Основні підходи лікування інфекції сечовивідних шляхів у практиці сімейного лікаря
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення ефективності застосування перорального антимікробного препарату Флапрокс та оцінювання динаміки клініко-лабораторних показників порівняно з терапією нітрофуранами у пацієнтів із загостренням хронічної інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) в амбулаторних умовах.
Матеріали та методи. Проведено порівняльне дослідження терапії 40 пацієнтів (16 чоловіків, 24 жінок) із загостренням хронічного пієлонефриту. Учасників дослідження розподілили на групи. До основної групи (А) увійшли 26 хворих, які отримували препарат Флапрокс по 500 мг двічі на добу протягом 10 днів, до контрольної групи (В) – 14 хворих, які отримували препарат нітрофурану 100 мг 4 рази на добу протягом 10 днів. Середній вік пацієнтів становив 39,8±8,9 року.
Результати. Регресування клінічних проявів ІСШ у процесі дослідження відзначено в обох групах. В основній групі динаміка зменшення симптомів загальної інтоксикації та нормалізації місцевих симптомів і запальних змін у крові та сечі мала більш виражену тенденцію вже з 5-го дня лікування і зберігалася протягом всього курсу терапії.
Заключення. Застосування препарату Флапрокс протягом 10 днів дозволяє достовірно зменшити або усунути прояви дизурії, інфікування сечових шляхів (бактеріурія), запального процесу (лейкоцитурія) без негативних змін у біохімічному аналізі крові. Терапія інфекції сечових шляхів препаратом Флапрокс свідчить про ефективність порівняно із застосуванням нітрофуранів та досягнення позитивної динаміки клінічних і лабораторних показників у більш короткі терміни.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ермоленко В.М., Филатова Н.Н., Малкоч А.В. Инфекция мочевых путей и ее лечение в возрастном аспекте / Лечащий врач. – 2012. – № 8. Full text
Палагин И.С. и соавт. Современное состояние антибиотикорезистентности возбудителей внебольничных инфекций мочевых путей в России: результаты исследования «ДАРМИС» (2010–2011). / Клин. микробиол. антимикроб. химиотер. – 2012, – Т. 14, № 4. – C. 280–302 PDF
Синякова Л.А., Косова И.В. Антимикробная терапия неосложненных инфекций мочевых путей / Consilium Medicum. – 2014. – № 07. Full text
Перепанова Т.С., Козлов Р.С. и др. Эмпирический выбор антимикробных препаратов при неосложненной инфекции нижних мочевых путей: исследование резистентности возбудителей «ДАРМИС» / Экспериментальная и клиническая урология. – 2012. – № 2. – C. 78–83 PDF
Ana L. Flores-Mireles, Jennifer N. Walker, Michael Caparon & Scott J. Hultgren. Urinary tract infections: epidemiology, mechanisms of infection and treatment options. Nature Reviews Microbiology 13, 269–284 (2015). https://doi.org/10.1038/nrmicro3432
Guidelines on urological infections / European Association of Urology, 2015. PDF
Іванов Д.Д., Кушніренко С.В. Інфекції сечових шляхів у практиці сімейного лікаря / Семейная медицина. – 2015. – № 2 (58).
Іванов Д.Д. Інфекції сечових шляхів: лікування пієлонефриту / Журнал «Почки». – 2013. – № 3. Full text
Guidelines on urological infections / European Association of Urology, 2017. PDF
