Поширеність основних факторів кардіоваскулярного ризику в осіб літнього віку з ішемічною хворобою серця, які померли від кардіоваскулярних захворювань, та прогностична значущість зазначених показників
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Поширеність основних факторів кардіоваскулярного ризику (КВР) в осіб літнього віку з ішемічною хворобою серця (ІХС), які померли від кардіоваскулярних захворювань, та прогностична значущість означених показників.
Мета дослідження: оцінювання поширеності основних факторів КВР в осіб літнього віку, які померли від кардіоваскулярних захворювань та визначення прогностичної значущості зазначених показників.
Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне оцінювання історій хвороб 454 пацієнтів з ІХС, які проходили стаціонарне лікування в кардіологічному відділенні ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМНУ» за період 1997–2017 р. Усі обстежені були вперше госпіталізовані у стаціонар та в подальшому спостерігались з основним діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруження I–IV ФК. У подальшому хворі спостерігалися протягом 5–20 років (середній термін спостереження – 10 років), до досягнення кінцевої точки. В якості кінцевої точки було взято кардіоваскулярну смерть.
Результати. У результаті аналізу даних доведено, що найпоширенішими факторами кардіоваскулярної смерті у хворих на ІХС віком понад 60 років виявились артеріальна гіпертензія, цукровий діабет (ЦД), гіперхолестеринемія, куріння. За наявності куріння достовірно знижує тривалість життя на 5 років, ЦД – ще на 4 роки. Водночас визначальними показниками, що впливали на тривалість життя, були ЛПНЩ, глюкоза, частота серцевих скорочень, а також рівень САТ, підвищення якого у хворих на ІХС асоціювалося зі скороченням тривалості життя.
Заключення. 1. У хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) віком понад 60 років виявлено одночасне поєднання трьох і більше факторів ризику (ФР), що свідчить про необхідність активного комплексного підходу до їх корекції у більш молодому віці. За наявності ФР – куріння – достовірно знижується тривалість життя на 5 років, цукрового діабету (ЦД) – ще на 4 роки.
2. Найпоширенішими факторами кардіоваскулярної смерті у хворих на ІХС віком понад 60 років виявились артеріальна гіпертензія, ЦД, гіперхолестеринемія, куріння, які значною мірою асоціюються з можливістю медикаментозної корекції.
3. У результаті регресійного аналізу доведено, що вагомий вплив на тривалість життя має рівень ЛПНЩ, глюкоза, частота серцевих скорочень, а також рівень САТ, підвищення якого у хворих на ІХС асоціювалося зі скороченням тривалості життя.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Державна служба статистики України: офіційний сайт. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Європейська база даних статистичної інформації «Здоров’я для всіх» [Електронний ресурс].
Горбась І.М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: поширеність і контроль / І.М. Горбась // Здоров’я України. – 2007. – № 21. – С. 62–63. Full text
Коваленко В.М. Проблеми здоров’я і тривалості життя в сучасних умовах / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький // Посібник. – 2017. – С. 42–43.
Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична проблема / за ред. Коваленка В.М., Корнацького В.М. – К., 2014. – 280 с.
Nakamura Y. Combined cardiovascular risk factors and outcome: NIPPON Data 80, 1980–1994 // Circulation Journal, 2006;70(8): 960–4. https://doi.org/10.1253/circj.70.960
Salomon J.A., Wang H., Freeman M.K., et al. Healthy life expectancy for 187 countries, 1990–2010: a systematic analysis for the Global Burden Disease Study 2010 // The Lancet 2012; 380: 2144–62. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61690-0