Досвід застосування препарату Ноофен® 500 у хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу для підготовки до проведення езофагогастродуоденофіброскопії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: встановлення частоти виникнення кардіальних симптомів у хворих на стабільну стенокардію напруги (ССН) за коморбідності з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) під час проведення езофагогастродуоденофіброскопії (ЕГДФС), визначення ефективності застосування препарату Ноофен® 500 з метою попередження розвитку кардіальних симптомів ССН, симптомів тривоги, що можуть виникати під час проведення ЕГДФС.
Матеріали та методи. Обстежено 89 хворих на СН, І-ІІ ФК із коморбідною ендоскопічно позитивною ГЕРХ (А, В, С). Було сформовано дві репрезентативні групи дослідження: 1-а група (основна) – 45 хворих, які отримували з метою премедикації препарат Ноофен® (Олайнфарм, Латвія) по 1 капсулі 500 мг одноразово ввечері, напередодні проведення ЕГДФС за 2 год до сну; 2-а група (контрольна) – 44 пацієнти, які премедикації не отримували. Ендоскопічне дослідження проводили зранку, натщесерце, через 1 год після пробудження, під контролем ЕКГ. Усім хворим перед вживанням препарату за 1 год до проведення ендоскопічного дослідження та через 1 год після нього було запропоновано пройти тести Ч.Д. Спілбергера та Ю.Л. Ханіна і САН. Під час проведення ЕФГДС оцінювали можливий вплив препарату на техніку проведення ендоскопічного дослідження, а після діагностики з’ясовували в обстежених пацієнтів ступінь задоволення проведеним дослідженням.
Результати. Одноразове застосування препарату Ноофен® 500 може бути рекомендоване для попередження виникнення негативних серцевих подій під час проведення ендоскопічної діагностики, зменшує рівень тривожності пацієнтів, що забезпечує більш комфортне проведення діагностики. Не впливає на стан сфінктерів, секреторну та перистальтичну активність травного тракту, полегшує проведення даного діагностичного дослідження як для пацієнта, так і для лікаря.
Заключення. Застосування препарату Ноофен® 500 з метою премедикації забезпечує легкий транквілізуючий ефект, анксіолітичний, нормотимічний та помірний активуючий ефекти, покращує настрій, самопочуття та не викликає загальмованості, сонливості, відчуття виснаження, не чинить негативного впливу на перебіг коморбідних патологій.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бурчинський С.Г. До питання про механізми анальгетичної дії ноотропів: препарат Ноофен. Ліки. 2005;5-6:10–3.
Журавльова Л.В., Боброннікова Л.Р., Лахно О.В. ГЕРХ: сучасні уявлення про етіопатогенез, діагностику та лікування. Український медичний вісник. 2013;7:10.
Катеренчук О.І. Можливості корекції вегетативних і психосоматичних порушень у пацієнтів із серцевою недостатністю. Кардиология: от науки к практике. 2016;1(20):49–60.
Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Эффективность применения препарата Ноофен® у детей со стабильной первичной артериальной гипертензией. Современная педиатрия. 2016;8(80):1–9. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.94
Машковский М.Д. Лекарственные средства: в 2-х т.T.1. – 14-е изд., перераб., испр. и доп. – M.: ООО «Издательство Новая Волна», 2001:110–111,116.
Наказ МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р. «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Стабільна ішемічна хвороба серця». – 2016. – Режим доступу: http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2016_152_IHS/2016_152_YKPMD_IHS.pdf
Наказ МОЗ України № 943 від 31.10.2013 р. «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги гастроезофагеальна рефлюксна хвороба». – 2013. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2013_943GERX/2013_943_ykpmd_GERX.pdf
Каневська Л.В., Трефаненко І.В., Руснак-Каушанська О.В., Ткач Є.П. Особливості коморбідного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі кислотно-залежних захворювань травного тракту. Вісник проблем біології і медицини. 2014;1(110):144–7.
Симонова Е.В., Алейник Д.В., Пелех М.О., Володько Ю.Н. Опыт применения препарата «Риабал» в качестве премедикации при проведении эзофагогастродуоденоскопии. Сучасна гастроентерологія. 2010;3(53):95–9.
