Міжпоколінні відмінності поширеності та асоційованості з показником дожиття основних факторів кардіоваскулярного ризику
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення поширеності основних факторів кардіоваскулярного ризику (КВР) та їхня асоційованість з показником дожиття хворих на серцево-судинні захворювання (ССЗ) серед представників поколінь 1905–1924 та 1925–1944 років народження.
Матеріали та методи. Були проаналізовані 384 історій хвороб пацієнтів з 1905 до 1944 років народження з ішемічною хворобою серця (ІХС). Відповідно до року народження хворі були розподілені на дві групи: І група – народжені у період 1905–1924 рр. (довоєнне покоління), ІІ група – народжені у період 1925–1944 рр. (покоління «фронтовиків»). Діагноз встановлювали на підставі обстежень відповідно до поточних рекомендацій з діагностики ІХС.
Результати. Спостерігаються суттєві міжгрупові відмінності частоти і структури артеріальної гіпертензії (АГ). У групі довоєнного покоління частота АГ становила 64,1% від загальної вибірки, водночас 54,6% – це ізольована систолічна артеріальна гіпертензія (ІСАГ). У групі «фронтовиків» поширеність АГ досягла 74,1%, водночас частка ІСАГ становила лише 27%. Під час аналізу середніх значень ЛПНШ в осіб І і ІІ груп суттєвих відмінностей не було. Проте при гендерному аналізі виявлено, що у жінок обох групп спостереження середній рівень ЛПНЩ був вище, ніж у чоловіків. Поширеність підвищеного рівня ЛПНЩ у І групі спостерігається у 98,68% осіб, у ІІ групі – у 94,12% (р>0,05). Поширеність підвищеного рівня глюкози в осіб І групи становить 4,4%, у ІІ групі – 20,6% (р=0,0001). При цьому діагноз цукрового діабету встановлено у І групі в 1,94% обстежених, а в ІІ – у 3,68%, що свідчить про значне збільшення випадків порушення вуглеводного обміну у поколінні «фронтовиків».
Заключення. Виявлено гендерні особливості розподілу осіб з надмірною масою тіла та ожирінням у двох поколіннях: у І групі у чоловіків надмірна маса тіла спостерігалася у 68,85%, ожиріння – у 31,15%, у жінок – 40,38% і 59,62% відповідно; у ІІ групі надмірна маса тіла – у 61,8%, ожиріння – у 37% чоловіків. У жінок спостерігалась дзеркальна тенденція – у 36,1% була надмірна маса тіла і у 63,9% – ожиріння. Означені фактори кардіоваскулярного ризику (КВР) у двох поколіннях по різному асоціювались з показником дожиття: в осіб довоєнного поколінні не спостерігали залежності дожиття від наявності окремих факторів КВР, у поколінні «фронтовиків» тривалість дожиття була вірогідно нижчою у пацієнтів з надмірною масою тіла та артеріальною гіпертензією.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Горбась І.М. Епідеміологічна ситуація щодо серцево-судинних захворювань в Україні: 30-річне моніторування // Практична ангіологія. – 2010. – № 9–10. – С. 38–39.
Горбась І.М. Ішемічна хвороба серця: епідеміологія і статистика // Здоров’я України. – 2009. – № 3. – С. 34–35.
Горбась І.М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння // Практична ангіологія. – 2011. – № 7–8. – С. 46–47.
Коваленко В.М., Корнацький В.М. Проблеми здоров’я і тривалості життя в сучасних умовах // Посібник. – 2017. – С. 42–43.
Скляров Є.Я., Максимець Т.А. Фактори ризику і предиктори виникнення ішемічної хвороби серця у жінок // Львівський клінічний вісник. – 2013. – № 4 (4). – С. 52–55.
