Ретроспективне оцінювання ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які користувалися послугами невідкладної медичної допомоги в умовах мегаполісу, відповідно до вимог УКПМД «Артеріальна гіпертензія»
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті наведено результати ретроспективного аналізу амбулаторних карт (форма 025/о) пацієнтів, які неодноразово викликали невідкладну медичну допомогу (НМД) з приводу гострого підвищення артеріального тиску (АТ), відповідно до вимог УКПМД «Артеріальна гіпертензія». Встановлено, що ведення пацієнтів сімейними лікарями не в повному обсязі відповідає вимогам цього протоколу, зокрема рекомендації лікаря щодо домашнього вимірювання АТ і ведення щоденника пацієнтами було знайдено в 28,83% амбулаторних картках пацієнтів Печерського району та в 26,80% – Дарницького районів. Визначено, що лікарем первинної ланки практично не проводиться моніторинг цього вимірювання, не зазначено проведення мотивованого консультування з приводу факторів ризику для подальшого спостереження за пацієнтами з артеріальною гіпертензією.
Мета дослідження: проведення ретроспективного оцінювання амбулаторних карт пацієнтів, які користувалися послугами НМД з приводу гострого підвищення АТ в умовах мегаполісу, на відповідність їхнього уведення до Уніфікованого клінічного протоколу (УКПМД) «Артеріальна гіпертензія», затвердженого Наказом МОЗ України від 24.05.2012 р. № 384.
Матеріали та методи. У ході дослідження було проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карт пацієнтів працездатного віку (18–60 років) із гострим підвищенням АТ, яким надавалась з цього приводу НМД понад один раз на рік у двох районах міста Києва. Методом механічного відбору було проаналізовано кожну п’яту амбулаторну картку від усіх викликів НМД до пацієнтів з гострим підвищенням АТ працездатного віку. Отже, проаналізовано 142 амбулаторні карти у Печерському районі та 1178 у Дарницькому районі на відповідність виконання необхідного обсягу медичних послуг лікарями загальної практики–сімейними лікарями відповідно до УКПМД «Артеріальна гіпертензія».
Результати. За записами в амбулаторних картках встановлено, що на першому місці за призначеннями стоять препарати першої лінії: інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, блокатори кальцієвих каналів, β-адреноблокатори, тіазидні діуретики. Комбінована терапія була призначена 28,40% пацієнтам середнього віку Печерського району і 32,15% Дарницького району. Водночас звертає на себе нерегулярність відвідування пацієнтами лікарів, а отже і неконтрольованість призначеного лікування.
Заключення. Встановлено, що 22,00% пацієнтів з гострим підвищенням АТ в Печерському та 44,57% у Дарницькому районах, які неодноразово отримували послуги невідкладної медичної допомоги, у подальшому не зверталися до лікаря первинної ланки медичної допомоги. Під час аналізу амбулаторних карт визначено, що необхідні дії відповідно до УКПМД «Артеріальна гіпертензія» проведені лікарями не в повному обсязі.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія» [Електронний ресурс] : затв. наказом М-ва охорони здоров’я України від 24.05.2012 № 384. – К., 2012. – Режим доступу: http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/384_2012/384_2012ykpmd_ag.pdf
Горбась І.М. Епідеміологічні та медико-соціальні аспекти артеріальної гіпертензії // Укр. кардіол. журн. – 2010. – Додаток 1. – С. 16–21.
Дячук Д.Д., Мороз Г.З., Гідзинська І.М. та ін. Локальний протокол медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію: досвід розробки та впровадження на амбулаторно поліклінічному етапі. – К.: Інтерсервіс, 2015. – 141 с.
Корнацький В.М., Дяченко Л.О., Михальчук В.М. Вплив психологічних чинників на стан здоров’я та якість життя населення // Укр. кардіол.журн. – 2017. – № 2. – С. 106–113.
European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring / Consensus Document // Journal of Hypertension 2014, 32:1359–1366 https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000000221
Richards SH, Anderson L, Jenkinson CE, Whalley B, Rees K, Davies P, Bennett P, Liu Z, West R, Thompson DR, Taylor RS. Psychological interventions for coronary heart disease. Cochrane Database of Systematic Reviews 2017, Issue 4. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002902.pub4
Malignant Hypertension Guidelines [Electronic resource]/ John D Bisognfno, MD, PhD, FACP, FACC; Chief Editor: Vecihi Batuman, MD,FASN more. – 2017. – Access: https://emedicine.medscape.com/article/241640-guidelines
Устінов О.В. Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / Устінов О.В // УКР. МЕД. ЧАСОПИС. – 2014. – № 4 (102) – VII/VIII – Режим доступу : https://www.umj.com.ua/article/76614/algoritm-dii-likarya-pri-nadanni-medichnoi-dopomogi-xvorim-na-arterialnu-gipertenziyu
Dietary Salt Intake and Hypertension [Electronic resource] / Electrolyte Blood Press. 2014 Jun; 12(1): 7–18 https://dx.doi.org/10.5049%2FEBP.2014.12.1.7
Устінов О.В. Кинути курити легко: запрацював професійний сервіс для допомоги курцям // Укр. мед. часопис. – 2017. – № 3. – С. 66. https://www.umj.com.ua/article/110250/kinuti-kuriti-legko-zapratsyuvav-profesijnij-servis-dlya-dopomogi-kurtsyam
Global Action Plan for the Prevention and Control of NCDs 2013–2020. – Available from: https://www.who.int/nmh/events/ncd_action_plan/en/
Blood Pressure Control in Hypertensive Patients, Cardiovascular Risk Profile and the Prevalence of Masked Uncontrolled Hypertension (MUCH) [Electronic resource] / Nabil Naser, Alen Dzubur, Azra Durak, Mehmed Kulic, and Nura Naser / Med Arch. 2016 Aug; 70(4): 274–279 https://dx.doi.org/10.5455%2Fmedarh.2016.70.274-279
Амосова К.М. Чинники, асоційовані з маскованою неконтрольованою артеріальною гіпертензією у пацієнтів, які отримують антигіпертензивне лікування / К.М. Амосова, Ю.В. Руденко // Семейная медицина. – 2016. – № 4. – С. 85–91.
Цимбалюк С. Фізична активність та стан здоров’я студентів вищих навчальних закладів України. Фізична активність і якість життя людини //Збірник тез доповідей І Міжнародної науково-практичної конференції, 14–16 червня. – Луцьк-Світязь, 2017. – С. 36.
