Модифікація програми преконцепційної підготовки на етапі планування вагітності з урахуванням психоемоційного стану жінок
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Перебіг нормальної вагітності супроводжується значними змінами функціонування практично усіх фізіологічних систем і напруженням пристосувальних процесів до нових вимог, а ускладнений період вагітності є надзвичайно сильним психоемоційним фактором.
Мета дослідження: встановлення структури та поширеності типів психологічного компоненту гестаційної домінанти (ПКГД) з урахуванням показників психоемоційного статусу у жінок, оцінювання його впливу на показники репродуктивних втрат та ускладнений перебіг вагітності, розроблення модифікованого комплексу прегравідарної підготовки.
Матеріали та методи. Для розв’язання поставлених завдань було проведено експериментально-психодіагностичне дослідження та поглиблене клінічне і лабораторно-інструментальне обстеження 120 пацієнток з обтяженим репродуктивним анамнезом, які проходили прегравідарну підготовку на базі Центру свідомого батьківства «Дівія». Оцінку психологічної компоненти гестаційної домінанти проводили за методикою «Тест ставлень вагітної» за Добряковим І.В., модифікованою для пацієнток, які планують вагітність. Також було використано тести Спілберга та Бека для оцінювання рівня особистісної та реактивної тривожності та ознак депресії. Стан вегетативної нервової системи оцінювали за основними характеристиками: вегетативний тонус, вегетативний індекс (ВІ) Кердо, вегетативна реактивність та вегетативне забезпечення діяльності (ортостатична проба). Для оцінювання ефективності запропонованої прегравідарної підготовки із 120 жінок, де було оцінено тип ПКГД, було виділено 70 пацієнток з тривожним та депресивним типом ПКГД, які сформували дві групи: основну – 35 жінок, що отримала запропонований комплекс психологічної та медикаментозної корекції, та групу порівняння – 35 пацієнток, прегравідарна підготовка яких включала традиційну, відповідно до сучасних настанов, фолатотерапію.
Результати. Експериментально-психодіагностичне дослідження дозволило встановити значний відсоток несприятливих щодо перебігу вагітності типів ПКГД, серед яких найбільш вагомими були тривожний та депресивний типи. Першочергову увагу щодо особливостей перебігу вагітності заслуговують відмінності у частоті передчасних пологів, резистентності до лікування прееклампсії та частці аномалій пологової діяльності, медикаментозної корекції, які у 2,6 разу переважали у випадку тривожного та депресивного типів ПКГД.
Заключення. Запропонована прегравідарна підготовка, модифікована диференційованим комплексом психологічної корекції та медикаментозним пакетом із включенням нейропротекторів та рослинних адаптерів, дозволила не тільки посилити адаптаційні механізми на етапі планування вагітності, але і суттєво знизити частку гестаційних ускладнень у процесі її моніторингу.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Блох М.Е. Личностные и социально-психологические характеристики женщин репродуктивного возраста с гинекологической патологией на этапе планирования беременности [дисcертация]. СПб; 2012. 162 с.
Венцківський Б.М. Прогнозування невиношування вагітності шляхом комплексної оцінки соматотипологичного та психологічного статусу вагітної / Б.М. Венцківський, А.Л. Костюк, О.О. Бєлов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2011. – № 6. – С. 70–72.
Воробей Л.І. Сучасні аспекти діагностики та профілактики ускладнень вагітності у жінок з перинатальними втратами в анамнезі // Сімейна медицина. 2016;3(65):148–152. PDF
Гасюк М.Б., Іщук О., Шевчук Г. Використання психомалюнку для психологічної підготовки вагітної жінки до пологів (30–40 тижні вагітності). Психологія і суспільство. 2006;3:140–148. PDF
Добряков И.В. Разработка и валидизация методики определения варианта психологического компонента гестационной доминанты / И.В. Добряков // Психическое здоровье, 2011. – № 9. – С. 75–80.
Захаров Р.И., Ефанова Т.С. Влияние психоэмоционального состояния и психосоматических заболеваний на развитие психических расстройств у беременных с привычным невынашиванием // Психотерапия. – 2011. – № 10. – С. 8–9.
Флейшман А.Н. Методы оценки психоэмоционального и вегетативного статуса у беременных женщин / А.Н. Флейшман. – Новосибирск, 2012. – 222 с.
Kwon M.K., Bang K.S. Relationship of prenatal stress and depression to maternal-fetal attachment and fetal growth. J Korean Acad Nurs. 2011;41(2):276–83. https://doi.org/10.4040/jkan.2011.41.2.276