Прогностичне значення основних факторів кардіоваскулярного ризику у людей з ішемічною хворобою серця віком понад 60 років

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

В. Ю. Жарінова
І. С. Шаповаленко
Г. П. Войнаровська

Анотація

Мета дослідження: визначення межових рівнів факторів кардіоваскулярного ризику, що впливають на тривалість життя хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) віком понад 60 років.

Матеріали та методи. Проаналізовано 227 історій хвороб пацієнтів з ІХС віком 60–87 років (з 1925 до 1944 років народження): 107 чоловіків та 120 жінок. Усі обстежені були вперше госпіталізовані в стаціонар та в подальшому спостерігалися з основним діагнозом ІХС. Подальше спостереження за пацієнтами тривало від 3 до 25 років до досягнення кінцевої точки чи до останнього спостереження у 2017 році. Як кінцева точка було взято смерть пацієнта, на підставі якої вивчали показник тривалості життя (який визначався датою/віком смерті).

Результати. У результаті проведеного багатофакторного регресійного аналізу показано, що основний вплив на тривалість життя хворих на ІХС відіграють наявність артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету (ЦД) та ЛПНЩ. Пороговий рівень, який має прогностичне значення на тривалість життя хворих на ІХС, має показники САТ170 мм рт.ст. (p=0,04599), ДАТ –85 мм рт.ст. (p=0,00005), рівень ЛПНЩ – 2,9 ммоль/л (p=0,00094). У пацієнтів віком понад 60 років з ІХС та супутнім ЦД прогностичне значення має рівень глюкози 9,5 ммоль/л (p=0,01266).

Заключення. Визначено, що на показник тривалості життя пацієнтів літнього віку, хворих на ІХС, впливає наявність систоло-діастолічної гіпертензії, підвищеного рівня глюкози і рівень ЛПНЩ. Пороговим рівнем, що має прогностично значущий вплив на тривалість життя пацієнтів похилого віку з ІХС, для АТ є 170/85 мм рт.ст., для ЛПНЩ – 2,9 ммоль/л. У пацієнтів віком понад 60 років з ІХС та наявністю ЦД 2-го типу межовим рівнем глюкози, що критично впливає на тривалість життя, є рівень 9,5 ммоль/л.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Жарінова, В. Ю., Шаповаленко, І. С., & Войнаровська, Г. П. (2018). Прогностичне значення основних факторів кардіоваскулярного ризику у людей з ішемічною хворобою серця віком понад 60 років. Сімейна Медицина, (4), 70–73. https://doi.org/10.30841/2307-5112.4.2018.161073
Номер
Розділ
Кардіологія
Біографії авторів

В. Ю. Жарінова, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»

Жарінова Вікторія Юріївна,

кардіологічне відділення

І. С. Шаповаленко, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»

Шаповаленко Ірина Сергіївна

Г. П. Войнаровська, ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»

Войнаровська Галина Петрівна

Посилання

Жарінова В.Ю. Основні фактори кардіоваскулярного ризику у хворих на ІХС похилого віку в різних поколіннях / В.Ю. Жарінова, І.С. Шаповаленко // Ліки України плюс. – 2018. – № 2 (35). – С. 44–48. PDF

Коваленко В.М. Проблеми здоров’я і тривалості життя в сучасних умовах / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький // Посібник. – 2017. – С. 42–43.

Населення України. Імперативи демографічного старіння / С.Ю. Аксьонов, Б.О. Крімер, І.О. Курило [та ін.]. – Київ: ВД «АДЕФ-Україна. 2014. – С. 9–86. PDF

Теренда Н.О. Смертність від серцево-судинних захворювань як державна проблема / Н.О. Теренда // Вісник наукових досліджень. – 2015. – № 4. – С. 11–13. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.4.5623

Ященко Ю.Б. Динаміка захворюваності та смертності внаслідок хвороб системи кровообігу в Україні у регіональному аспекті / Ю.Б. Ященко, Н.Ю. Кондратюк // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2012. – № 3. – С. 25–29.

Cardiovascular disease causes one-third of deaths worldwide. American college of cardiology // Eurekalert. PUBLIC RELEASE. – 2017. https://www.eurekalert.org/pub_releases/2017-05/acoc-cdc051517.php

Cordeiro P. Hospital mortality in older patient in the Brazilian Unified Health System, Southeast region / P. Cordeiro, M. Martins // Revista de Saude Publica. – 2018;52:69. http://dx.doi.org/10.11606/s1518-8787.2018052000146

Miyata H. Performance of in-hospital mortality prediction models for acute hospitalization: hospital standardized mortality ratio in Japan / H. Miyata, H. Hashimoto, H. Horiguchi, N. Matsuda, S. Takamoto // BMC Health Serv Res. 2008;8:229. https://doi.org/10.1186/1472-6963-8-229

World health statistics 2017: monitoring health for the SDGs, Sustainable Development Goals. Geneva. World Health Organization, 2017. https://www.who.int/gho/publications/world_health_statistics/2017/en/

Yazdanyar Ali. The burden of cardiovascular disease in the elderly: morbidity, mortality, and costs / Ali Yazdanyar, A.B. Newman // Clin Geriatr Med. 2009. November; 25(4): 563–77. https://doi.org/10.1016/j.cger.2009.07.007