Особливості діагностики дистресу плода у вагітних з порушенням нейровегетативної регуляції
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: встановити причинно-наслідкові зв’язки між пренатальними стресовими змінами, порушеннями вегетативного забезпечення та розвитком дистресу плода у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі.
Матеріали та методи. Було обстежено 214 вагітних. В основну групу (І група) увійшли 104 вагітних з перинатальними втратами в анамнезі, у контрольну групу (ІІ група) – 110 жінок без обтяженого акушерського анамнезу. Досліджені групи були ідентичними за віком, терміном вагітності та паритетом пологів. Для дослідження стану вегетативної регуляції застосовували аналіз показників кардіоінтервалографії. Оцінювання адаптаційних реакцій здійснювали за показником активності регуляторних систем. Для вивчення гемодинамічної складової системи «мати–плацента–плід» проводили ультразвукове дослідження з допплерометрією.
Результати. У більшості жінок контрольної групи (82,7%) відзначали нормальну реактивність обох відділів вегетативної нервової системи. Вегетативна реактивність в основній групі була зміщена у бік симпатотонії у 48,1% жінок та гіперсимпатотонії у 34,6% пацієнток. Нормоадаптивний стан виявлений у 90% вагітних ІІ групи. У 50% пацієнток з обтяженим акушерським анамнезом встановлений гіпоадаптивний стан регуляторних систем. Ознаки плацентарної дисфункції зустрічалися у 46,2% вагітних основної групи та у 29,1% пацієнток групи контролю. УЗ-ознаки дистресу плода виявлені у 10,6% вагітних основної групи та у 2,7% жінок групи контролю. При цьому у 7,7% пацієнток основної групи дистрес плода виявляли при недоношеній вагітності. У контрольній групі передчасно розроджено з приводу дистресу плода 0,9% вагітних.
Заключення. У жінок з перинатальними втратами в анамнезі встановлена вегетативна дисфункція, яка проявляється гіперсимпатотонією, розладами регуляторно-адаптаційних механізмів, що спричинюють зниження функціональних резервів організму. У вагітних з перинатальними втратами в анамнезі на тлі встановлених вегетативних розладів відзначається більша частота плацентарної дисфункції з розвитком гемодинамічних порушень у системі «мати–плацента–плід» та дистресу плода.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Alder J, Fink N, Bitzer J, et al. Depression and anxiety during pregnancy: a risk factor for obstetric, fetal and neonatal outcome? A critical review of the literature. J Matern Fetal Neonatal Med. 2007; 20: 189–209. https://doi.org/10.1080/14767050701209560
Dunkel-Schetter C. Psychological science on pregnancy: stress processes, biopsychosocial models, and emerging research issues. Annu Rev Psychol. 2011; 62: 531–558. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.031809.130727
Littleton H, Breitkopf C, Berenson A. Correlates of anxiety symptoms during pregnancy and association with perinatal outcomes: a meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 2007; 196: 424–432. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2007.03.042
Talge N, Neal C, Glover V, et al. Antenatal maternal stress and long-term effects on child neurodevelopment: how and why? J Child Psychol Psychiatry. 2007; 48: 245–261. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.2006.01714.x
Vanden Bergh B, Mulder EJH, Mennes M, et al. Antenatal maternal anxiety and stress and the neurobehavioral development of the fetus and child: links and possible mechanisms. A review Neurosci Biobehav Rev. 2005; 29: 237–258. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2004.10.007
Bornstein M, Hahn C, Haynes O. Maternal personality, parenting cognitions, and parenting practices. Dev Psychol. 2011; 47: 658–675. https://dx.doi.org/10.1037%2Fa0023181
Боташева Т.Л. и др. Влияние метаболического гомеостаза на вегетативный статус женщин в зависимости от стереоизомерии функциональной системы «мать–плацента–плод» / Современные проблемы науки и образования. – 2016. – № 5. Full text
Михайлова К.П. Влияние состояния вегетативной нервной системы на течение беременности, родов и состояние новорожденного / Автореферат дисс … канд. мед. наук. – М., 2015.
Венцківська І.Б., Майданник О.Ф. Вплив психоемоційного навантаження на перебіг вагітності / Зб. наук праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2010. – С. 20–24.
Чехонацкая М.Л. и др. Особенности психоэмоционального статуса у беременных с фетоплацентарной недостаточностью / Саратовский научно-медицинский журнал 8.2 (2012). PDF
