Вплив L-аргініну аспартат на плазмовий гемостаз у пацієнтів з гіпертонічною хворобою ІІ стадії із супутньою гіперурикемією

Анотація

Поширеність гіпертонічної хвороби (ГХ) зростає у багатьох країнах і є важливим фактором ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. Встановлені фактори ризику ГХ включають старіння, дисліпідемію, цукровий діабет. В останній час активно вивчається роль підвищеного рівня сечової кислоти як фактора ризику розвитку атеросклерозу, ендотеліальної дисфункції та гіпертонії.

Мета дослідження: аналіз впливу L-аргініну аспартат на показники плазмового гемостазу як гемостазіологічної складової, яка відображає тяжкість ендотеліальної дисфункції у пацієнтів із ГХ ІІ стадії із супутньою гіперурикемією.

Матеріали та методи. Було обстежено 74 пацієнти (43 особи чоловічої статті та 31 особа жіночої статі), середній вік яких становив 55,86±6,34 року. Усіх хворих було розподілено на дві групи. У першу (І) групу увійшли 26 хворих на артеріальну гіпертензію з нормальним рівнем сечової кислоти, у другу (ІІ) групу – 34 пацієнта з артеріальною гіпертензією із супутньою гіперурикемією. У контрольну групу увійшли 14 практично здорових осіб, співставних за віком та статтю.

Результати. Під час лікування L-аргініном аспартат рівень фібриногену знизився на 17,9% (p=0,05) у хворих на ГХ та на 25,4% (p<0,001) у хворих на ГХ із супутньою гіперурикемією; тромбіновий час збільшився у хворих І групи на 40,2% (p<0,001), у хворих ІІ групи – на 65,8% (p<0,001). Збільшення розчинних фібринмономерних комплексів спостерігається у всіх групах хворих: у групі хворих на ГХ без гіперурикемії на 39,2% (p<0,001), при поєднаній патології – на 34,6% (p<0,001) порівняно з вихідними показниками даних груп пацієнтів. З боку антикоагулянтної системи спостерігали підвищення рівня АТІІІ на 27,3% (p<0,01) у хворих на ГХ та на 23,4% (p<0,01) у хворих з поєднаною патологією; збільшення рівня ПС на 8,99% (p<0,05) у І групі пацієнтів та на 11,26% (p<0,01) у ІІ групі пацієнтів. Показники фібринолітичної системи крові такі, як Хагеман-залежний фібриноліз зменшувався на 33,8%(p<0,001) у І групі пацієнтів та на 32,1% у ІІ групі пацієнтів, плазміноген у І групі збільшувався на 22,6%(p<0,01), у ІІ групі – на 27,8% (p<0,001).

Заключення. Використання L-аргініну аспартат у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з гіперурикемією в якості вторинної профілактики забезпечує покращення показників плазмового гемостазу та чинить опосередкований вплив на активність запалення як складової серцево-судиного континуума.