМТ, реєструється достовірна позитивна динаміка вмісту в крові жіночих статевих гормонів, зокрема естрадіолу (на 20,8%), що може бути наслідком сприятливого впливу мельдонію з γ-ББ на мікроциркуляцію яєчників.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Соломенчук, Т. М., Процько, В. В., Восух, О. В., & Хамуляк, Х. М. (2019). Ефективність кардіометаболічної терапії при лікуванні гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST у жінок у перименопаузі. Сімейна Медицина, (2), 66–75. https://doi.org/10.30841/2307-5112.2.2019.175140
Номер
Розділ
Кардіологія

Посилання

Acute Myocardial Infarction in Women: A Scientific Statement from the American Heart Association / L.Mehta, T.Beckie, H.DeVon et al. // Circulation. 2016. V.133. P. 916-947. doi: 10.1161/CIR.0000000000000351.

Sex differences in reperfusion in young patients with ST-segment-elevation myocardial infarction: results from the VIRGO study / G. D’Onofrio, B. Safdar, J.H. Lichtman et al. // Circulation. 2015. V.131. P.1324–1332.

Sex differences in cardiovascular disease – Impact on care and outcomes / K.H. Humphriesa, M. Izadnegahdar, T. Sedlaka et al. // Frontiers in Neuroendocrinology. 2017. V.46. P.46–70.

Stern S., Bayes de Luna A. Coronary artery spasm: a 2009 update // Circulation. 2009. V.119. P.2531–2534. doi:10.1161/Circulation AHA.108.843474.

Lanza G.A., Careri G., Crea F. Mechanisms of coronary artery spasm // Circulation. 2011. V.124. P.1774–1782. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.111.037283.

Патогенез, клиника и диагностика коронарного синдрома Х / Я.К. Рустамова, М.Н. Алехин, Б.А. Сидоренко, В.А. Азизов // Кардиология. 2008. №11. С.74–78.

Coronary sinus filling time: a novel method to assess microcirculatory function in patients with angina and normal coronaries / V. Haridasan, D. Nandan, D. Raju et al. // Indian Heart J. 2013. V. 65. P. 142-146. doi: 10.1016/j.ihj.2013.02.002. Epub 2013 Feb 21.

Prognostic significance of coronary sinus filling time in patients with angina and normal coronaries at one year follow up / P. Kadermuneer, G.V. Vinod, V. Haridasan et al. // Indian Heart J. 2015. V. 67. P. 245–249. Published online 2015 Jun 15. doi: 10.1016/j.ihj.2015.03.008

Соломенчук Т.М., Слаба Н.А. Оцінка добового профілю артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні застосування комбінованої антигіпертензивної терапії // Здоров’я України. 2013. № 6. С.34-35.

Тривожно-депресивні розлади і контроль артеріальної гіпертензії: можливості фітотерапії / Соломенчук Т.М., Слаба Н.А., Климкович О.Ю. та ін. // Ліки України. 2014. №7-8. С.91-96.

Grossman E. Ambulatory Blood Pressure Monitoring in the Diagnosis and Management of Hypertension // Diabetes Care. 2013. V. 36, Suppl 2. P.S307–S311.

Ruehlmann D.O., Mann G.E. Rapid nongenomic vasodilator actions of oestrogens and sex steroids // Curr Med Chem. 2000. V.7. P.533–541. [PubMed: 10702623].

Estradiol-treated mesenchymal stem cells improve myocardial recovery after ischemia / G.S. Erwin, P.R. Crisostomo, Y. Wang et al. // J Surg Res. 2009. V.152. P.319–324. [PubMed: 18511080].

Estradiol stimulates capillary formation by human endothelial progenitor cells: role of estrogen receptor-alpha/beta, heme oxygenase 1, and tyrosine kinase / I. Baruscotti, F. Barchiesi, E.K. Jackson et al. // Hypertension. 2010. V.56. P.397–404. [PubMed: 20644008].

Selective estrogen receptor-alpha agonist provides widespread heart and vascular protection with enhanced endothelial progenitor cell mobilization in the absence of uterotrophic action / C. Bolego, G. Rossoni, G.P. Fadini et al. // FASEB J. 2010. V.24. P.2262–2272.

Гелис Л.Г. Основные аспекты патогенеза, диагностики и лечения острого коронарного синдрома без стойкого подъема сегмента ST на ЭКГ // Медицинские новости. 2003. №9. С. 27-32.

Беловол А.Н., Князькова И.И. Терапевтический потенциал мельдония при остром коронарном синдроме // Ліки України. 2012. №1. С. 48-53.

