Діагностика синдрому надмірного бактеріального росту і лактазної недостатності у хворих із синдромом подразненого кишечнику у практиці сімейного лікаря
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: підвищення якості діагностики синдрому подразненого кишечнику (СПК) з урахуванням стану кишкової мікробіоти і лактазної недостатності шляхом науково-практичного обґрунтування застосування водневих дихальних тестів у рутинній практиці сімейного лікаря.
Матеріали та методи. Обстежено 150 пацієнтів із СПК. У 32 хворих на СПК використано водневі тести з лактулозою і глюкозою. Тести виконували за допомогою апарата Advanced Hydrogen Breath Testing (Micro H2 Meter). З метою дослідження діагностичної цінності лактозного дихального тесту (ЛДГ) в якості методу порівняння було обрано біохімічне дослідження активності лактази в біоптаті постбульбарного відділу дванадцятипалої кишки (ДПК). Було обстежено 30 осіб (15 чоловіків та 15 жінок) із синдромом подразненої кишки та анамнестично запідозреною ЛН.
Результати. СПК частіше зустрічався у жінок (67,3%), співвідношення жінок і чоловіків серед обстежених хворих становило 2:1. З різних форм СПК переважав варіант СПК-З у 69 (46,0%) хворих, пацієнтів з СПК-Д було 32 (21,3%), а осіб із СПК-Зм було 49 (32,7%). У хворих на СПК було знайдено СНБР у 37,5% випадків. Була встановлена чутливість, специфічність глюкозного дихального тесту: чутливість становить 83,3%, специфічність – 84,9%. Була встановлена чутливість, специфічність лактозного дихального тесту: чутливість становить 85,7%, специфічність – 81,3%. Зниження активності лактази виявлено у 50% хворих на СПК.
Заключення. У хворих на синдром подразненого кишечнику для діагностики синдрому надмірного бактеріального росту і лактазної недостатності доцільно використовувати водневі глюкозний та лактулозний дихальні тести, окремо чи в поєднанні, що підвищує достовірність результатів діагностики. Вони є неінвазивними, високоінформативними та корелюють з мікробіологічними методами.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Nellesen D, Yee K, Chawla A, Lewis BE, Carson RT. A systematic review of the economic and humanistic burden of illness in irritable bowel syndrome and chronic constipation // Journal of Managed Care Pharmacy. 2013 Nov-Dec;19(9):755–64. https://doi.org/10.18553/jmcp.2013.19.9.755
Маев И.В., Черемушкин С.В., Кучерявый Ю.А. Синдром раздраженного кишечника. Римские критерии IV. О роли висцеральной гиперчувствительности и способах ее коррекции. ГБОУ ВПО МГМСУ им. А.И. Евдокимова Минздрава России, Каф. пропедевтики внутренних болезней и гастроэнтерологии. – М.: Прима Принт, 2016.
Lacy B.E., Mearin F., Chang L. et al. Bowel disorders // Gastroenterol. – 2016. – Vol. 150. – P. 1393–1407. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.031
Hillilä M.T., Färkkilä N.J., Färkkilä M.A. Societal costs for irritable bowel syndrome a population based study. Scand. J. Gastroenterol. 2010, 45, 582–591. https://doi.org/10.3109/00365521003637211
Kennedy P.J., Cryan J.F., Dinan T.G., Clarke G. Irritable bowel syndrome: A microbiome-gut-brain axis disorder? World J. Gastroenterol. 2014, 20, 14105–14125. https://dx.doi.org/10.3748%2Fwjg.v20.i39.14105
Chumpitazi B.P., Shulman R.J. Underlying molecular and cellular mechanisms in childhood irritable bowel syndrome. Mol. Cell. Pediatr. 2016, 3, 11. https://doi.org/10.1186/s40348-016-0036-8
Eamonn M.M. Quigley The Gut-Brain Axis and the Microbiome: Clues to Pathophysiology and Opportunities for Novel Management Strategies in Irritable Bowel Syndrome (IBS) // Journal of Clinical Medicine 2018 Jan; 7(1): 6. https://doi.org/10.3390/jcm7010006
Saulnier D., Riehle K., Mistretta T.-A., Diaz M.-A., Mandal D., Raza S., Weidler E.M., Qin X., Coarfa C., Milosavljevic A. et al. Gastrointestinal Microbiome Signatures of Pediatric Patients with Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterology 2011, 141, 1782–1791. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2011.06.072
Chassard C., Dapoigny M., Scott K.P., Crouzet L., Del’homme C., Marquet P., Martin J.C., Pickering G., Ardid D., Eschalier A. et al. Functional dysbiosis within the gut microbiota of patients with constipated-irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther. 2012, 35, 828–838. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2012.05007.x
Дорофеев А.Е., Руденко М.М., Швец Н.И., Снисаревская Т.П. Лечение синдрома раздраженного кишечника. Место пробиотиков // Сучасна гастроентерологія. – 2018. – № 2 (100). – С. 77–82.
Chachu K.A., Osterman M.T. How to Diagnose and Treat IBD Mimics in the Refractory IBD Patient Who Does Not Have IBD.// Inflammatory Bowel Diseases 2016 May;22(5):1262–74. https://doi.org/10.1097/MIB.0000000000000726
Хавкин А.И. Лактазная недостаточность / Хавкин А.И., Жихарева Н.С. // Гастроэнтерология. – 2009. – № 1. – С. 23–27.
Pyleris E, Giamarellos-Bourboulis E.J., Tzivras D, Koussoulas V, Barbatzas C, Pimentel M. The prevalence of overgrowth by aerobic bacteria in the small intestine by small bowel culture: relationship with irritable bowel syndrome.// Digestive Diseases and Sciences 2012 May; 57(5):1321–9. https://doi.org/10.1007/s10620-012-2033-7
Передерий В.Г., Пучков К.С., Чернявский В.В. Визначення та порівняння діагностичної цінності 13С-лактозного дихального тесту та водневого дихального тесту з лактозою у визначенні дефіциту лактази // Науковий вісник. – 2009. – № 3. – С. 108–112.
Harper, Malwina M. Naghibi and Garcha D. Review The Role of Bacteria, Probiotics and Diet in Irritable Bowel Syndrome // Foods. 2018 Jan 26;7(2). https://doi.org/10.3390/foods7020013
