Метод прогнозування розвитку артеріальної гіпертензії при цукровому діабеті 1-го та 2-го типу
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: побудувати математичні моделі для оцінювання вірогідності розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) при цукровому діабеті (ЦД) 1-го та 2-го типу на підставі традиційних факторів ризику серцево-судинної захворювань та вмісту ендотеліальних вазоактивних факторів.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 97 осіб. Обстежено 33 пацієнта з ЦД 1-го типу, з них 23 хворих на АГ та 10 з нормальним артеріальним тиском. Під спостереженням перебували також 64 хворих на ЦД 2-го типу: 41 пацієнт з АГ та 23 з нормальним артеріальним тиском. Усім пацієнтам визначали індекс маси тіла (ІМТ), глюкозу крові, HbA1c, загальний холестерин, ліпопротеїди високої щільності, ліпопротеїди низької щільності, тригліцериди, інсулін, індекс НОМА, Caro, а також вміст ЕМАР-ІІ, фібронектину, VEGF, ICAM-1, VCAM-1, Е-селектину у сироватці крові імуноферментним методом. Ендотелійзалежну дилатацію визначали за стандартною методикою Целермайера. Статистичне оброблення даних проводили методом логістичної регресії.
Результати. У хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типу серед 15 факторів відібрані 3, що чинили провокуючий вплив на розвиток артеріальної гіпертензії: глюкоза крові, ЕМАР-ІІ, фібронектин. У пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу серед 18 факторів встановлено 5, поєднання яких мало провокуючий вплив на розвиток артеріальної гіпертензії: ІМТ, HbA1c, тригліцериди, ICAM-I, ендотелійзалежна дилатація. На підставі отриманих математичних формул розроблена комп’ютерна програма «Оцінювання вірогідності розвитку артеріальної гіпертензії при цукровому діабеті».
Заключення. Комп’ютерна програма «Оцінювання вірогідності розвитку артеріальної гіпертензії при цукровому діабеті» та математичні моделі, що лягли в її основу, дозволяє виявити фактори ризику артеріальної гіпертензії (АГ) у пацієнтів з цукровим діабетом 1-го та 2-го типу. Своєчасно розпочата профілактична робота, постійний контроль факторів ризику дозволяє попередити розвиток АГ у цих пацієнтів.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Герасимов А.Н. Медицинская статистика. – М.: Мед. информ. агентство, 2007, 480 с.
Celermajer DS, Sorensen KE, Gooch VM, Spiegelhalter DJ, Miller OI, Sullivan ID, et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk for atherosclerosis. Lancet. 1992; 340(8828): 1111–5. https://doi.org/10.1016/0140-6736(92)93147-F
Ferreira I, Hovind P, Schalkwijk CG, Parving HH, Stehouwer CDA, Rossing P. Biomarkers of inflammation and endothelial dysfunction as predictors of pulse pressure and incident hypertension in type 1 diabetes: a 20 year life-course study in an inception cohort. Diabetologia. 2018;61(1): 231–241. https://doi.org/10.1007/s00125-017-4470-5
Friedewald WT, Levy R, Fredrickson DS. Estimation of the concentration of low-density lipoprotein cholesterol in plasma, without use of the preparative ultracentrifuge. Clin Chem. 1972; 18(6): 499–502. PDF
Legro RS, Finegood D, Dunaif A. A fasting glucose to insulin ratio is a useful measure of insulin sensitivity in women with polycystic ovary syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 1998; 83(8): 2694–8. https://doi.org/10.1210/jcem.83.8.5054
Matthews DR, Hosker JP, Rudenski AS, Naylor BA, Treacher DF, Turner RC, et al. Homeostasis model assessment: insulin resistance and beta-cell function from fasting plasma glucose and insulin concentrations in man. Diabetologia. 1985; 28(7): 412–9. PDF
Thorand B, Baumert J, Chambless L, et al. Elevated markers of endothelial dysfunction predict type 2 diabetes mellitus in middle-aged men and women from the general population. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 2006;26(2):398–405. https://doi.org/10.1161/01.ATV.0000198392.05307.aa