Поширеність основних факторів кардіоваскулярного ризику в осіб літнього віку з ішемічною хворобою серця, які померли від кардіоваскулярних захворювань, та прогностична значущість зазначених показників

Анотація

Поширеність основних факторів кардіоваскулярного ризику (КВР) в осіб літнього віку з ішемічною хворобою серця (ІХС), які померли від кардіоваскулярних захворювань, та прогностична значущість означених показників.

Мета дослідження: оцінювання поширеності основних факторів КВР в осіб літнього віку, які померли від кардіоваскулярних захворювань та визначення прогностичної значущості зазначених показників.

Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне оцінювання історій хвороб 454 пацієнтів з ІХС, які проходили стаціонарне лікування в кардіологічному відділенні ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМНУ» за період 1997–2017 р. Усі обстежені були вперше госпіталізовані у стаціонар та в подальшому спостерігались з основним діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруження I–IV ФК. У подальшому хворі спостерігалися протягом 5–20 років (середній термін спостереження – 10 років), до досягнення кінцевої точки. В якості кінцевої точки було взято кардіоваскулярну смерть.

Результати. У результаті аналізу даних доведено, що найпоширенішими факторами кардіоваскулярної смерті у хворих на ІХС віком понад 60 років виявились артеріальна гіпертензія, цукровий діабет (ЦД), гіперхолестеринемія, куріння. За наявності куріння достовірно знижує тривалість життя на 5 років, ЦД – ще на 4 роки. Водночас визначальними показниками, що впливали на тривалість життя, були ЛПНЩ, глюкоза, частота серцевих скорочень, а також рівень САТ, підвищення якого у хворих на ІХС асоціювалося зі скороченням тривалості життя.

Заключення. 1. У хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) віком понад 60 років виявлено одночасне поєднання трьох і більше факторів ризику (ФР), що свідчить про необхідність активного комплексного підходу до їх корекції у більш молодому віці. За наявності ФР – куріння – достовірно знижується тривалість життя на 5 років, цукрового діабету (ЦД) – ще на 4 роки.

2. Найпоширенішими факторами кардіоваскулярної смерті у хворих на ІХС віком понад 60 років виявились артеріальна гіпертензія, ЦД, гіперхолестеринемія, куріння, які значною мірою асоціюються з можливістю медикаментозної корекції.

3. У результаті регресійного аналізу доведено, що вагомий вплив на тривалість життя має рівень ЛПНЩ, глюкоза, частота серцевих скорочень, а також рівень САТ, підвищення якого у хворих на ІХС асоціювалося зі скороченням тривалості життя.