Вікові особливості гемодинамічних показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки та підвищеній масі тіла
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення особливостей впливу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) / стеатоз, поєднаної з підвищеною масою тіла (ПМТ), на показники швидкості кровотоку магістральних артерій шиї серед різних вікових груп.
Матеріали та методи. Усього було обстежено 290 пацієнтів. Порівнювались показники швидкості кровотоку у 150 пацієнтів з НАЖХП та ПМТ та показники швидкості кровотоку 140 пацієнтів контрольних груп з нормальною масою тіла (НМТ) без патології печінки. Обстежені були розподілені на чотири вікові групи (за критерієм ВООЗ): 1-а вікова група – від 25 до 34 років, 2-а група – від 35 до 44 років, 3-я група – від 45 до 59 років, 4-а група – від 60 до 75 років. Проаналізовано показники швидкості кровотоку магістральних артерій шиї, отримані під час комплексного дуплексного обстеження (режим колірного допплерівського картування/КДК і допплер обстеження).
Результати. Встановлене зниження показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї у пацієнтів усіх вікових груп порівняно з контрольними групами, виявлена вікова різниця між групами. Встановлений достовірний зворотний кореляційний зв’язок між ІМТ та показниками швидкості кровотоку (р<0,05), товщиною комплексу інтима-медіа та показниками швидкості кровотоку (р<0,05) у пацієнтів обстежених груп.
Заключення. Зміни показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї, що виявлені при комплексному дуплексному обстеженні, є результатом впливу НАЖХП (стеатоз) та ПМТ з достовірними (р<0,05) відмінностями у всіх вікових групах.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Анохіна Г.А., Харченко В.В., Бойко С.В. Дієтична та медикаментозна терапія неалкогольного стеатогепатиту // Здоров’я України. – 2009. – № 6/1. – С. 55–56.
Бабак О.Я., Колесникова Е.В., Сытник К.А., Куринная Е.Г. Профилактические мероприятия при неалкогольной жировой болезни печени: существует ли способ снизить риск развития заболевания? // Сучасна гастроентерологія. – 2013. – № 5 (73). – С. 112–117.
Бабак О.Я., Колесникова Е.В. Неалкогольная жировая болезнь печени и кардиоваскулярный риск: современный взгляд на проблему. Оптимизация терапии // Новости медицины и фармации. – 2012. – № 8 (410). Full text
Дедов И.И., Мельниченко Г.А. Ожирение. – М.: Мед. информ. агентство, 2004. – 456 с.
Лелюк В.Г., Лелюк С.Э. Ультразвуковая ангиология. 3-е изд., доп. и перер. – М.: Реальное Время, 2007. – 322 c.
Звягінцева Т.Д., Чернобай А.І. Метаболический синдром и органы пищеварения // Здоров’я України. – 2009. – № 6/1. – С. 38–39. Full text
Куликов В.П., Хореев Н.Г., Герасименко И.Н. и др. Цветовое дуплексное сканирование сосудов в диагностике патологической извитости сонных артерий // Эхография. – 2000. – № 2. – С. 147–154.
Передерий В.Г. Ожирение: междисциплинарный вызов медицине XXI века // Здоров’я України. – 2010. – № 10. – С. 22–24. PDF
Ткач С.М., Передерий В.Г. Гастроэнтерологические последствия избыточной массы тела и ожирения // Здоров’я України. – 2007. – № 1. – С. 54–55. Full text
Ультразвуковая диагностика сосудистых заболеваний. Второе издание Куликов В.П. Фирма СТРОМ, 2011. – 512 c.
Bhatia L.S. et al. Non-alcoholic fatty liver disease: a new and important cardiovascular risk factor? // Eur. Heart J. – 2012. – Vol. 33. – P. 1190–1200. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehr453
Fabbrini E., Sullivan S., Klein S. Obesity and nonalcoholic fatty liver disease: biochemical, metabolic, and clinical implications // Hepatology. – 2010. – Vol. 51. – P. 679–689. https://doi.org/10.1002/hep.23280