Arnett DK, Jacobs DR, Jr., Luepker RV, Blackburn H, Armstrong C, Claas SA. Twenty-year trends in serum cholesterol, hypercholesterolemia, and cholesterol medication use: the Minnesota Heart Survey, 1980–1982 to 2000–2002 // Circulation 2005; 112(25): 3884–91. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.105.549857
Badaruddoza, Raman Kumar, Manpreet Kaur. Principal component analysis of cardiovascular risk traits in three generations cohort among Indian Punjabi population // Journal of Advanced Research 2015; 6: 739–746. https://doi.org/10.1016/j.jare.2014.04.002
Berg CM, Lissner L, Aires N, Lappas G, Toren K, Wilhelmsen L, et al. Trends in blood lipid levels, blood pressure, alcohol and smoking habits from 1985 to 2002: results from INTERGENE and GOTMONICA // Eur J Cardiovasc Prev Rehabil. 2005; 12(2): 115–25. http://dx.doi.org/10.1097/00149831-200504000-00005
Cohen JD, Cziraky MJ, Cai Q, Wallace A, Wasser T, Crouse JR, et al. 30-year trends in serum lipids among United States adults: results from the National Health and Nutrition Examination Surveys II, III, and 1999-2006 // Am J Cardiol 2010; 106(7): 969–75. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2010.05.030
Cutler JA, Sorlie PD, Wolz M, Thom T, Fields LE, Roccella EJ. Trends in hypertension prevalence, awareness, treatment, and control rates in United States adults between 1988-1994 and 1999– 2004 // Hypertension 2008; 52(5): 818–27. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.108.113357
Eriksson M, Holmgren L, Janlert U, Jansson JH, Lundblad D, Stegmayr B, et al. Large improvements in major cardiovascular risk factors in the population of northern Sweden: the MONICA study 1986-2009 // J Intern Med 2011; 269(2): 219–31. https://doi.org/10.1111/j.1365-2796.2010.02312.x
Flegal KM, Carroll MD, Ogden CL, Johnson CL. Prevalence and trends in obesity among US adults, 1999-2000 // JAMA 2002; 288(14): 1723–7. https://doi.org/10.1001/jama.288.14.1723
Ford ES, Li C, Pearson WS, Zhao G, Mokdad AH. Trends in hypercholesterolemia, treatment and control among United States adults // Int J Cardiol 2010; 140(2): 226–35. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2008.11.033
Gerben Hulsegge, H Susan J Picavet, Anneke Blokstra, Astrid CJ Nooyens, Annemieke MW Spijkerman, Yvonne T van der Schouw, Henriëtte A Smit, WM Monique Verschuren. Today’s adult generations are less healthy than their predecessors: generation shifts in metabolic risk factors: the Doetinchem Cohort Study // European Journal of Preventive Cardiology. Vol 21, Issue 9, 2014. https://doi.org/10.1177%2F2047487313485512
Hajjar I, Kotchen TA. Trends in prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in the United States, 1988-2000 // JAMA 2003; 290(2): 199–206. https://doi.org/10.1001/jama.290.2.199
Lipscombe LL, Hux JE. Trends in diabetes prevalence, incidence, and mortality in Ontario, Canada 1995-2005: a population-based study // Lancet 2007; 369(9563): 750–6. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)60361-4
Parikh NI, Pencina MJ, Wang TJ, Lanier KJ, Fox CS, D’Agostino RB, et al. Increasing trends in incidence of overweight and obesity over 5 decades // Am J Med 2007; 120(3): 242–50. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2006.06.004
Peter K. Joshi, Nicola Pirastu, Katherine A. Kentistou, Krista Fischer, Edith Hofer, Katharina E. Schraut, David W. Clark, Teresa Nutile. Genome-wide meta-analysis associates HLA-DQA1/DRB1 and LPA and lifestyle factors with human longevity // Nature Communicationsvolume 8, Article number: 910 (2017) https://doi.org/10.1038/s41467-017-00934-5
Vartiainen E, Laatikainen T, Peltonen M, Juolevi A, Mannisto S, Sundvall J, et al. Thirty-five-year trends in cardiovascular risk factors in Finland // Int J Epidemiol 2010; 39(2): 504–18. https://doi.org/10.1093/ije/dyp330
