Прогнозування ризику розвитку ранніх гестаційних ускладнень у жінок з хронічними гастритами
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення факторів ризику розвитку ранніх гестаційних ускладнень та їх прогностичне значення у вагітних з хронічними гастритами.
Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних з ранніми гестаційними ускладненнями (загроза перериванні вагітності – ЗПВ, блювання вагітних, мимовільний викидень, завмерла вагітність) у терміни 8–12 тиж, які були розподілені на дві групи: 1-а група – 58 вагітних з хронічними гастритами та 2-а група – 62 жінки без гастритів. В якості факторних ознак аналіз проводили для 6 показників: наявність гастриту, рівні гастрину-17(G-17), прогестерону, естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ) та наявність H.pylory. Для відбору значущих факторних ознак використано метод покрокового відкидання/додавання (Stepwise при критичному порозі включення ознаки р<0,1 та порозі виключення р>0,2).
Результати. При відборі ознак, що пов’язані з ризиком загрози переривання вагітності, виявлено 3 факторні ознаки: наявність гастриту, рівні гастрину (G-17), прогестерону. Модель прогнозування ризику, що побудована на цих ознаках, адекватна, χ2=25,7; p<0,001). Виявлено зростання (p=0,01) ризику ЗПВ при підвищенні рівня прогестерону, ВШ = 1,4 (95% ВІ 1,1–1,7) на кожні 10 одиниць зростання показника. Виявлено більший (p<0,001) ризик ЗПВ у вагітних із гастритом, ВШ = 5,4 (95% ВІ 2,2–13,2) порівняно з вагітними без гастритів. При відборі ознак, пов’язаних з ризиком виникнення блювання вагітних, було виявлено 2 факторні ознаки: наявність гастриту та Н.pylori. Модель прогнозування ризику, побудована на цих ознаках, адекватна (χ2=13,8; p=0,001). Виявлено зростання (p=0,03) ризику блювання вагітних за наявності Н.pylori, ВШ = 2,9 (95% ВІ 1,1–7,6) порівняно з вагітними без Н.pylori. При відборі ознак, пов’язаних з ризиком у вагітних самовільного викидня, виявлено 2 факторні ознаки: наявність гастриту та ХГЛ. Модель прогнозування ризику, побудована на цих ознаках, адекватна (χ2=7,7; p=0,02). За результатами аналізу виявлено зменшення (p=0,04) ризику виникнення самовільного викидня при підвищенні рівня хоріонічного гонадотропіну, ВШ = 0,94 (95% ВІ 0,89–0,99) на кожні 1000 одиниць зростання показника. Виявлено більший (p=0,05) ризик виникнення самовільного викидня для вагітних із гастритом, ВШ = 2,7 (95% ВІ 1,0–7,1) порівняно з вагітними без гастритів. При відборі ознак, пов’язаних з ризиком вагітності, що не розвивається, виявлено 1 факторна ознака – рівень прогестерону. Модель прогнозування ризику, побудована на цій ознаці, адекватна (χ2=4,1; p=0,04). Виявлено тенденцію до зменшення (p=0,06) ризику вагітності, що не розвивається, при підвищенні рівня прогестерону, ВШ = 0,75 (95% ВІ 0,55–1,02) на кожні 10 одиниць зростання показника.
Заключення. Факторами ризику розвитку ранніх гестаційних ускладнень у вагітних з хронічними гастритами є гормональні та інфекційні чинники, вплив яких може спричинити зміни моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, обумовлювати зміни кислотності шлункового соку і зі свого боку призводити до розвитку закрепів та ендогенної інтоксикації, яка викликає нудоту та блювання. Характер змін та ступінь їх вираженості обумовлюють різні клінічні прояви гестаційних ускладнень: загрозу переривання, блювання вагітних, мимовільний викидень, вагітність, що завмерла.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Khashan A.S. Increased Risk of Miscarriage and Ectopic Pregnancy Among Women With Irritable Bowel Syndrome / A.S. Khashan, E.M. Quigley, R. McNamee // Clinical Gastroenterology and Hepatology. – 2012. – Vol. 10, № 8. – Р. 902–909. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2012.02.014
Shin G.H. Pregnancy and postpartum bowel changes: Constipation and fecal incontinence / G.H. Shin. E.L. Toto, R. Schey // The American Journal of Gastroenterology. – 2015. – Vol. 110. – Р. 521–529. https://doi.org/10.1038/ajg.2015.76
Гвасалия А.Г. Клиническое значение запоров при беременности: автореф. дис. ... канд. мед. наук. Москва, 2004. – 23 с.
Подзолкова Н.М. Клиническое значение запоров в развитии осложнений беременности и послеродового периода / Подзолкова Н.М., Назарова С.В. // Consilium medicum. – 2010. – № 6. – С. 50–54.
American college of gastroenterology Pregnancy in Gastrointestinal Disorders. 2nd edition. 2011. URL: https://gi.org/wp-content/uploads/2011/07/institute-PregnancyMonograph.pdf
Батрак Н.В. Иммунологические аспекты привычного невынашивания беременности / Н.В. Батрак, А.И. Малышкина, Н.В. Крошкина // Акушерство и гинекология. – 2014. – № 12. – С. 10–14.
In vitro spontaneous contractile activity of colonic smooth muscle in naive Lewis rats: Acute effect of gonadal hormones / [C. Baumgartner, T. Hubacher, M. Krayer та ін.]. // J Dig Dis. – 2017. – № 18. – С. 13–22. https://doi.org/10.1111/1751-2980.12438
Gregory J. J. Alpha-fetoprotein and beta-human chorionic gonadotropin: Their clinical significance as tumour markers [Електронний ресурс] / J.J. Gregory, J.L. Finlay // Drugs 57(4):463–7. – 1999. – Режим доступу до ресурсу: https://doi.org/10.2165/00003495-199957040-00001
Tang Y. R. Estrogen regulates the expression of small-conductance Ca-activated K+ channels in colonic smooth muscle cells / Y.R. Tang, W.W. Yang, Y. Wang. // Digestion. – 2015. – № 91. – С. 187–96. https://doi.org/10.1159/000371544
Hogan A.M. Oestrogen inhibits Human colonic motility by a non-genomic cell membrane receptor-dependent mechanism / A.M. Hogan, R. Kennelly, D. Collins. // Br J Surg. – 2009. – № 9. – С. 817–822. https://doi.org/10.1002/bjs.6612
Treatment of Chronic Functional Constipation during Pregnancy and Lactation / K. Charehbbaghi, D.R. Charehbbaghi, F. Wierrani, G. Sliutz. // Z Geburtshilfe Neonatol. – 2016. – № 220. – С. 9–15. https://doi.org/10.1055/s-0035-1554626
Interventions for treating constipation in pregnancy [Електронний ресурс] / [P. Rungsiprakarn, M. Laopaiboon, U.S. Sangkomkamhang та ін.] // Cochrane Database Syst Rev 4 (9). – 2015. – Режим доступу до ресурсу: CD011448. https://doi.org//10.1002/14651858.CD011448.pub2