Пат. 84191 Україна, МПК A61K 31/195, A61K 31/47, A61P 25/28 Засіб з ноотропною та антихолінестеразною дією / Дудко О.Т.; заявник та власник товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛФА» (UA). – № a200608955; заявл. 11.08.2006; опубл. 25.09.2008, Бюл. № 18. http://uapatents.com/17-84191-zasib-z-nootropnoyu-ta-antikholinesteraznoyu-diehyu.html
Хаунина Р.А., Лапин И.П. Применение фенибута в психиатрии и неврологии и его место среди других психотропных средств. Журн. невропатол. и психиатрии. 1989;4:1146–52.
Хаустова О.О. Нейроімуноендокринологія: сучасний погляд на психосоматичний діалог людини зі стресом. Ліки України. 2017;1(207):10–16.
Чабан О.С. Стрес: а який препарат призначив би Ганс Сельє? Сімейна медицина. 2015;3(59):95-9.
Чуєв П.М., Владика А.С., Буднюк О.О. Анестезіологічне забезпечення ендоскопічних втручань. – Одеса: Фотосинтетика, 2004. – С. 113.
Куприянов Р.В. Психодиагностика стресса: практикум / Р.В. Куприянов, Ю.М. Кузьмина; М-во образ. и науки РФ, Казан. гос. технол. ун-т. – Казань: КНИТУ, 2012. – С. 75–78.
Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / О.П. Елисеев. – СПб: Вид-во «Питер», 2000. – С. 560.
Chien-Hua Chen, Cheng-Li Lin, Chia-Hung Kao, Association between gastroesophageal reflux disease and coronary heart disease. Medicine (Baltimore). 2016 Jul; 95 (27): e4089. https://dx.doi.org/10.1097%2FMD.0000000000004089
Cohen LB, Dubovsky AN, Aisenberg J, Miller KM. Propofol for endoscopic sedation: a protocol for safe and effective administration by the gastroenterologist. Gastrointest Endosc. 2003 Nov; 58(5):725–32. http://dx.doi.org/10.1016/S0016-5107(03)02010-8
Ferreira AO, Cravo M. Sedation in gastrointestinal endoscopy: Where are we at in 2014? World J Gastrointest Endosc. 2015 Feb 16; 7(2): 102–109. https://dx.doi.org/10.4253%2Fwjge.v7.i2.102
Harter MC, Conway KP, Merikangas KR. Associations between anxiety disorders and medical illness. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci. 2003 Dec;253(6):313-20. https://doi.org/10.1007/s00406-003-0449-y
Kimura M. Involvement of gammaaminobutyric acid (GABA) B receptors in the hypotensive effect of systemically administered GABA in spontaneously hypertensive rats / Kimura M., Hayakawa K, Sansawa H. // Jpn J Pharmacol. – 2002. – № 89 (4). – Р. 388–394. https://doi.org/10.1254/jjp.89.388
Kulling D. Non-anesthetist sedation with propofol for outpatient colonoscopy and EGD is safe / D. Kulling, W. Inauen // Gastrointest Endosc. – 2003. – № 57. – P. 78.
Liu Y, He S, Chen Y, Xu J, Tang C, Tang Y et al. Acid reflux in patients with coronary artery disease and refractory chest pain. Intern Med. 2013;52(11):1165-71 https://doi.org/10.2169/internalmedicine.52.0031
Pulkowski G, Majer M, Budzyński J, Swiatkowski M. Gastroesophageal reflux disease and coronary heart disease coexistence or interrelationship? Pol Merkur Lekarski. 2006 Jan;20(115):104–8.
Sebel PS. Propofol: a new intravenous anaesthetic. Anesthesiology. 1989;71:260–77.
Sedation and anesthesia in GI endoscopy / Standards of practice committee // Gastrointestinal endoscopy. 2008;5(68):815–26. https://doi.org/10.1016/j.gie.2008.09.029
Uzman S, Gurbulak B, Gurbulak EK. Donmez T, Hut A, Yildirim D. A comparison of propofol and midazolam/meperidine sedation in upper gastrointestinal endoscopy. Wideochir Inne Tech Maloinwazyjne. 2016 Sep;11 (3): 178–185. https://dx.doi.org/10.5114%2Fwiitm.2016.61521