Зупанец И.А., Шебеко С.К., Отришко И.А. Значение элементов синергической политропности в механизме реализации фармакологического потенциала препарата Капикор // Therapia. 2015. № 5. С. 48-50.

Корж А.Н., Краснокутский С.В., Васькив Н.Н. Возможности медикаментозной коррекции дисфункции эндотелия у больных хронической ишемической болезнью сердца // Серце і судини. 2015. № 2. С.50-55.

Dzerve V. MILSS I Study Group. A Dose-Dependent Improvement in Exercise Tolerance in Patients With Stable Angina Treated With Mildronate: A Clinical Trial «MILSS I» // Medicina (Kaunas). 2011. V.47, N 10. P.544–551.

Посненкова О.М., Киселев А.Р., Шварц В.А. Влияние терапии препаратом Кардионат на качество жизни у больных острым инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST в раннем постинфарктном периоде // Concilium medicum. 2010. № 5. С.94-98.

Гордеев И.Г., Лучинкина Е.Е., Хегай С.В. Коррекция дисфункции миокарда у больных стабильной стенокардией, подвергшихся коронарной реваскуляризации, на фоне приема цитопротектора милдроната // Рос. кардиологический журн. 2009. №2. С.54–58.

Сьяксте Н.И., Дзинтаре М.Я., Калвиньш И.Я. Роль индукции NO в механизме действия цитопротектора Капикора – оригинального регулятора эндотелиальной функции // Медичні перспективи. 2012. Т. 17, № 2. С.4-13.

Титов В.Н. Анатомические и функциональные основы эндотелий-зависимой вазодилатации, оксид азота и эндотелин // Российский кардиологический журнал. 2008. № 1. С. 71- 85.

ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology /M. Roffi, C. Patrono, J.P. Collet et al// Europ.Heart J. 2015. V. 37. P.267–315.

Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації: гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST: Наказ МОЗ України від 03.03.2016 р. № 164. Київ, 2016. 78 с.

Менопауза: міждисциплінарні аспекти: навчальний посібник / Заремба Є.Х., Гжегоцький М.Р., Шатинська–Мицик І.С. та ін.; ЛНМУ. Львів, 2012. 121с.

Estradiol assays: applications and guidelines for the provision of clinical biochemistry service / W.A. Ratcliff, G.D. Carter et al. // Ann. Clin. Biochem. 1988. V. 25. P. 466-483.

Enzymatic Determination of Total serum Cholesterol / C.C. Allain, L.S. Poon, C.S.G. Chan et al. // Clin. Chem. 1974. V. 20. P. 470.

Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии. Минск, 1982. 367 с.

Glycosylated hemoglobins: increased glycosylation of hemoglobin A in diabetic patients / K.H. Gabbay, J.M. Sosenko, G.A. Banuchi et al. // Diabetes. 1979. V. 28. P. 337-340.

Горячковський А.М. Клиническая биохимия. Одеса, 1998. С. 335-336; 367; 370-372.

Cockcroft D.W. Gault, M.H Prediction of Creatinine Clearance from Serum Creatinine // Nephron. 1976. V.16. P.31–41.

Системное воспаление у пациентов с ишемической болезнью сердца: взаимосвязь с клиническим течением и наличием факторов риска / М.И. Лутай, И.П. Голикова, С.И. Деяк, В.А. Слободской // Укр. медичний часопис. 2003. №2. С. 80-83.

Коробейникова Э.Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лаб. дело. 1989. №7. С. 8.

Willerson J.T., Kereiakes D.J. Endothelial dysfunction // Circulation. 2003. V.108. P. 2060–2061.

Значення добового моніторування артеріального тиску у практиці сімейного лікаря: методичні рекомендації / Укл.: Гечко М.М., Чубірко К.І., Чопей І.В. та ін. Ужгород, 2014. 24 с.

Краснов Л.А., Олейник В.П. Суточное мониторирование артериального давления. Технические средства электронной и компьютерной диагностики в медицине: учебное пособие / Национальный аэрокосмический ун-т им. Н.Е. Жуковского «Харьковский авиационный институт». Харьков, 2014. 56 с.

Рогоза А.Н., Агальцов М.В., Сергеева М.В. Суточное мониторирование артериального давления: варианты врачебных заключений и комментарии. Нижний Новгород: ДЕКОМ, 2005. 64 с.

Біостатистика / В.Ф. Москаленко, О.П. Гульчій, М.В. Голубчиков та ін. К.: Книга плюс, 2009. 184 с.