Досвід застосування інтерактивних методів для оптимізації навчального процесу при вивченні трансфузіології на етапі післядипломного навчання
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Основним пріоритетом розвитку сучасної медичної післядипломної освіти є постійне удосконалення навчально-методичних підходів для підготовки лікарів, внесення доповнень і змін до навчальних планів і програм відповідно до потреб практичної ланки охорони здоров’я. На сучасному етапі відбувається інтеграція вищої освіти України до Європейського освітнього простору. Затверджений Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. передбачає впровадження сучасних європейських інноваційних технологій у функціонування системи вищої освіти (принцип автономії навчальних закладів вищої освіти, поєднання освіти і науки, впровадження власних програм освітньої, наукової, науково-технічної і інноваційної діяльності тощо).
Мета дослідження: аналіз доступних літературних джерел щодо застосування інтерактивних методів для оптимізації навчального процесу при вивченні трансфузіології на етапі післядипломного навчання.
Матеріали та методи. Результати досліджень находили у базах даних Scopus, JAMA, Scolar, NCBI, Cochrane Library и PubMed за період 2008–2018 рр. за ключовими словами, що мають відношення до застосування інтерактивних методів для оптимізації навчального процесу при вивченні трансфузіології на етапі післядипломного навчання незалежно від їх дизайну. Авторами були застосовані наступні методи: інформаційно-аналітичний, бібліосемантичний, системного підходу, структурно-логічного аналізу і порівняльного контент-аналізу.
Результати. У статті викладені результати аналізу якості навчання лікарів із застосуванням інтерактивних технологій і його методичного забезпечення з трансфузіології на кафедрі гематології і трансфузіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ, Україна) як важливого компоненту у системі ефективного управління підготовкою спеціалістів. Інтерактивний семінар дозволяє поєднувати управлінську роль викладача з високою активністю слухачів на тлі застосування сучасних інтерактивних технологій. Викладання програмного матеріалу здійснюється шляхом активізації знань слухачів як ретроспективних, побудованих на базі міждисциплінарних знань, так і нових, які слухач отримує під час семінару від викладача і самостійного мислення. Ефективність засвоєння курсу значно підвищується за рахунок застосування мультимедійних технологій, перевагами яких є одночасне використання декількох каналів сприйняття слухачів – активізація візуального каналу, можливості створення динамічних наглядних навчальних матеріалів, тривимірної візуалізації навчальних об’єктів тощо. Головними критеріями педагогічної і психологічної ефективності семінару є наступні: активізація у слухачів зацікавленості і мотивації, прояви емоційної реакції через подив, парадоксальність, виникнення пізнавальної потреби у подальшому самостійному пошуку, поштовху в професійному розвитку особистості лікаря під впливом спеціаліста-викладача. Слухачі навчаються критично мислити, вирішувати складні питання на підставі аналізу обставин і брати участь у дискусіях. Інтерактивне навчання виключає домінування як одного виступаючого, так і одної думки над іншими. Використовуються такі інтерактивні форми, як круглий стіл, дебати, ділові і рольові ігри, навчальні групові дискусії.
Заключення. Застосування інтерактивних методів навчання є перспективним у післядипломній медичній освіті, позаяк удосконалює загальну культуру спілкування і соціальної поведінки у цілому, спонукає спеціаліста до постійної творчості, професійного і особистісного росту.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Arinsburg S.A., Skerrett D.L., Fridman M.T. et al. (2012) A survey to assess transfusion medicine education needs for clinicians. Transfus. Med., vol. 22, no. 1, pp. 44–51. https://doi.org/10.1111/j.1365-3148.2011.01118.x
Berndt A., Murray C.M., Kennedy K. et al. (2017) Effectiveness of distance learning strategies for continuing professional development (CPD) for rural allied health practitioners: a systematic review. BMC Med. Educ., vol. 17, no. 1, pp. 117. https://doi.org/10.1186/s12909-017-0949-5
Eder A. F. (2016) Continuing medical education program in transfusion. Transfusion, vol. 56, no. 2, pp. 369. https://doi.org/10.1111/trf.13480
Karp J.K., Weston C.M., King K.E. (2011) Transfusion medicine in American undergraduate medical education. Transfusion, vol. 51, no. 11, pp. 2470–2479. https://doi.org/10.1111/j.1537-2995.2011.03154.x
Morgan S., Rioux-Masse B., Oancea C., Cohn C., Harmon J., Konia J., Konia M. (2015) Simulation-based education for transfusion medicine. Transfusion, vol. 55, no. 4, pp. 919–925. https://doi.org/10.1111/trf.12920
Panzer S., Engelbrecht S., Cole-Sinclair M.F. et al. (2013) Education in transfusion medicine for medical students and doctors. Vox Sang., vol. 104, pp. 250–272. https://doi.org/10.1111/j.1423-0410.2012.1661.x
Pyatnytskyi Yu. S., Oleksina N. O., Stetsyuk R. A., Melnyk I. V., Farion T.I. (2016) Nalezhne zabezpechennja vyshchoi osvity navchalnoju knygoju – nevid’jemna skladova zabezpechennja osvitnjoi dijal’nosti [Appropriate provision of higher education with text book – inseparable part of educational quality]. Medychna osvita/Medical education, no. 2(70), pp. 40–49. https://doi.org/10.11603/me.v0i2.6212
Strauss R.G. (2010) Transfusion medicine education in medical school: only the first of successive steps to improving patient care. Transfusion, vol. 50, no. 6, pp. 1632–1635. https://doi.org/10.1111/j.1537-2995.2010.02739.x