Норми та фактори ризику зниження кількості лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі у пацієнтів молодого віку з рекурентним бронхітом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Широко відома надзвичайно важлива роль нормальної мікрофлори дихальних шляхів у підтриманні гомеостазу організму. Верхні відділи дихальних шляхів несуть високе мікробне навантаження, оскільки їхня слизова оболонка першою протистоїть дії різноманітних факторів навколишнього середовища.
Мета дослідження: вивчення показників норми лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі у людей молодого віку без захворювань дихальних шляхів, виявлення факторів ризику зниження нормофлори у пацієнтів з рекурентним бронхітом.
Матеріали та методи. За період з листопада 2015 р. до травня 2017 р. Проведено обстеження 108 пацієнтів віком від 18 до 35 років. З них чоловіків – 61% (56,5±4,8), жінок – 47% (43,5±4,8) з рекурентним бронхітом (МКХ-10 J40). Крім того, обстежено 20 пацієнтів групи контролю з діагнозом «Стороннє тіло дихальних шляхів», серед яких було 35,0% (7/20) чоловіків і 65,0% (13/20) жінок.
Результати. Вперше встановлена норма лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі в осіб від 18 до 35 років. Позитивний результат данного дослідження дозволяє рекомендувати цей показник норми для застосування у практиці сімейного лікаря та пульмонолога. Виявлені фактори ризику зниження кількості лактобактерій та біфідобактерій при рекурентних бронхітах у пацієнтів молодого віку.
Заключення. Присутність лактобактерій та біфідобактерій у ступені 105 та вище можна розцінювати як варіант норми серед населення віком від 18 до 35 років без захворювань нижніх дихальних шляхів. Надмірна маса тіла є фактором ризику зниження лакто- та біфідобактерій в 1,3 разу. Факт куріння, як і факт антибіотикотерапії, в 1,5 разу збільшують ризик зниження лакто- та біфідобактерій у пацієнтів з рекурентним бронхітом.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
A catalog of reference genomes from the human microbiome // Science. – 2010; 328(5981):994–9. https://doi.org/10.1126/science.1183605
Intestinal microbiota in pathophysiology and management of irritable bowel syndrome // Lee K.N., Lee O.Y./ World J Gastroenterol. 2014 20(27):8886–97. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i27.8886
Фещенко Ю.І. Особливості мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму у фазі загострення / Ю.І. Фещенко, І.П. Турчина, Л.М.Курик // Український пульмонологічний журнал, – 2014. – № 2. – С. 40–44. PDF
Звягинцева Т.Д. Дисбиоз тонкого и толстого кишечника: возможности патогенетической коррекции / Т.Д. Звягинцева, А.И. Чернобай // Укр. мед. вісн. – 2013 – № 5 (80). – С. 60–64.
Woodhead M. Guidelines for the managent of adult lower respiratory tract infections [Text] / M. Woodhead [et al.] // Clinical microbiology and infection. – 2011. – Vol. 17, Suppl.6 – P.E1–E59. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2011.03672.x
Харченко Н.В Роль порушень кишкового мікробіоценозу в розвитку гіперхолестеринемії // Сучасна гастроентерологія. – 2015. – № 5 (85). – С. 76–82.
Турчина І.П. Особливості клінічного перебігу бронхіальної астми у хворих з колонізацією верхніх дихальних шляхів умовно-патогенною мікрофлорою // Науково-практичний журнал «Астма і Алергія», 2014. – № 3. – С. 30–21. PDF
Development of intestinal microbiota in infants and its impact on health // Matamoros S., Gras-Leguen C., Le Vacon F./ Trends Microbiol. 2013 Apr 21(4):167–73. https://doi.org/10.1016/j.tim.2012.12.001
