Хронотропна недостатність як патофізіологічний механізм зниження толерантності до фізичного навантаження у хворих з артеріальною гіпертензією та клінічними ознаками серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка

Анотація

Мета дослідження: визначення внеску хронотропної недостатності (ХН) як одного з механізмів зниження толерантності до фізичного навантаження (ФН) у хворих із серцевою  недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНР ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).

Матеріали та методи. У проспективне дослідження були послідовно залучені 39 хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з клінічними симптомами та ознаками серцевої недостатності (СН), ФВ ЛШ ≥50% і ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ, а також 30 хворих із СН і ФВ ЛШ 40–49%. Хворим проводили визначення рівня N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники і проводили діастолічний стрес-тест при визначенні показника Е/е’ у межах 9–13 у.о. З урахуванням рівня NTproBNP і ФВ ЛШ хворі були розподілені на три групи. До групи 1 з рівнем NTproBNP <125 пг/мл увійшли 11 осіб, до групи 2 (NTproBNP ≥125 пг/мл) – 28, до групи 3 – 30 пацієнтів.

Результати. За результатами тесту з ДФН 72,7% пацієнтів групи 1 досягали субмаксимального ЧСС порівняно з 39,2% у групі 2 і 10% у групі 3 (р<0,05 і р<0,01). Час роботи і виконане навантаження у пацієнтів групи 1 перевищували такі в групах 2 і 3 (р<0,05 і р<0,01). Під час оцінювання ЧСС на проміжному етапі (50 В т) зазначали статистичну різницю між пацієнтами групи 1 і 2 (р<0,01). ХР і подвійний добуток на піку ФН у пацієнтів групи 1 перевищували такий у пацієнтів групи 2 і 3 (р<0,01). За результатами кореляційного аналізу, ці показники у пацієнтів групи 2 прямопропорційно корелювали з виконаним навантаженням (r=0,665; р<0,01 і r=0,665; р<0,02) і часом навантаження (r=0,587; р<0,01 і r=0,477; р<0,01), а DT; з часом виконаної роботи (r=0,435; р<0,01). Е/е’ при ФН зворотньопропорційно корелював з виконаним навантаженням (r=–0,419; р<0,01).

Заключення. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) ознаками серцевої недостатності (СН) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) з рівнем NTproBNP ≥125 пг/мл величина хронотропного резерву і подвійного добутку на піку ФН менші ніж у таких з рівнем NTproBNP <125 пг/мл порівняно з показниками у пацієнтів з СН з проміжною (40–49%) ФВ ЛШ. У пацієнтів з АГ, ознаками СН  і збереженою ФВ ЛШ з рівнем NTproBNP ≥125 пг/мл величина хронотропної резерву і подвійного добутку на піку ФН прямо пропорційно корелюють з виконаним навантаженням і часом роботи, а Е/е’ при ФН зворотньопропорційно корелює з виконаним навантаженням.