Лактімак Форте: сучасний підхід до профілактики дисбіозу у хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – найбільш поширені інфекційні хвороби, що вражають усі вікові групи населення. Експерти ВООЗ відзначають, що ця найпоширеніша в людській популяції група хвороб в останні роки має постійну тенденцію до збільшення. Соціальні причини, що пов’язані з глобальним процесом постійного зростання урбанізації, більш тісні контакти людей практично в будь-якій точці земної кулі та посилення міжконтинентальних міграційних процесів сприятимуть подальшому поширенню ГРВІ. Зменшення кількості ускладнень і запобігання виникненню негативних наслідків ГРВІ знаходяться в прямій залежності від способу лікування.
Мета дослідження: вивчення ефективності Лактімак Форте у хворих на ГРВІ з погляду на профілактику розвитку дисбіозу, у тому числі і на фоні антибіотикотерапії.
Матеріали та методи. У дослідження включено 150 хворих віком від 18 до 65 років з діагнозом ГРВІ середньотяжкого та тяжкого ступенів, у тому числі 65 (43,3 %) пацієнтів з ускладненням пневмонією. Було проведено комплексне обстеження хворих протягом 14 днів стаціонарного лікування: аналіз динаміки загальних показників крові та бактеріологічного дослідження калу на мікрофлору. Статистичний аналіз даних та оброблення результатів були виконані за допомогою пакету інтегрованих програм «SPSS Statistics 20».
Результати. Динамічне спостереження дозволило виявити у 38,4% хворих на момент госпіталізації симптоми, що характерні для гастроінтестинального синдрому (ГІС) (послаблення стільця до трьох разів на добу, біль у животі, здуття, бурчання, відрижка повітрям). Значно рідше пацієнтів турбувала нудота — тільки у 5,9% випадків. Після лікування: у двох групах досягнуто повної ерадикації умовно-патогенної кишкової флори, у третій ці збудники виявлені у 16 із 50 осіб (p<0,001). Ускладнення з боку дигестивної системи (розвиток діареї на фоні застосування антибіотиків): пацієнти І групи лише у 7% випадків мали наведені вище ознаки, а особи ІІІ групи – у 87 % випадків (р<0,0001). Під час комплексної терапії з Лактімак Форте відзначено повноцінну нормалізацію кишкової мікрофлори у 92,5% пацієнтів І та ІІ груп, проти 39,5 % третьої (р<0,001). Пацієнти основних груп мали зменшення інтоксикаційного синдрому (критерій Манна–Уїтні=124,50; р=0,340). Відносний ризик зниження показників неспецифічної резистентності організму у хворих ІІІ групи (стандартна терапія) – в 17,1 разів вищий (RR=17,10; 95% CI: 2,76–105,70) порівняно з пацієнтами, які приймали комплексне лікування (χ2=11,68, φ=0,578, р=0,001).
Заключення. У хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції, які приймали комплексне лікування, ризик розвитку ускладнень, клінічного розмаїття симптомів та відсутність нормалізації імунологічних показників у 14 разів нижчий порівняно з пацієнтами ІІІ групи. Відзначено повноцінну нормалізацію кишкової мікрофлори у 92,5% пацієнтів І та ІІ груп, проти 39,5% ІІІ групи.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Парфенов A.M., Ручкина И.Н., Осипов Г.А., Калоев Ю.К. Дисбактериоз кишечника: вопросы биологической терапии // Трудный пациент. – 2007. – Т. 5, № 5. – С. 23–28. Full text
Macfarlane G.T., Macfarlane S. Human colonic microbiota: Ecology, physiology, and metabolic potential of intestinal bacteria // Scand. J. Gastroenterol. – 1997. – Vol. 32, № 222. – P. 3–9. https://doi.org/10.1080/00365521.1997.11720708
Ткаченко Е.И. Лечение про- и пребиотиками – перспективный способ каузальной терапии инфекций и коррекции метаболических расстройств // Экспер. и клин. гастроэнтерол. – 2003. – № 5. – С. 177.
Thornton G., O’Sullivan М., О’’Sullivan D. et al. Human intestinal probiotic bacteria – production of antimicrobial factors // Ir. J. Med. Sci. – 1993. – Vol. 162, № 9. – P. 366–368.
Fuller R. Probiotics: Prospects of use in opportunistic infections. – N.Y., 1995. – 184 p.
Румянцев В.Т. Дисбактериоз как индикатор здоровья и показание к терапии у детей: национальный миф и научная реальность // Детская больница. – 2010. – № 1. – С. 75–77.
Ткаченко Е.И. Микробиота здорового и больного: причины изменений, пути оптимизации // Экспер. и клин. гастроэнтерол. – 2003. – № 5. – С. 176.
Гриневич В.Б., Захарченко М.М. Проблема дисбиоза кишечника в общетерапевтической практике // Экспер. и клин. гастроэнтерол. – 2003. – № 5. – С. 135.
Митрохин С.Д. Дисбактериоз: современный взгляд на проблему // Инфекции и антимикробная тер. – 2016. – № 5. – С. 15–17.
Menge Н. Erkrankungen des Magen-Darm Traktes durch Bakterien, Viren and Parasiten. Gastroenterologie-Band 2. – Munchen – Berlin – Baltimore, 2012. – S. 286.
